В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1195/22

Провадження № 1-кп/348/324/22

08 серпня 2022 року                                                             м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

               головуючого судді:                                         ОСОБА_1                        за участю секретаря судових засідань:                         ОСОБА_2                                      за участю прокурора:                                         ОСОБА_3                              обвинуваченого:                                                 ОСОБА_4                                  захисника:                                                         ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022090000000707 від 20.07.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Надвірна Івано-Франківської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, фізичної особи–підприємця, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201-1 КК України, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , зареєструвавшись 08.02.2002 в Надвірнянській районній державній адміністрації як фізична особа-підприємець, став здійснювати підприємницьку діяльність по коду 16.10. «Лісопильне та стругальне виробництво», що включає в себе оптову торгівлю деревини, в тому числі в митному режимі експорту, здійснюючи діяльність у сфері експорту лісоматеріалів. У процесі здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_4 15.11.2021 уклав контракт № 11/21 на експорт деревини підприємству «S.C. «Valigal plus» S.R.L.», розташованому в Республіці Молдова. Відповідно до товарно-транспортних накладних ІФБ № 094271 від 17.01.2022, ІФБ № 094286 від 27.01.2022, № 094288 від 28.01.2022, ІФБ № 094276 від 21.01.2022, підприємець ОСОБА_4 придбав у ДП «Надвірнянське лісове господарство» пиломатеріали хвойні обрізні об`ємом 25 м3 та лісоматеріали круглі, з яких виготовив пиломатеріали обрізні об`ємом 12,2 м3. Здійснюючи переробку лісоматеріалів дров`яних місцевому населенню, підприємець ОСОБА_4 виготовив та склав на пилорамі 5,8 м3 не облікованих пиломатеріалів породи «ялина», а саме: дошок обрізних в кількості 430 штук, розмірами 30х130х2.1, об`ємом 2,82 м3, дошок обрізних в кількості 344 штуки, розмірами 30х110х2100, об`ємом 2,98 м3, які у зв`язку із тривалим зберіганням втратили свою якість. 03 лютого 2022 року підприємець ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_6 з пропозицією подати від його імені заяву до Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства з метою отримання сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених із них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій. Відповідно до наданого письмового доручення підприємця ОСОБА_4 , ОСОБА_6 03.02.2022 після оформлення документації з використанням товарно-транспортних накладних ІФБ № 094271 від 17.01.2022, ІФБ № 094286 від 27.01.2022, № 094288 від 28.01.2022, ІФБ № 094276 від 21.01.2022 в Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства отримала сертифікат серії ІФ № 703665 від 03.02.2022 про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, зокрема, пиломатеріалів породи «ялина», кількістю 37,21 м3, після чого передала його ОСОБА_4 03 лютого 2022 року на пилорамі, розташованій у АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 організував сортування та складання пиломатеріалів на піддони, придатні для перевезення вантажним автомобільним транспортом, в ході якого умисно частково замінив виготовлені пиломатеріали із лісопродукції, вказаної у ТТН-ліс ІФБ № 094271 від 17.01.2022, ІФБ № 094286 від 27.01.2022, № 094288 від 28.01.2022, ІФБ № 094276 від 21.01.2022 об`ємом 4,8226 м3 на пиломатеріали об`ємом 4,8226 м3 не облікованого походження та довантажив зайво 0,9774 м3 загальної маси необлікованих пиломатеріалів породи «ялина». Тоді ж під керівництвом ОСОБА_4 лісопродукцію об`ємом 38,1874 м3 завантажено на сідловий тягач марки «Mercedes» (д.н.з. « НОМЕР_1 ») з напівпричепом (д.н.з. « НОМЕР_2 »). При цьому, ОСОБА_4 знав та усвідомлював, що сертифікат серії ІФ № 703665 від 03.02.2022 про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів він отримав на об`єм пиломатеріалів 37,21 м3, а не на 38,1874 м3. Діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою приховування частини лісопродукції від митного контролю, ОСОБА_4 сідловим тягачем марки «Mercedes» (д.н.з. « НОМЕР_1 ») з напівпричепом (д.н.з. « НОМЕР_2 ») під керуванням перевізника ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , транспортував пиломатеріали об`ємом 38,1874 м3 до пропускного пункту пропуску «Мамалига» Чернівецької митниці Державної митної служби України, де організував оформлення митної декларації № ЕК10АА № UA2829423079 та інвойсу від 03.02.2022 № 1. Так, 04.02.2022 під час проведення митного огляду товарів із повним вивантаженням із сідлового тягача марки «Mercedes» (д.н.з. « НОМЕР_1 ») з напівпричепом (д.н.з. « НОМЕР_2 »), здійснення всіх замірів та зважаючи на зовнішні ознаки деревини, колір, наявність чи відсутність ядра, зміни забарвлення під впливом зовнішнього середовища, розміщення сучків, наявність смоляних кишеньок, залишків кори на обзольних частинах та ряду інших природних вад, характеру та якості обробки, митним органом спільно із залученим спеціалістом ДП «Івано-Франківське лісове господарство» встановлено, що товар в сідловому тягачі марки «Mercedes» (д.н.з. « НОМЕР_1 ») з напівпричепом (д.н.з. « НОМЕР_2 ») не відповідає відомостям, вказаним в сертифікаті ІФ № 703665 від 03.02.2022, інвойсі від 03.02.2022 № 1 та МД № UA206020/2022/1656, поданому митному органу як підставу для переміщення товарів через митний кордон України щодо кількості товару, об`єму м3 та геометричних розмірів, та є підставою для переміщення іншого товару, тобто, товар переміщується через митний кордон України на підставі документів без належного підтвердження походження частини пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.

Таким чином, ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, зокрема, вжив усіх заходів, необхідних для переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю пиломатеріалів об`ємом 5,8 м3, заборонених до вивозу за межі митної території України, загальною вартістю 48105,20 грн, приховуючи і маскуючи їх незаконне походження шляхом подачі достовірних документів, однак, злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Разом з обвинувальним актом прокурор надіслав до суду угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , згідно умов якої підозрюваний під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні та зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості підозрюваному ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201-1 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) грн.

Наслідки укладання та затвердження означеної угоди згідно ст.ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України та ст. 389-1 КК України оговорені та зрозумілі сторонам.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений та захисник підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.        

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що права, надані йому законом у зв`язку з укладенням угоди про визнання винуватості розуміє; з наслідками укладення та затвердження угоди обізнаний; характер обвинувачення та його суть йому зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, з ним узгоджено та є цілком зрозумілим; свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: закінченому замаху на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України, визнав повністю.

Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого обвинуваченим правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.

Судом, на виконання вимог ст. 474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого не встановлено. Суд переконаний, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не вбачає необхідності витребовувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами у підготовчому провадженні.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 472 КПК України, суд враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів будь-яких осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним. Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з того, що її умови відповідають КПК України та кримінальному закону, тому вважає, що є підстави для її затвердження.

Ухвалюючи вирок, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , склад кримінального правопорушення – закінчений замах на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України - вказує на кваліфікацію діянь за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201-1 КК України, обвинувачений визнав свою вину повністю.

При вирішенні питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує приписи статей 50, 65 КК України, зі змісту яких випливає, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Саме на зазначені критерії призначення кримінального покарання звернуто увагу Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 року (справа № 148/1211/15-к).

Постанова Пленуму Верховного суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначає, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізовуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватись вимог кримінального закону і зобов`язані враховувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Верховний Суд у постанові від 28.01.2020 (справа № 743/977/18) сформулював правову позицію про те, що щире каяття як таке, характеризує суб`єктивне ставлення винного до вчиненого злочину, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася.

Під активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам досудового розслідування допомоги в установленні невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Тобто, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину не виступають однією обставиною, а є самостійними і незалежними обставинами, що можуть існувати одна від одної.

Частиною першою статті 69 КК України визначено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

У відповідності до класифікації злочинів, визначених ст.. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 1 ст. 201-1 КК України, є нетяжким злочином, у разі його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років.

ОСОБА_4 як особа, характеризується позитивно; не судимий; на диспансерному обліку в психоневрологічних та наркологічних закладах не перебуває; зареєстрований в Надвірнянській районній державній адміністрації як фізична особа-підприємець, здійснює підприємницьку діяльність, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Обставинами, які відповідно до ст.. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є: щире каяття, яке виражається в тому, що обвинувачений ОСОБА_4 визнає свою вину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася; активне сприяння розкриттю злочину, яке полягає в тому, що обвинувачений дав детальні показання з приводу обставин вчиненого правопорушення, в тому числі й тих, що не були відомі органу досудового розслідування.

У відповідності до ч. 2 ст. 66 КПК України, суд може визнати такими, що пом`якшують покарання інші обставини: наявність на утримання трьох неповнолітніх дітей, відсутність матеріальної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З огляду на фактичні обставини інкримінованого злочину, відсутності негативних наслідків та матеріальної шкоди, активному сприянню в розкритті злочину, щирому каяттю, в сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і дають підстави для призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України та переходу до іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства та держави, оскільки штраф є реальною мірою покарання і кошти від його сплати поступають в бюджет та використовуються для потреб держави. Приходячи при цьому до переконання, що виправлення підозрюваного, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо його особи, можливе без ізоляції від суспільства, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе з призначенням йому покарання, узгодженого угодою про визнання винуватості, у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) грн.

Процесуальні витрати на проведення експертизи у даному кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлено.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Питання про документи та речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.       

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 5368, 370, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити Угоду про визнання винуватості, укладену в м. Івано-Франківськ 21.07.2022, між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201-1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) грн.

Речові докази: матеріали адміністративної справи № 0074/40800/22 у відношенні громадянина України ОСОБА_4 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, розпочатого 04.02.2022, на 19 арк.; копію контрольного талону на ТЗ з номерним знаком НОМЕР_1 та причепом з номерним знаком НОМЕР_2 на 1 арк.; копію контрольного талону сер. ТАЕ № 529782 для проходження по червоному коридору на 1 арк.; витяг електронної МД UA206020/2022/001656 на 1 арк.; CMR № 018939 6 прим. на 1 арк. кожен; інвойс № 1 від 03.02.2022 в 3 прим. на 1 арк. кожен; фітосанітарний сертифікат № 13/09-6010/АЕ-288236 від 03.02.2022 на 1 арк.; сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій сер. ІФ № 703665 від 03.02.2022 на 1 арк.; дозвіл на в`їзд та рух територією України вантажного транспортного у міжнародному автомобільному сполученні сер. АІ № 120292 на 1 акр.; акт про проведення огляду товарів, ТЗ № UA408070/2022/115 на 1 арк. з додатками на 20 арк., залишити в матеріалах кримінального провадження.

Пиломатеріали хвойні, обрізані, /ялина/, дошка, розміри: 30*110*2100=430 шт., загальним об`ємом 2,98 м3; пиломатеріали хвойні, обрізані, /ялина/, дошка, розміри: 30*130*2100=344 шт., загальним об`ємом 2,82 м3., які передані на зберігання на територію складу ДП "Коломийське лісове господарство" за адресою: АДРЕСА_3 , конфіскувати в дохід держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення їй наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Оскарження вироку з підстав не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

       Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області                                         ОСОБА_1