Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/1642/22

Провадження №: 2/332/1563/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2022 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши позовну заяву Органу опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановила:

До суду з позовною заявою в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся Орган опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було розподілено та передано судді Погрібній О.М.

Дослідивши позовну заяву з додатками, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно зі ст. 185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з положеннями п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Аналогічні за змістом вимоги містять і частини друга та восьма статті 83 ЦПК України, якими встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Слід зазначити, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Втім, позовна заява не містить зазначення доказів щодо ухилення матері від виконання покладених на неї обов`язків.

Так, в позовній заяві зазначено, що малолітній ОСОБА_1 з 24.10.2019 перебуває на профілактичному обліку в службі (управлінні) у справах дітей Запорізької міської ради, однак до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження цієї обставини, зокрема докази надання родині Москаленкосоціального супроводу, інформаційної, юридичної, психологічної підтримки, налагодженню взаємовідносин з біологічним батьком дитини та його матір`ю тощо, за період з 24.10.2019 по 08.08.2022 (дата звернення до суду).

Також у позовній заяві та висновку органу опіки щодо доцільності позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав зазначено, що вона веде аморальний спосіб життя, схильна до вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин, однак жодного доказу на підтвердження цих обставин, зокрема захисних приписів служби дільничних інспекторів поліції та кримінальної поліції у справах неповнолітніх щодо попередження насильства в сім`ї, постанов суду щодо невиконання відповідачкою батьківських прав, довідок медичних закладів на підтвердження фактів вживання відповідачкою алкогольних напоїв та наркотичних речовин тощо не надано.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.

Аналогічна позиція вказана у постанові Верховного суду від 16.07.2020 по справі № 908/2828/19 (№ в ЄДРСР 90565972); від 18.06.2020 по справі № 909/965/16 (№ в ЄДРСР 89910851); від 07.05.2020 по справі № 922/3059/16 (№ в ЄДРСР 89318804); від 09.04.2020 по справі № 10/Б-743 (№ в ЄДРСР 88868235) відповідно до якої «Системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача) (висновок викладений в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012)».

Також у постанові ВС від 16.12.2020 по справі № 332/3299/13-ц (№ в ЄДРСР 93794835) вказано, що: «Відповідно до вимог статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Так, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача)».У постанові ВС від 12.01.2021 по справі № 753/9240/18 (№ в ЄДРСР 94151239) суд зазначив, що: «При цьому процесуальним обов`язком позивача є подання доказів разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України), а в силу положень частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача). Однак, наявності таких об`єктивних обставин позивачем не наведено, а судом не встановлено».

Згідно з висновком ВС від 20.10.2020 по справі № 756/671/19 (№ в ЄДРСР 92335060), «Відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В даному випадку, позовна заява не містить зазначення доказів щодо ухилення матері від виконання покладених на неї обов`язків.

В даному випадку, представником позивача не зазначено об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасно надати суду докази, які б підтверджували обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідно до п.2 ч.3 та ч.5 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Позивачем у позовній заяві не зазначені відомі йому (як вбачається із доданої копії паспорту громадянина України відповідачки) реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України ОСОБА_2 .

Також, на виконання вимог п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачу необхідно уточнити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Додатково звертається увага позивача, що засвідченню підлягають тільки ті докази, оригінали яких знаходяться у позивача. Про наявність оригіналів у іншої особи позивач повинен зазначити у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 95 ЦПК України.

Позивачем до позовної заяви додані копія паспорту громадянина України НОМЕР_1 ОСОБА_2 та копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 .

Відповідно до п.21 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВР України № 2503-XII від 26.06.1992 (зі змінами), паспорт громадянина України є основним документом, що посвідчує особу громадянина України.

Згідно з пунктом 23 вказаного Положення, забороняється вилучення у громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством України.

Тому позивачу пропонується уточнити місцезнаходження оригіналів письмових доказів - паспорту громадянина України НОМЕР_1 ОСОБА_2 та паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 .

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п.3 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Позивач свій обов`язок щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат в позовній заяві не виконав та ціну позову не зазначив взагалі.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю заяви до судового розгляду, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати заявнику строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно з вимогами ч 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя, -

постановила:

Позовну заяву Органу опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: