Справа № 298/1360/21

Номер провадження 3/298/332/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 липня 2022 року                                                         смт. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт.Великий Березний Великоберезнянського району Закарпатської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.160 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №436471 від 7 грудня 2021 року, складеного начальником СП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Ю.Пильник, 7 грудня 2021 року біля 12.30 год. гр. ОСОБА_1 за адресою с. Р.Мочар, 24, здійснювала торгівлю з рук, а саме: алкогольні напої самогон та тютюнові вироби.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 160 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час, місце та дату розгляду справи повідомлялася. Про причину неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №436471 від 7 грудня 2021 року, складеному стосовно ОСОБА_1 міститься підпис останньої про ознайомлення з тим, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Великоберезнянському районному суді.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, суддею зауважується, що ОСОБА_1 мала об`єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не була позбавлена можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами остання не скористалася.

Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не з`явилася в судове засідання, знаючи, що в провадженні суду знаходиться відповідна справа, про що свідчать наведені вище обставини.

За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

За таких обставин, суд у відповідності до вимог ст.268 КУпАП вважає, що дану справу може бути розглянуто.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно зі статтями 245, 252 КУпАП завданнями провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов`язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна ОСОБА_1 у вчиненні такого і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком), згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією частини 1 статті 160 КУпАП передбачена відповідальність за торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під`їздах, скверах та в інших невстановлених місцях.

Згідно ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, протоколами про вилученні речей і документів, а також іншими вказаними у ній засобами і документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП та не може бути перекладено на суд.

Відповідно до вимог ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Так, протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій і є основним джерелом доказів, складається по встановленій формі і повинен містити дані, необхідні для розгляду справи по суті; особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Такі обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з неналежним формулюванням обставин обставин у відповідності до змісту диспозиції ч.1 ст.160 КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 здійснювала торгівлю з рук у селі Р.Мочар, 24, в той час як ч. 1 ст. 160 КУпАП, передбачено відповідальність за торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під`їздах, скверах та в інших невстановлених місцях. Тобто диспозиція ч.1 ст.160 КУпАП, не передбачає відповідальності за торгівлю з рук в селах, що виключає можливість кваліфікувати дії ОСОБА_1 за вказаною статтею.

З протоколу та долучених до нього матеріалів не зрозуміло, яким чином та/або на підставі яких документів працівник поліції встановив, що місце, де нібито здійснювалась торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами є не встановленим для торгівлі, оскільки адміністративний матеріал не містить жодного рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про визначення торгових місць, або будь-яких інших документів для підтвердження зазначеної обставини.

За приписами ч.1 ст.265 КУпАП, вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

У протоколі зазначено про вилучення 1-го літра самогону. Однак відсутні відомості, щодо того де такий поміщено на зберігання, та якій відповідальній особі передано.

На переконання суду, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах справи, жодним чином не доводять винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення.

Що стосується наявного в матеріалах справи рапорта відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області від 07.12.2021 року, то такий вказує лише на факт реєстрації повідомлення, яке надійшло зі служби «102» та, на переконання судді, не може бути покладений в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Більше того, долучені до протоколу ксерокопії вказаних вище пиьмових матеріалів не є належним чином засвідченими, а окремі з таких є частково нечитабельними через погану якість копіювання документу.

На переконання суду, фото, що міститься в матеріалах справи, не може бути взяте до уваги як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.160 КУпАП, оскільки таке містить лише зображення декількох пачок сигарет та пляшку з надписом назви мінеральної води, без підтвердження того, що саме цими речами здійснювала торгівлю ОСОБА_1 , та без підтвердження того, що у зображеній на фото пляшці міститься саме самогон.

Суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності в частині названого обвинувачення, суддя приходить висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 160 КУпАП, а тому, беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, оскільки вина особи не була доведена належними доказами, поза розумним сумнівом, суд вважає, що в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.160 КУпАП, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі в частині вказаного обвинувачення.

Керуючись ч. 1 ст. 160, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 160 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Зизич В.В.