ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/443/22

10 серпня 2022 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Куценка О. О., секретаря судового засідання Двібородчин І. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за позовом представника адвоката Зелінського Павла Леонідовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

09 червня 2022 року адвокат Зелінський П.Л., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов обґрунтований тим, що позивачка з відповідачем зареєстрували шлюб 04 серпня 2017 року у Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 1456. В шлюбі у них спільних дітей немає.

Сімейне життя не склалось. Своєю поведінкою ОСОБА_2 демонструє байдуже ставлення до сімейних стосунків, вони проживають окремо. Спільне господарство ними не ведеться. На цей час між сторонами втрачено почуття любові та поваги один до одного. Шлюб носить формальний характер, примирення між ними неможливе. Вказує, що подальше спільне проживання позивача з відповідачкою та збереження шлюбу буде суперечити його інтересам, тому просить такий розірвати.

Після виконання вимог п.2 ч.1 ст.187 ЦПК України, ухвалою від 23 червня 2022 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 18 липня 2022 року було закрито підготовче провадження у справі та справа призначена до судового розгляду.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. У поданій заяві представник позивача - адвокат Зелінський П.Л., просить проводити розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, вимоги позову підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи у випадку неявки відповідачки.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином.

З огляду на встановлення одночасного існування умов передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, зважаючи на відсутність всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідачка є громадянкою України, позивач є громадянином іншої держави - Румунії, тому суд вирішує позовні вимоги керуючись положеннями Закону України "Про міжнародне приватне право", Сімейного кодексу України, а також застосовує ч.2 ст. 496 ЦПК України, яка визначає, що іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України.

Згідно ст.2 Закону України "Про міжнародне приватне право", цей Закон застосовується до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, в тому числі питань визначення застосовуваного права.

В силу вимог ст.55 Закону України «Про міжнародне приватне право», право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України «Про міжнародне приватне право», особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Відповідно до ст.63 цього Закону, припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, що діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Статтею 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання.

Відповідно до вимог ст.62 Закону України «Про міжнародне приватне право», вибір права, передбачений частиною другою статті 60 та статтею 61 цього Закону, має бути здійснений у письмовій формі або явно випливати з умов шлюбного договору.

Згідно вимог ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», у випадках, передбачених законом, учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Оскільки відповідачка є громадянином України, має зареєстроване постійне місце проживання в Україні, а позивач, як громадянин іншої держави, звернувся про розгляд справи у судах України за відсутності спільного особистого закону, то суд вважає, що до питання припинення шлюбу можуть бути застосовані норми Сімейного кодексу України.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 04 серпня 2017 року у Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 1456 (а.с.4).

Згідно зі ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Стаття 24 Сімейного кодексу України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Загальна декларація прав людини у частині 2 статті 16 та стаття 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права містять положення, за яким шлюб не може укладатися без вільної і повної згоди сторін, що одружуються.

Частиною 2 ст. 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З вказаних положень закону вбачається, що однією з засад шлюбу є його добровільність. При чому принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу (наявність вільної згоди) - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

З огляду на взаємини, які склались та існують між позивачем і відповідачкою, враховуючи те, що шлюб існує формально, позивач не бажає збереження шлюбу, стверджує, що подальше спільне життя подружжя буде суперечити його інтересам, суд приходить до переконання, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.141, 263-265, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов представника адвоката Зелінського Павла Леонідовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 серпня 2017 року у Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 1456, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 12 серпня 2022 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: 77744, Івано-Франківська область Івано-Франківський район с. Кричка.

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: 77744, Івано-Франківська область Івано-Франківський район с.Кричка.

Суддя: