Справа №2а-151/09/0970
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2009 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Остап'юк С.В.
при секретарі Скора Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за участю:
відповідача:ОСОБА_1
за позовом: Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області
до відповідача:ОСОБА_1
про стягнення фінансових санкцій в сумі 510 гривень, -
ВСТАНОВИВ:
14 січня 2009 року територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом доОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення фінансових санкцій в сумі 510 гривень.
Позивача в судове засідання не з'явився, суду надав клопотання про розгляд справи без участі його представника. Заявлений адміністративний позов про стягнення фінансових санкцій підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судовому засідання позов визнав. Суду пояснив, що ним були допущені порушення, виявлені позивачем.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши відповідача суд вважає вимоги позивача обґрунтованими а позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 23.01.2008 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області виявлено та задокументовано в акті за №062332 факт експлуатації легкового автомобіля (державний номерний знак НОМЕР_1, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, що є порушення вимог статей 39, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивачем, у відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за виявлене порушення щодо відповідача застосовано фінансові санкції в розмірі 510 гривень. Відповідачем фінансові санкції не сплачено.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України «Про автомобільний транспорт».
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному
транспорті» органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі.
Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає перелік документів, на підставі яких виконують пасажирські перевезення, згідно положень якої:
Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинна мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є:
для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інший документи передбачені законодавством України.
Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає, що ліцензійною карткою транспортного засобу є документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу.
Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки встановлюється штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частинами 4 та 5 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до пунктів 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання.
Пунктом 28 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
У передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій громадянином відповідачем добровільно не сплачена. Постанови в порядку передбаченому пунктом 32 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду не оскаржувалась.
Суд зазначає, що при здійсненні відповідачем експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі наявність документів, передбачених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» є обов'язком відповідача, порушення якого тягне наслідки у вигляді застосування штрафних санкції, передбачених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення в дохід Державного бюджету зОСОБА_1, АДРЕСА_1, Івано-Франківської міської ради, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 штрафні фінансові санкції в сумі 510 гривень за постановою про застосування фінансових санкцій за №011162 від 25.01.2008 року є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст.124 Конституції України, статей 158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути в дохід Державного бюджету на НОМЕР_3, УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО-НОМЕР_4, код одержувача зОСОБА_1, АДРЕСА_1, Івано-Франківської міської ради, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 штрафні фінансові санкції в сумі 510 гривень за постановою про застосування фінансових санкцій за №011162 від 25.01.2008 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Остап'юк
Постанова складена в повному обсязі 17.02.2009р.