ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/4790/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт",

ліквідатор, арбітражний керуючий Чичва Олег Сергійович - особисто,

представник ліквідатора - Попов Д.О., адвокат (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

кредитор (скаржник) - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",

представники кредитора - Андріїшина Н.П., адвокат, довіреність № 8444-К-Н-О від 23.10.2021, Куценко О.В., адвокат, довіреність № 5353-К-Н-О від 02.07.2021,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект",

представник кредитора - Демченко С.В., адвокат, (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротермінал",

представник кредитора - Сидоренко Р.В., в порядку самопредставництва (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк",

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

від 12.08.2021 (щодо кредиторських вимог ТОВ "Агротермінал")

у складі судді: Первушина Ю.Ю.,

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 21.02.2022

у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б. (головуючий), Верхогляд Т.А., Кощеєва І.М.

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт",

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Імме" (далі - ТОВ "Імме", ініціюючий кредитор) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549).

2. 17.05.2021 рішенням загальних зборів змінено найменування боржника з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Ейстейт", внесено зміни до статуту шляхом затвердження його у новій редакції.

3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2021 за заявою ТОВ "Імме" відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (далі - ТОВ "Монтана-Естейт", боржник).

Визнано грошові вимоги ТОВ "Імме" в розмірі 22 700,00 грн. судового збору (1 черга), 54 000,00 грн. суми авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга), 1 200 000,00 грн. суми основного боргу (4 черга).

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, до 08.11.2021.

Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича, інше.

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротермінал" (далі - ТОВ "Агротермінал", кредитор) звернулося до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника в загальному розмірі 2 171 577 428,85 грн., що складається з: 887 881 191,13 грн. суми основного боргу, 284 642 916,36 грн. - інфляційні збитки, 999 048 781,36 грн. - штрафних санкцій та 4 540,00 грн. судового збору.

5. Заява мотивована невиконанням боржником умов договору відступлення права вимоги щодо сплати останнім (новий кредитор) на користь заявника (первісний кредитор) плати за отримання права вимоги до боржника за договором відступлення № 20/07/17/1-ПО від 20.07.2017.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

6. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 у справі № 904/4790/21 визнано грошові вимоги ТОВ "Агротермінал" (65000, Одеська область, місто Одеса, вулиця Піонерська, будинок 26, код ЄДРПОУ 30485777) до ТОВ "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549) в розмірі 4 540,00 грн. (1 черга) та 2 171 572 888,52 грн. (4 черга).

7. Ухвала господарського суду мотивована обґрунтованістю заявлених грошових вимог, які підтверджені первинними документами.

8. Під час розгляду заяви ТОВ "Агротермінал" судом встановлено:

8.1. 14.12.2016 між ТОВ "Агротермінал" (далі - заставодавець) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - заставодержатель) укладено договір застави № DNHSLON03629/DZ (майнових прав на отримання грошових коштів за договором банківського рахунку б/н від 15.11.2014), предметом якого є надання заставодавцем в заставу майнові права на отримання грошових коштів за договором банківського рахунку б/н від 15.11.2014 (далі - договір банківського рахунку) за поточними рахунками №№ 26007060243126, 26009050006166 в сумі 887 881 191,13 грн., укладеному між заставодавцем та заставодержателем в забезпечення виконання зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРІВАЖ" (надалі - позичальник) перед заставодержателем, в силу чого заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) у випадку невиконання позичальником зобов`язань, забезпечених заставою, та (або) невиконання заставодавцем зобов`язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок предмету застави, переважно перед іншими кредиторами позичальника та (або) заставодавця.

8.2. Згідно пункту 6 Договору в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором та заставодавцем зобов`язань за цим договором заставодавець надав в заставу майнові права на отримання грошових коштів за договором банківського рахунку за поточними рахунками №№ 26007060243126, 26009050006166 в сумі 887 881 191,13 грн. (предмет застави), які належать йому на праві власності, що підтверджується договором банківського рахунку. Застава за цим договором поширюється на будь-яке відшкодування, отримане заставодавцем внаслідок вилучення предмету застави.

8.3. Сторони визначили, що вартість предмету застави складає суму 887 881 191,13 грн. (пункт 7 Договору).

8.4. Термін дії договору - до повного виконання позичальником за кредитним договором, та всім договорам про внесення змін до нього (пункт 18 Договору).

8.5. На виконання умов вищевказаного договору застави №DNHSLON03629/DZ від 14.12.2016, ТОВ "Агротермінал" 14.12.2016 перераховано АТ КБ "Приватбанк" грошові кошти в сумі 887 881 191,13 грн., що підтверджується меморіальним ордером № ВО17 від 14.12.2016, на підставі чого у ТОВ "Агротермінал" виникло право вимоги до ТОВ "БОРІВАЖ" у розмірі 887 881 191,13 грн.

8.6. 20.07.2017 між ТОВ "Агротермінал" (надалі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (надалі - ТОВ "Агро Комплект", новий кредитор) укладено договір № 20/07/17/1 відступлення права вимоги (цесії).

8.7. Відповідно до пункту 1.1. Договору станом на момент підписання даного договору первісний кредитор володіє правом вимоги до боржника - ТОВ "БОРІВАЖ" за погашення регресу в сумі 887 881 191,13 грн., сплачених ТОВ "Агротермінал" 14.12.2016 АТ КБ "Приватбанк" в якості погашення заборгованості згідно договору застави № DNHSLON03629/DZ від 14.12.2016, укладеного між ТОВ "Агротермінал" та АТ КБ "Приватбанк".

8.8. Розмір невиконаних грошових зобов`язань боржника перед первісним кредитором на момент укладення цього договору становить 887 881 191,13 грн. основного боргу (пункт 1.2. Договору).

8.9. Згідно пункту 1.4. Договору первісний кредитор відступає новому кредитору право грошової вимоги до боржника, а саме: право вимоги первісного кредитора до боржника щодо сплати заборгованості у розмірі 887 881 191,13 грн. та інших можливих нарахувань відповідно до вимог норм та положень чинного законодавства України.

8.10. Пунктами 2.1., 2.2. Договору передбачено, що згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору грошові кошти в розмірі 887 881 191,13 грн., шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок первісного кредитора: р/ НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299. Первісний кредитор зобов`язується письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги до нового кредитора.

8.11. З моменту підписання сторонами цього договору до нового кредитора переходять права вимоги первісного кредитора до боржника в обсязі, визначеному в пункті 1.4. цього Договору, а первісний кредитор втрачає зазначене право вимоги (пункт 3.3. Договору).

8.12. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 включно (пункт 5.1. Договору).

8.13. 20.07.2017 між ТОВ "Агротермінал" (надалі - первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (новий кредитор, далі - ТОВ "Приватофис") за участю ТОВ "Агро Комплект" (надалі - боржник) укладено договір № 20/07/17/1-ПО відступлення права вимоги.

8.14. Згідно пункту 1.1. Договору станом на момент підписання даного договору первісний кредитор відступив боржнику право регресної вимоги до ТОВ "БОРІВАЖ" відповідно до договору № 20/07/17/1 відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2017 (надалі - основний договір) за погашення регресу в сумі 887 881 191,13 грн., сплачених ТОВ "Агротермінал" 14.12.2016 АТ КБ "Приватбанк" в якості погашення заборгованості, згідно договору застави №DNHSLON03629/DZ від 14.12.2016, укладеного між ТОВ "Агротермінал" та АТ КБ "Приватбанк".

Сторони домовились, що з дати підписання цього договору до нового кредитора переходить право вимагати оплати компенсації від боржника за відступлене право вимоги за основним договором в сумі 887 881 191,13 грн.

8.15. Строк/термін оплати боржником компенсації на користь нового кредитора - не пізніше 31.07.2017 (пункти 1.3., 1.4. Договору).

8.16. За цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання обов`язку зі сплати на його користь грошових коштів у розмірі 887 881 191,13 грн., а первісний кредитор втрачає зазначене право вимоги до боржника.

Згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору грошові кошти у розмірі 887 881 191,13 грн., шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок первісного кредитора: п/р НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299.

8.17. Пунктом 2.2. Договору передбачено, що строк/термін сплати грошових коштів новим кредитором первісному кредитору - не пізніше 31.07.2017. При прострочені новим кредитором виконання грошового зобов`язання, передбаченого в пункті 1.3. цього Договору, перед первісним кредитором, розмір процентів, встановлений частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України застосовується у розмірі 30 (тридцять) процентів річних. Сторони домовились, що такий розмір процентів за користування грошовими коштами, у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання первісним кредитором, є розумним та справедливим.

8.18. Первісний кредитор зобов`язується письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги до нового кредитора. За умови участі боржника при укладенні і підписанні даного договору, підписанням цього договору боржник підтверджує, що його повідомлено про відступлення права вимоги до нового кредитора, жодні заперечення у боржника щодо порядку відступлення права вимоги відсутні (пункт 3.2. Договору).

8.19. З моменту підписання сторонами цього договору до нового кредитора переходять права вимоги первісного кредитора до боржника в обсязі, визначеному в пункті 1.3. цього Договору, а первісний кредитор втрачає зазначене право вимоги.

8.20. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 включно (пункт 5.1. Договору).

8.21. В порушення умов пункту 2.2. Договору № 20/07/17/1-ПО відступлення права вимоги від 20.07.2017 ТОВ "Приватофис" зобов`язання перед ТОВ "Агротермінал" щодо сплати грошових коштів у строк 31.07.2017 не виконано.

8.22. У зв`язку з невиконанням боржником умов договору № 20/07/17/1-ПО відступлення права вимоги від 20.07.2017, кредитором у порядку статті 625 Цивільного кодексу України нараховано суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період: серпень місяць 2017 - квітень місяць 2021 у загальному розмірі 284 642 916,36 грн. та у відповідності до пункту 2.2. зазначеного договору нараховано розмір процентів - 30 відсотків річних за період: 01.08.2017 по 01.05.2021 в загальному розмірі 999 048 781,36 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 у справі № 904/4790/21 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 у справі № 904/4790/21 залишено без змін.

10. Апеляційний суд вказав на те, що в матеріалах справи наявний меморіальний ордер № В017 від 14.12.2019 (дата в редакції постанови) відповідно до якого ТОВ «Агротермінал» перерахувало АТ КБ «ПриватБанк» 887 881 191,13 грн. на виконання умов договору, що спростовує посилання скаржника на невиконання ТОВ «Агротермінал» договору застави № DNHSLON03629/DZ від 14.12.2016 та відсутність предметів договорів відступлення права вимоги № 20/07/17/1 від 20.07.2017 та № 20/07/17/1-ПО від 20.07.2017.

Суд зауважив на тому, що за наявності ознак фраудаторності, правочин не є нікчемним, тобто підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. АТ КБ "ПриватБанк" засобами електронного зв`язку, звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог ТОВ «Агротермінал») та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21.

12. Скаржник просить Суд скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог ТОВ «Агротермінал») та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 повністю, ухвалити нове рішення, яким відхилити в повному обсязі вимоги ТОВ "Агротермінал" до ТОВ "Монтана-Естейт".

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/4790/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2022.

14. Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2022 поновлено АТ КБ "ПриватБанк" строк на касаційне оскарження;

відкрито касаційне провадження у справі № 904/4790/21 за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022;

судове засідання призначено на 19.07.2022 об 11:00, про що повідомлено учасників справи.

15. 15.07.2022 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича надійшов Відзив на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

16. 15.07.2022 до Суду від ТОВ "Агротермінал" надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", в яких кредитор проти вимог скаржника заперечив.

17. Ухвалами Верховного Суду від 18.07.2022 Клопотання ТОВ "Монтана-Естейт", ТОВ "Агро Комплект" та ТОВ "Агротермінал" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволені.

18. 19.07.2022 до Верховного Суду від АТ КБ "ПриватБанк" надійшли додаткові письмові пояснення щодо касаційної скарги.

19. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 22.05.2022 № 2263-IX), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу №904/4790/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

20. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (19.07.2022) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 19.07.2022.

21. Представники АТ КБ "ПриватБанк" в судовому засіданні 19.07.2022 повністю підтримали вимоги касаційної скарги за доводами, викладеними в ній та додаткових поясненнях щодо касаційної скарги.

Просили Суд скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог ТОВ «Агротермінал») та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 повністю, ухвалити нове рішення, яким відхилити в повному обсязі вимоги ТОВ "Агротермінал" до ТОВ "Монтана-Естейт".

22. Ліквідатор ТОВ "Монтана-Естейт" арбітражний керуючий Чичва О.С. (в судовому засіданні 19.07.2022) та представник ліквідатора (в режимі відеоконференції) проти вимог та доводів АТ КБ "ПриватБанк" заперечили з підстав наведених у Відзиві на касаційну скаргу.

Просили Суд ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог ТОВ «Агротермінал») та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 залишити без змін.

23. Представник ТОВ "Агротермінал" (в режимі відеоконференції) проти касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" заперечив з підстав її необґрунтованості.

Просив Суд ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог ТОВ «Агротермінал») та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 залишити без змін.

24. Представник ТОВ "Агро Комплект" проти вимог та доводів касаційної скарги заперечив.

Просив Суд ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог ТОВ «Агротермінал») та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 залишити без змін.

25. Інші учасники провадження у справі у судове засідання 19.07.2022 уповноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(АТ КБ "ПриватБанк")

26. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій були неправильно застосовані норми матеріального права - статті 3, 6, 11, 13, 204, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), порушені норми процесуального права - статті 86, 210, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та застосовані норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, номери і дати яких наведені у касаційній скарзі (щодо завдання господарського суду у попередньому засіданні у справі про банкрутство; щодо обов`язку господарського суду здійснювати правовий аналіз заявлених у справі кредиторських вимог, підстав їх виникнення; щодо обов`язку господарського суду надавати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником; щодо перевірки судом наявності ознак фраудаторного правочину; щодо застосування норм матеріального права про можливість зменшення (відмови у стягненні) процентів річних, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України).

Доводи арбітражного керуючого

(Чичва О.С.)

27. Арбітражній керуючий доводить:

Скаржником неправильно обрано спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки, якщо скаржник вважає, що його права і законні інтереси порушені внаслідок укладення договорів, заборгованість за якими включена до складу кредиторських вимог. Він має право звернутися до суду із позовом про визнання недійсними цих правочинів з метою встановлення своїх прав та інтересів, що виключає можливість розгляду такої апеляційної скарги по суті;

Скаржником не обґрунтовано фраудаторність оскаржених правочинів, оскільки жодним чином не доведено нанесення збитків боржнику чи кредиторам внаслідок укладення таких правочинів. Касаційна скарга містить лише припущення про наміри сторін, окремих осіб, втім жодних доказів не наведено;

Доказів завдання шкоди безпосередньо скаржнику не надано, з тексту касаційної скарги лише вбачається незгода апелянта з наявністю у боржника заборгованості перед іншими кредиторами;

Не враховано той факт, що договори відступлення права вимоги були економічно обґрунтовані як для боржника, так і для кредитора.

Доводи кредитора

(ТОВ "Агротермінал")

28. Кредитор доводить, що незгода Банку з наявністю заборгованості у ТОВ "Монтана-Естейт" перед ТОВ "Агротермінал" не може бути підставою для відхилення грошових вимог кредитора, оскільки така незгода базується виключно на твердженні банку про відсутність у боржника будь-яких прав на укладення правочинів без згоди АТ КБ "ПриватБанк" після отримання кредитних коштів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

29. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

30. Предметом судового розгляду в цій справі є заява ТОВ "Агротермінал" про визнання грошових вимог до боржника в загальному розмірі 2 171 577 428,85 грн., що виникли на підставі договору відступлення права вимоги щодо сплати останнім (новий кредитор) на користь заявника (первісний кредитор) плати за отримання права вимоги до боржника за договором відступлення № 20/07/17/1-ПО від 20.07.2017.

31. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

32. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

33. Відповідно до положень частин 1, 3, 6 статті 45 КУзПБ:

- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;

- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

34. Приписами частини 1 статті 46 цього Кодексу передбачено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

35. Суд касаційної інстанції звертає увагу на усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, відповідно до яких:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).

- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно (господарсько) - правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

36. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, ).

37. Наведені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ (відповідно до пункту 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

Така позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.12.2021 у справі № 905/857/19, від 20.12.2021 у справі № 922/1775/19, від 09.06.2022 у справі № 910/14927/20.

38. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що грошові вимоги ТОВ "Агротермінал" до боржника ТОВ "Монтана-Естейт" ґрунтуються на договорі відступлення права вимоги щодо сплати останнім (новий кредитор) на користь заявника (первісний кредитор) плати за отримання права вимоги до боржника за договором відступлення № 20/07/17/1-ПО від 20.07.2017 (пункт 8 цієї Постанови):

38.1. ТОВ "Агротермінал", на виконання укладеного 14.12.2016 з ПАТ КБ "ПриватБанк" Договору застави № DNHSLON03629/DZ, через порушення ТОВ "БОРІВАЖ" зобов`язань за раніше укладеним з банком Договором №DNHSLON03629/DZ від 27.05.2013, сплатило банку 887 881 191,13 грн.;

38.2. ТОВ "Агротермінал" (первісний кредитор) 20.07.2017 уклало з ТОВ "Агро комплект" (новий кредитор) договір № 20/07/17/1 відступлення права вимоги (цесії) щодо сплати ТОВ "БОРІВАЖ" 887 881 191,13 грн., раніше сплачених ТОВ "Агротермінал" (заставодавець) АТ КБ "ПриватБанк" (заставодержатель) 887 881 191,13 грн. на виконання умов вищезазначеного договору застави. Згідно з відступленням права вимоги за цим договором, новий кредитор зобов`язався сплатити первісному кредитору грошові кошти у розмірі 887 881 191,13 грн.

38.3. ТОВ "Приватофис" (новий кредитор), назву якого змінено на ТОВ "Монтана-Естейт", 20.07.2017 уклало з ТОВ "Агротермінал" (первісний кредитор) Договір № 20/07/17/1-ПО про відступлення права вимоги щодо сплати ТОВ «Агро Комплект» (боржник) 887 881 191,13 грн., які є платою за вищенаведеним договором відступлення (цесії) права вимоги до ТОВ "БОРІВАЖ". За цим договором до нового кредитора переходить право вимагати від боржника належного та реального виконання обов`язку зі сплати на його користь грошових коштів у розмірі 887 881 191,13 грн., а первісний кредитор втрачає зазначене право вимоги до боржника.

39. Вказані обставини встановлені на підставі доданих до матеріалів справи документів завірених належним чином: Кредитний договір № DNHSLON03629 від 27.05.2013, Додаток № 1 до Кредитного договору №DNHSLON03629, Договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору №DNHSLON03629 ВІД 27.05.2013, Договір застави № DNHSLON03629/DZ від 14.12.2016, меморіальний ордер № ВО17 від 14.12.2016 (наданий заявником в підтвердження перерахування банку грошових коштів на виконання умов договору застави у сумі 887 881 191,13 грн.), Договір відступлення права вимоги (цесії) № 320/07/17/1 від 20.07.2017, Договір № 20/07/17/1-ПО відступлення права вимоги від 20.07.2017.

Доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис" умов договору № 20/07/17/1-ПО від 20.07.2017 щодо сплати 887 881 191,13 грн. матеріали справи не містять.

40. Отже, враховуючи зазначені обставини, правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, положення статей 11, 92, 204, 26, 625, 629, 638 ЦК України та здійснивши відповідний перерахунок заявлених кредитором сум, дослідивши докази у справі та надавши їм належної правової оцінки, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про визнання грошових вимог ТОВ "Агротермінал" до боржника в сумі 2 171 577 428,85 грн., що складається з: 887 881 191,13 грн. - сума основного боргу, 284 642 916,36 грн. - інфляційні збитки, 999 048 781,36 грн. - штрафні санкції та 4 540,00 грн. - судовий збір.

41. Доводи касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" зводяться, зокрема, до того, що Договір № 20/07/17/1-ПО відступлення права вимоги від 20.07.2017 не має жодної економічної мети й містить ознаки фраудаторності.

42. Оцінюючи вказаний довід касаційної скарги колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.

42.1. Фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин 3, 6 статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України.

У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

42.2. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

42.3. Колегія суддів також спирається на правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладену у постанові від 25.05.2022 у справі № 904/5314/20:

"У справі, яка розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні кредитні договори та додаткові угоди до цих договорів, в тому числі і в частині сплати винагороди за користування кредитом, є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися.

ЦК України імперативно не визнає оспорюваний правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку. Оспорюваний правочин може бути визнаний судом недійсним за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи (за доведеності порушеного права такої особи), якщо під час вирішення відповідного спору буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину."

42.4. Цією ж постановою у справі № 904/5314/20 Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду відступив від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021у справі № 910/14918/20 (на яку, крім інших, посилається касатор), у якій касаційний суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій щодо відхилення грошових вимог банку до боржника в частині нарахованої винагороди за користування кредитом із огляду також і на те, що свобода договору передбачає абсолютну прозорість всіх його елементів, чого не вбачається з редакції формули винагороди, яка залежить від коефіцієнта зміни курсу гривні до долара США, не відповідає вимогам змінюваної процентної ставки, має значну кількість змінних величин, з яких не можливо визначити точну суму або відсоток, які мають бути в подальшому сплачені та фактичну кінцеву сукупну вартість кредиту, а також, не визначає максимальний розмір збільшення процентної ставки.

42.5. Відтак, слід констатувати, що під час розгляду грошових вимог кредиторів в порядку статей 45-47 КУзПБ господарський суд, за загальним правилом, має виходити з презумпції правомірності, і відповідно, дійсності правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги кредитора.

42.6. Втім, колегія суддів вважає необхідним зауважити на таке:

Положення статей 203, 215 ЦК України визначають загальні правові підстави визнання правочинів недійсними.

Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правова природа нікчемних правочинів унеможливлює здійснення судового розгляду спору щодо визнання їх недійсними в порядку статті 42 КУзПБ, оскільки такі правочини є недійсними в силу закону та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю.

Таким чином, враховуючи викладене слід дійти висновку, що оспорювані та нікчемні правочини мають різну правову природу та наслідки.

Враховуючи, що визнання недійсним нікчемного в силу закону правочину є неналежним способом захисту прав та інтересів заінтересованої особи, суди під час розгляду грошових вимог кредиторів в порядку статей 45-47 КУзПБ у справі про банкрутство мають досліджувати правочини на підставі яких виникли грошові вимоги на предмет їх нікчемності (відповідності закону) та приймати рішення щодо визнання грошових вимог (у певному розмірі) з урахуванням відповідних висновків.

43. Так, на момент розгляду заяви ТОВ "Агротермінал" з грошовими вимогами до боржника судами не встановлено, а в матеріалах справи відсутні докази недійсності правочину - договору № 20/07/17/1-ПО від 20.07.2017 про відступлення права вимоги, на підставі якого виникли грошові вимоги заявленого кредитора та його недійсність прямо не передбачена законом, а відтак діє встановлена у статті 204 ЦК України презумпція правомірності правочину та обов`язковість його виконання сторонами.

44. Стосовно доводів АТ КБ "ПриватБанк" щодо протиправності визнання вимог ТОВ "Агротермінал" за процентами річних, слід вказати наступне:

44.1. Судами встановлено, що пунктом 2.2. договору № 20/07/17/1-ПО від 20.07.2017 передбачено, що при прострочені новим кредитором виконання грошового зобов`язання, передбаченого в пункті 1.3. цього договору, перед первісним кредитором, розмір процентів, встановлений ч.2 статті 625 ЦК України застосовується у розмірі 30 (тридцять) процентів річних. Сторони домовились, що такий розмір процентів за користування грошовими коштами, у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання первісним кредитором, є розумним та справедливим.

44.2. Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

44.3. Тобто, вказаними положеннями Кодексу передбачено можливість визначення іншого розміру процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами, ніж встановлено частиною другою статті 625 ЦК України, а відтак сторони договору № 20/07/17/1-ПО від 20.07.2017 не були позбавлені права встановити відповідну процентну ставку.

44.4. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 висловила правову позицію щодо застосування норм статей 233 ГК України та 625 ЦК України, які носять універсальний характер та дійшла висновку, що суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності.

З урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Тобто, таке право (на зменшення розміру неустойки, штрафу, процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду.

44.5. Поряд з цим, слід зауважити, що у цьому випадку нараховані ТОВ "Агротермінал", відповідно до пункту 2.2. Договору № 20/07/17/1-ПО від 20.07.2017 проценти, - заявлені як грошові вимоги конкурсного кредитора у справі про банкрутство.

44.6. Як про це вже було вказано вище (пункт 36 цієї Постанови), у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору .

45. Враховуючи викладене, з урахуванням того, що в цій справі ТОВ "Агротермінал" надав суду документи, які підтверджують його грошові вимоги до боржника, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для визнання їх у розмірі, розрахованому судом першої інстанції.

46. Посилання скаржника на правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/18739/16 колегією суддів не приймаються, оскільки не є релевантними до цієї справи, а висновки про відмову у визнанні грошових вимог ТОВ "Медіа Експерт Плюс" (у вказаній справі) на суму 188 760 486,7 грн. зроблені з підстав нікчемності правочинів, на підставі яких такі грошові вимоги виникли.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

48. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

49. Враховуючи викладене та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції, в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" та залишення без змін ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог ТОВ «Агротермінал») та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права та висновки судів не суперечать правовим висновкам Верховного Суду з питань, що стали підставою касаційного оскарження.

Судові витрати

50. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін ухвалу суду апеляційної інстанції, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал») та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал») та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський