Справа №22 -755/09 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук С.Я. Категорія 45 Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Черниш Т.В.
Голованя А.М.
при секретарі Дімановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 2 лютого 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Могильненської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Зазначала, що після смерті матері ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку, розташовану на території Могильненської сільської ради, яка була їй виділена як працівнику соціальної сфери. Мати була внесена до списків працівників соціальної сфери для одержання земельної ділянки в приватну власність, але у зв'язку зі смертю не отримала державний акт на земельну ділянку. Оскільки у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину, вона і просила задовольнити її вимоги.
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 2 лютого 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення заявленого нею позову.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не надала доказів на підтвердження неможливості оформлення права на спадщину шляхом одержання в нотаріальній конторі відповідного свідоцтва, а, отже, і наявності спору та встановленого ст.ст. 3,4 ЦПК України права на судовий захист.
З даним обґрунтуванням правового висновку погодитись не можна, оскільки суд дійшов його без повного з'ясування дійсних обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування” право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами (із збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії рішення районної конкурсної комісії по наданню та вилученню земель Гайворонської районної державної адміністрації від 28 жовтня 2005 року № 263 рекомендовано Гайворонській райдержадміністрації надати земельні ділянки з правом приватизації для ведення особистого селянського господарства працівникам соціальної сфери згідно відповідного списку, до якого включено і ОСОБА_2. (а.с. 8-11). Однак суд не з'ясував підстави виникнення права останньої на земельну ділянку, не перевірив, чи передавалась їй земельна ділянка у приватну власність у встановленому законом порядку. Не досліджувалось питання щодо причин, з яких державний акт не було видано за життя спадкодавця.
У запереченнях відповідача на апеляційну скаргу містяться посилання на зупинення виготовлення державних актів та на розпорядження Гайворонської райдержадміністрації від 3 жовтня 2006 року № 502-р „Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність працівників соціальної сфери с. Могильне”, про внесення змін до цього розпорядження. В матеріалах справи відсутні відомості про те, що земельна ділянка, на яку позивачка просила визнати право власності в порядку спадкування після смерті матері, знаходиться в межах населеного пункту чи є власністю Могильненської сільської ради. Однак суд не врахував правила п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України і не обміркував питання про залучення до участі у справі Гайворонську районну державну адміністрацію, інтереси якої зачіпає даний спір.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України ця обставина є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Крім того, мотивуючи відмову у позові відсутністю спору про право, суд не врахував, що постановою від 31 жовтня 2008 року державний нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно. Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування” у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 311-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 2 лютого 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншому судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча:
Судді: