Справа № 183/3459/22

№ 1-кп/183/1050/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2022 року Дніпропетровська обл.,

м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022043080000044 від 17.05.2022 року за обвинуваченням,

        ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Губиниха, Новомосковського р-ну, Дніпропетровської обл., громадянина України, неодруженого, непрацюючого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утримані немає, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Указом Президента України Володимира Зеленського №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який відповідно до Указу Президента України Володимира Зеленського №133/2022 вiд 14 березня 2022 року продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, та відповідно до Указу Президента України Володимира Зеленського №259/2022 від 18 квітня 2022 року продовжено з 05 години 30 хвилин 21 квітня 2022 року строком на 30 діб.

11 травня 2022 року близько 11 години 00 хвилин, ОСОБА_4 перебував за місцем власного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на здійснення крадіжки з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкала йому раніше знайома ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, 11 травня 2022 року, приблизно об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 переконавшись, що за його діями нiхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин в умовах воєнного стану, через відчинену хвіртку, шляхом вiльного доступу, потрапив на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкала раніше знайома йому ОСОБА_5 , де з метою проникнення у будинок та здійснення крадіжки майна, через незасклену віконну раму, заволодів ключем від вхідних дверей будинку, який знаходився на підвіконні всередині домоволодіння, після чого, шляхом їх відкриття за допомогою вищевказаного ключа, проник всередину будинку, звідки, з веранди домоволодіння, викрав бензопилу фірми «Кедр» моделі БП-45-3,0 вартістю 2309 гривень 40 копійок, яка належить ОСОБА_5 .

Після чого, ОСОБА_4 з викраденим майном мiсце скоєння злочину залишив та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 2309 гривень 40 копійок.

На цих підставах органом досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 пред`явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред`явлення останньому обвинувачення, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 ..

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, доходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин.

Обставиною, яка згідно зі ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем мешкання зарекомендував себе з позитивної сторони, не працює, раніше не судимий.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є тяжким злочином, відношення особи до скоєного кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих обставин,  дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, думку сторони обвинувачення у зв`язку з чим, суд вважає, що обвинуваченому  ОСОБА_4  за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім цього, суд, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, відношення особи до скоєного кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих обставин, вважає за можливе на підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства та без реального відбування покарання у місцях позбавлення волі.

Застосований щодо речового доказу арешт на підставі ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 р. (справа № 183/2747/22, провадження 1-кс/183/680/22) належить скасувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Згідно ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати, пов`язані з залученням експертів.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався та підстав для його обрання не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368 - 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк три роки.

Покласти на  ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п. 1 та п. 2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на корить держави витрати на проведення експертизи в сумі 1510,16 грн. (одна тисяча п`ятсот десять грн.. шістнадцять коп.).

Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 р. (справа № 183/2747/22, провадження 1-кс/183/680/22) арешт на бензопилу жовто-зеленого кольору фірми «Кедр», модель БП-45-3,0.

Речові докази: бензопилу жовто-зеленого кольору фірми «Кедр», модель БП-45-3,0 та коробку від бензопили жовто-зеленого кольору фірми «Кедр», модель БП-45-3,0, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 , залишити у останньої та вважати переданими за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Новомосковського міськрайонного суду

Дніпропетровської області                                                                 ОСОБА_1