Справа № 2-783/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 червня 2011 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

Головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Бабка Г.Г.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа –Кіровський РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що згідно ордеру №4214, виданого йому на підставі рішення виконкому Кіровської районної ради народних депутатів м.Дніпропетровська від 04.07.1995 року №889, йому була надана квартира АДРЕСА_1. В зазначену квартиру він заселився з відповідачкою ОСОБА_3, що була його дружиною, а пізніше в цій же квартирі була зареєстрована донька ОСОБА_3 –ОСОБА_4 Спільне життя з ОСОБА_3 не склалось та у 1996 році вона пішла від нього разом із донькою, забрав усі речі. Шлюб з ОСОБА_3 було розірвано 07.06.2005 року. 23.08.2008 року він уклав шлюб з ОСОБА_5, з якою постійно проживає в спірній квартирі. Місце проживання відповідачки йому не відоме. Усі комунальні платежі за відповідачів сплачує він, що підтверджується відповідними квитанціями. В зв’язку з цим, посилаючись на ст.ст.71,72 Житлового кодексу України, просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням –квартирою №19 в будинку №4 по вул..Кавалерійській в м.Дніпропетровську та зобов’язати третю особу зняти відповідачів з реєстрації за вказаною адресою.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та, посилаючись на викладені в позові підстави, просили задовольнити його в повному обсязі.

Відповідачі в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували. Відповідачка ОСОБА_3 зазначила, що з донькою проживала за місцем проживання своїх батьків, оскільки вони потребували стороннього догляду та не втрачала інтересу до спірної квартири.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився. Надали заяву про розгляд справи у відсутності їх представника.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, відповідачів, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконкому Кіровської районної ради народних депутатів м.Дніпропетровська від 04.07.1995 року №889 позивачу ОСОБА_1 було видано ордер №424 серії С на вселення в квартиру АДРЕСА_2 на склад сім’ї із двох осіб –позивач та його дружина ОСОБА_3 (а.с.9).

Вказана квартира відноситься до державного житлового фонду та знаходиться на балансі КВ ЖРЕП Кіровського району м.Дніпропетровська.

Позивач є основним квартиронаймачем квартири, зареєстрований в останній та постійно проживає в ній до теперішнього часу.

Відповідно до довідки РЕД №2 від 22.09.2008 року №2636 у вказаній квартирі також були зареєстровані колишня дружина позивача - ОСОБА_3 та її донька ОСОБА_6 (а.с.11).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-КИ №010721, виданого Кіровським відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 07.06.2005 року, шлюб між сторонами було розірвано, про що 07.06.2005 року зроблено відповідний актовий запис №125 (а.с.15).

Згідно свідоцтва про шлюб, 23.08.2008 року позивач зареєстрував шлюб із ОСОБА_7, про що Бабушкінським відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області зроблений відповідний актовий запис №596 (а.с.16).

Як зазначив позивач спільне життя з ОСОБА_3 не склалось та у 1996 році вона пішла від нього разом із донькою, забрав усі речі. З цього часу та по теперішній вони в квартирі не проживають, комунальні послуги не сплачують, витрат по утриманню квартири не несуть.

Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем квитанціями про оплату житлово-комунальних послуг, на придбання будівельних матеріалів для ремонту, показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які підтвердили факт не проживання відповідачів в спірній квартирі на протязі більше 6 місяців, актами комісії КВ ЖРЕП Кіровського району м.Дніпропетровська №№21,22 від 04.02.2011 року про не проживання відповідачів в квартирі з 1996 року (а.с.88,89).

Заперечуючи щодо підстав позову та посилаючись на те, що вони проживали в спірній квартирі до 2006 року та залишили останню тимчасово, в зв’язку з необхідністю догляду ОСОБА_3 за хворою матір’ю, належних доказів на підтвердження цього та спростування доводів позивача та показань свідків, відповідачі у відповідності до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, не надали.

Надані відповідачкою ОСОБА_3 медичні довідки щодо перебування її батьків на обліку у лікаря (а.с.77,78), не містять висновків про необхідність постійного стороннього догляду за ними, а тому не можуть бути належними доказами щодо поважності причин не проживання відповідачів у спірній квартирі.

Будь-яких інших доказів на спростування позовних вимог відповідачами надано не було.

Відповідно до ч.1 ст.71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст.72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, враховуючи, що відповідачі не проживають у спірній квартирі понад шість місяців, не несуть ніяких обов’язків наймачів щодо утримання квартири в належному стані, оплати комунальних послуг, передбачених ч.3 ст.71 Житлового кодексу України підстав для збереження за ними права проживання в спірній квартирі не має, суд приходить до висновку, що відповідачі втратили право користування спірною квартирою, а тому позовні вимоги ОСОБА_1О в цій частині підлягають задоволенню та слід визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням –квартирою №19 в будинку №4 по вул.Кавалерійській в м.Дніпропетровську.

В своєму позові позивач також ставить питання про зобов’язання третю особу зняти відповідачів з реєстрації в квартирі.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що у позивача виник спір з відповідачами, а не з третьою особою, яка в даному випадку виступає як реєструючий та обґрунтовано була залучена до участі у справі в якості третьої особи.

В зв’язку з чим, позовні вимоги в іншій частині слід задовольнити частково щодо зняття відповідачів з реєстрації в спірній квартирі без зобов’язання це зробити третю особу.

Відповідно до ст.ст.79,88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача також слід стягнути в солідарному порядку судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн., а всього 45 грн. 50 коп. судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.71,72 ЖК України, ст.ст.10,11,31,36,58-61,79,88,169,212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа –Кіровський РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням –задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням –квартирою №19 в будинку №4 по вул.Кавалерійській в м.Дніпропетровську.

Зняти ОСОБА_3, ОСОБА_4 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_3.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь позивача ОСОБА_1 сплачені останнім при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн., а всього 45 грн. 50 коп. судових витрат.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Казак С.Ю.