Справа №22 -685|09 Головуючий у 1 інстанції Гут Ю.О. Категорія 45 Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 квітня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Голованя А.М.
Черниш Т.В.
при секретарі Салабай М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2на рішення Голованівського районного суду від 17 липня 2008 року та додаткове рішення від 10 лютого 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2005 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2про розподіл майна та витребування особистого майна.
Зазначала, що вона уклала шлюб з
ОСОБА_1. 5 серпня 1989 року, який розірвано 31 березня 2005 року. За період сумісного проживання з відповідачем ними придбане майно: бойлер вартістю 680 грн., килим настінний 2 шт. -240 грн., килимова доріжка 2 шт. - 100 грн., стінка меблева - 1 500 грн., м»який куточок - 2 400 грн., кухонний гарнітур - 850 грн., телевізор - 10 000 грн., відеомагнітофон - 200 грн., ліжко двоспальне - 800 грн., стіл журнальний - 480 грн., посуд столовий - 250 грн., сервіз 2 шт. - 100 грн., набір позолочених ложок (чайні, кофейні) - 150 грн., магазин «Еней», розташований в с. Капітанка - 10 000грн., товар в магазині - 5 000 грн. всього на суму 23 350 грн.
13 січня 1994 року вона разом з відповідачами приватизувала житло, розташоване по АДРЕСА_1, вартість якого складає 27 000 грн. Тому їй на праві власності належить 1/3 частина цього житла вартістю 9 000 грн.
Крім того, відповідач відмовляється повернути належне їй особисто майно.
Таким чином, їй належить на праві власності майно вартістю 20 675 грн. Тому вона і просила провести розподіл майна між нею та відповідачами, визнавши за нею право власності в натурі на: килим настінний - 1 шт. вартістю 120 грн. килимову доріжку - 2 шт. - 100 грн., м»який куточок - 2 000 грн., телевізор - 1 000 грн., посуд (набір) - 250 грн., сервіз - 1 шт. - 500 грн., набір позолочених ложечок (чайні, кофейні) - 150 грн., а всього 3 670 грн., а за відповідачем - право власності на решту майна на суму 19 680 грн. Стягнути з відповідача компенсацію на її користь за більшу суму отриманого майна - 8 005 грн. У зв»язку з тим, що житло в натурі розділити на три частини неможливо, стягнути з відповідачів на її користь в порядку компенсації за 1/3 частину приватизованого житла по 4 500 грн. з кожного. Зобов»язати відповідача повернути їй особисте майно, перераховане в позовній заяві.
В судовому засіданні представник позивача збільшив позовні вимоги, зазначивши, що згідно висновку товарознавчої експертизи від 30 червня 2006 року вартість придбаного за час шлюбу майна складає 7 423 грн. 60 коп., приміщення магазину «Еней» вартістю 10 000 грн., а також вартість приватизованої з відповідачкою квартири - 126 875 грн. Таким чином, позивачці належить майно вартістю 7 423 грн. 60 коп. та 1/3 частина квартири вартістю 126 875 грн., а всього на суму 42 296 грн. 60 коп.
Рішенням Голованівського районного суду від 17 липня 2008 року позовні вимоги задоволені. Визнано за ОСОБА_3. право власності на майно: килим настінний - 1 шт. вартістю 120 грн., килимову доріжку - 2 шт. 100 грн., м»який куточок - 2 000 грн., телевізор - 1 000 грн., посуд (набір) - 250 грн., сервіз - 1 шт. 500 грн., набір позолочених ложечок (чайні, кофейні) - 150 грн., та вартість 1/3 квартири по АДРЕСА_1 - 42 296 грн. 60 коп.
За ОСОБА_1. визнано право власності на: бойлер вартістю 680 грн., килим настінний 1 шт. - 120 грн., меблеву стінку - 1 500 грн., кухонний гарнітур - 850 грн., відеомагнітофон - 200 грн., ліжко 2-х спальне - 800 грн., стіл журнальний - 480 грн., сервіз - 1 шт. - 50 грн., магазин «Еней» в с. Капітанка - 10 000 грн., товар в магазині - 5 000 грн., а всього 19 680 грн. та на 1/3 зазначеної квартири - 42 296 грн. 60 коп.
Визнано за ОСОБА_2. право власності на 1/3 частину цієї квартири - 42 296 грн. 60 коп. Стягнуто з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3. за більш отримане майно - 49 908 грн.
Зобов»язано ОСОБА_1. повернути ОСОБА_3. належні їй особисті речі: костюм-плаття, куртку джинсову, плащ, пальто зимове, сапожки жіночі 3 пари, туфлі жіночі 4 пари, золоту печатку, золотий перстень з янтарем, золотий ланцюжок з кулоном, серги золоті (листочки), золотий перстень з цирконієм.
Додатковим рішенням цього ж суду від 10 лютого 2009 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. судові витрати у справі на користь: ОСОБА_3. в розмірі 100 грн., держави - 399 грн. 08 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн.
В апеляційних скаргах на ці рішення ОСОБА_1. та ОСОБА_2. ставлять питання про їх скасування через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначають, зокрема, що вони не були повідомлені належним чином про час і місце судових засідань, про основне рішення стало відомо лише 15 грудня 2008 року після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому, заява про збільшення позовних вимог до суду не подавалася, представник позивача діяв на підставі невірно оформленої довіреності. Суд безпідставно визнав право власності за позивачем, оскільки згідно свідоцтва про право власності на житло від 13.01.1994 року, наявного у матеріалах справи, квартира була приватизована ОСОБА_2. одноособово і згідно договору дарування від 22.01.2004 року подарована її сину - відповідачу ОСОБА_1. У матеріалах справи відсутні відомості про існування рішення про визнання договору дарування недійсним, як і посилання на це у самому рішенні.
Заслухавши доповідача, пояснення відповідачів, їх представника, які підтримували доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з таких підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Згідно п.1 ч.1 ст.169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.
Із матеріалів справи вбачається, що справу розглянуто за відсутності відповідачів, не дивлячись на те, що відомості про вручення їм судових повісток відповідно до вимог ст.ст.74-76 ЦПК України у матеріалах справи відсутні.
Посилання суду на заяву про визнання позову та неможливість слухання справи у відсутності позивача (а.с.115), не свідчить про належне повідомлення відповідачів.
При цьому, суд неповно з»ясував обставини справи всупереч ст.ст.10, 60 ЦПК України у зв»язку з тим, що відповідачі були позбавлені можливості доказування і подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, на що вони посилаються у скарзі.
Наведене свідчить про те, що основне та додаткове рішення суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Рішення Голованівського районного суду від 17 липня 2008 року та додаткове рішення цього ж суду від 10 лютого 2009 року скасувати. Справу направити на новий розгляд до того ж суду іншому судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча:
Судді: