Справа №522/8957/22

Провадження по справі № 1-кп/522/2040/22

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу відносно обвинувачених

(повний текст)

04 серпня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 42021160000000204 від 28.04.2021 року, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, українця, громадянина України, не одруженого, без постійного місця роботи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.3 ст. 27, ч.4 ст.28, ч.4 ст. 190 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, не одруженого, постійного місця роботи не маючого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.3 ст. 27, ч.4 ст.28, ч.4 ст. 190 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця Республіки Дагестан РФ, росіянина, громадянина Російської Федерації, не одруженого, без постійного місця роботи та мешкання, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.3 ст. 27, ч.4 ст.28, ч.4 ст. 190 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Жовтневе Білопільського району Сумської області, громадянина Російської Федерації, який не має постійного місця роботи, одруженого, маючого 4-х неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч.4 ст. 190 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кицкани Слободзейського району Молдови, громадянина України, який не має постійного місця роботи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч.4 ст. 190 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Одеси, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч.4 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_9 ,

захисників обвинувачених – адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

обвинувачених – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

перекладача – ОСОБА_14 , -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2022 року в провадження судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42021160000000204 від 28.04.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акту не пізніше п`яти днів з дня його надходження, суддя призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.        

Згідно ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Позиція учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , оскільки наявні ризики, передбачені у п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 покладається те, обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні, вчинити нові злочини, а також враховуючи, що вказаним особам висунуто обвинувачення за ст. 255 КК України, просив не визначати розмір застави як альтернативний запобіжний захід.

Окрім цього, прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України на обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , оскільки наявні ризики, передбачені у п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , покладається те, обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні, вчинити нові злочини, або продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.

У судовому засіданні представник обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 – адвокат ОСОБА_11 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, оскільки ризики, вказані в клопотанні прокурора, не доведені, обвинувачені майже рік утримуються під вартою, підстав переховуватись від суду в них немає. Окрім цього, адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні вказав, що обвинувачений ОСОБА_6 є учасником АТО, служив в добровольчому батальйоні, був на посаді кулеметника. ОСОБА_6 мав намір набути громадянство України, проте йому було відмовлено ДМСР поки він перебував під вартою. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_6 має 4-х неповнолітніх дітей, одружений, тривалий час проживав в м.Буча, Київської області. Обвинувачений ОСОБА_5 має постійне місце проживання на території України, в нього міцні соціальні зв`язки, перебував на службі в добровольчому батальйоні «Крим». У зв`язку з викладеним, адвокат ОСОБА_11 просив змінити запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на більш м`який, а саме у вигляді домашнього арешту, або визначити їм помірний розмір застави.

Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали думку свого адвоката.

Прокурор в судовому засіданні щодо заявленого клопотання адвоката ОСОБА_11 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , щодо зміни останнім запобіжного заходу з тримання під вартою на більш мякий запобіжний захід, через необгрунтованість клопотання адвоката. З приводу участі обвинуваченого ОСОБА_5 в добровольчому батальйоні, прокурор повідомив, що згідно наявних відомостей в органу досудового розслідування, добровольчий спеціальний підрозділ патрульної служби поліції особливого призначення «Крим» було розформовано та він більше не існує офіційно. Окрім цього, обгрунтованість ризиків була визначені ще на стадії досудового розслідування та підтверджена судами І та ІІ інстанції.

Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та їх захисники- адвокати ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 з приводу заявлених клопотань про застосування відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигдяді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків на останніх – не заперечували. З приводу заявлених прокурором клопотань щодо застосування відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – залишили на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для часткового задоволення клопотання прокурора щодо застосування відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також про можливість задоволення клопотання прокурора щодо застосування відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигдяді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків на останніх, з наступних підстав.

Мотиви суду.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. (ст. 22 КПК України).

Положення ст. 331 КПК України наголошують, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог КПК України, запобіжними заходами у кримінальному провадженні є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

В ч. 4 ст. 176 КПК України зазначено, що запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Щодо застосування до обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За результатами дослідження матеріалів клопотання прокурора та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, суд дійшов таких міркувань.

Стаття 29 Конституції України гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення.

Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-ІУ від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Зокрема при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Також, зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість інкримінованих злочинів; характер, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством, можливість призначення обвинуваченому, у разі визнання його винним, покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Суд вважає, що необхідно застосувати запобіжний захід до обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, що у сукупності дає достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких, найтяжчий з яких карається позбавленням волі до 12 років з конфіскацією майна, обвинувачений є громадянином російської федерації, офіційно не працює, проте одружений, маючого 4-х неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, що свідчить про наявність в останнього посередніх соціальних зв`язків.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких, найтяжчий з яких карається позбавленням волі до 12 років з конфіскацією майна, обвинувачений є громадянином російської федерації, офіційно не працюючого, не одружений, маючого постійне місце проживання, що свідчить про наявність в останнього посередніх соціальних зв`язків.

З приводу повідомленої адвокатом ОСОБА_11 інформації щодо можливого працевлаштування ОСОБА_5 в добровольчий спеціальний підрозділ патрульної служби поліції особливого призначення «Крим», то суд бере до уваги надану прокурором ОСОБА_15 в судовому засіданні інформацію, що зазначений підрозділ було розформовано та він більше не існує офіційно, а будь-яких офіційних документів щодо інснування та законної діяльності зазначеного формування на даний момент стороною захисту не надано.

Щодо наявності ризиків

Метою продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що може обвинувачені ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6  може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших обвинувачених у вказаному кримінальному провадженні, продовжити злочину діяльніфсть, вчинити інший злочин чии продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Крім того, суд враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень як обставина, яка впливає на вибір судом виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення обвинуваченим тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження обвинувачення та чим нижчим є рівень його обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання особи обвинуваченого у хід судового розгляду чи переховування від правосуддя, і навпаки.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Щодо ризику переховування від суду.

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України. Санкція найтяжчої статті передбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому суд, вирішуючи питання щодо застосування чи продовження строку дії запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ, та наявність документів для виїзду закордон.

Отже, оцінюючи можливість обвинуваченому переховуватися від суду, суд вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою вбачається обґрунтованим.

Тому, суд погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинувачених переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування обвинуваченого від суду.

Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти висновку про наявність ризику ймовірного переховування від суду обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Щодо ризику здійснення незаконного впливу на свідків, потерпілих у вказаному кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду – усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, суд бере до уваги, що інкримінований обвинуваченим злочин ймовірно вчинений у співучасті, що дозволяє їм координувати свої дії та показання, на цій стадії судового розгляду ще не допитані всі особи, яким можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину.

Вказані обставини формують у суду переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.

При встановленні зазначеного ризику, суд виходить з того, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є громадянами російської федерації, не мають постійних джереле доходів, офіційного місця працевлаштування, ніде не навчаються, враховуючи обставини інкримінованих кримінальних правопорушень, багато епізодів, які мають досить тривалий період вчинення, ступінь організації та суспільно-небезпечні наслідки, а тому є підстави вважати що обвинувачені, перебуваючи на свободі, можуть вчинити інші кримінальні правопорушення, або переховуватись від суду.

Суд погоджується з твердженнями прокурора щодо виконання керівних принципів стратегії боротьби з організованою злочинністю визначено своєчасне виявлення, запобігання та припинення діяльності організованих злочинних угруповань, осіб, причетних до такої діяльності, і притягнення їх до відповідальності, затвердженних розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1126-р від 16.09.2020.

В умовах збройної агресії проти України організована злочинність становить пряму загрозу для національної безпеки.

Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що існує необхідність продовження строку дії відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.

Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв`язку формують у суду переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання прокурора ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу. Однак, суд в цьому випадку не може погодитися з прокурором, що наявність цих ризиків є безумовною підставою для ізоляції підозрюваного і взяття його під варту.

Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м?якого (особисте зобов?язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Суд відмовляє у застосуванні чи продовженні строку діїзапобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).

В цьому кримінальному провадженні на даному етапі суд не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки (з урахуванням відсутності потенційних поручителів), домашній арешт, в тому числі цілодобовий, хоча і пов`язаний з ізоляцією підозрюваного від суспільства, однак зважаючи на встановлені на цьому етапі досудового розслідування ризики, може виявитися неефективним з таких же підстав.

Необхідно враховувати резонансність вказаної справи, до якої прикута увага суспільства та ЗМІ, враховувати зухвалість вчиненних злочинів, внаслідок яких була завдана матеріальна шкода потерпілим

А тому, суд доходить висновку, що застосування до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв`язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Стан здоров`я обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 станом на теперішній час дозволяє їм брати участь в судових засіданнях, встановлених тяжких захворювань, які унеможливлюють подальше тримання обвинувачених під вартою, суду стороною захисту або обвинуваченими не надано.

Щодо застосування альтернативного запобіжного заходу.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що в рамках кримінального провадження №42021160000000204 від 28.04.2021 року, ухвалами слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 30.07.2022 року було обрано на стадії досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

В своїх рішеннях, слідча суддя не визначала ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розмір застави, на підставі п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, мотивуючи свої рішення тим, що слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Враховуючи положення ч.4 ст. 183 КПК України, суд звертає увагу, що законодавець не забороняє слідчому судді чи суду визначати розмір застави за наявності обставин, зазначених у вказаній статті, а наголосив на тому, що суд, за власним переконанням, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши думки учасників судового розгляду, дійде висновку про можливість (а не обов`язок) не визначати розмір застави.

Згідно наданих стороною захисту документів, листом заступника начальника ГУ ДМС в Одеській області було розглянуто звернення за міжнародним захистом ОСОБА_6 та набуття громадянства України. В задоволенні вказаного звернення було відмовлено.

Суд вважає, що розмір застави в межах інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 злочинів, а саме у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 248 100 (двісті сорок вісім тисяч сто) гривеньбуде достатнім для виконання покладених судом обов`язків, оскільки саме такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження,

За описаних вище обставин альтернативний запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би обвинувачений або інша особа (заставодавець) боялися б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачених такі обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду в розумні строки; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 3) утримуватись від спілкування зі свідками і потерпілими у вказаному кримінальному провадженні; 4) носити електронний засіб контролю.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для обвинувачених ОСОБА_6 , та ОСОБА_5 і здатні запобігти реалізації встановлених вище судом ризиків.

Щодо застосування до обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигдяді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд застосовуючи запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, може зобов`язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом; 5) не відвідувати місця, визначені судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7)докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК вказані обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу.

Системний аналіз положень ст. 194, 199 КПК, які регулюють загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу, дають суду підстави вважати, що на стадії судового провадження, під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, суд має перевірити існування ризиків, які були заявлені прокурором відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК та чи є обставини, що обґрунтовують необхідність покладення таких обов`язків.

Відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченими зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 30.07.2021 року відносно ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді від 22.12.2021 року ОСОБА_3 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, через погіршення стану здоров`я підозрюваного та необхідністю проходження лікування.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 31.03.2022 року, було задоволено клопотання адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 було задоволено та змінено ОСОБА_3 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покладено на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч.5 ст.194 КПК України.

При зміні запобіжного заходу слідчий суддя врахував наявність в ОСОБА_3 міцних соціальних зв`язків, оскільки останній є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_7 , має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , якого виховує разом із своєю цивільною дружиною, до затримання підзахисний працював, в тому числі в ПП «РОЛЛАНД» на посаді водія-експедитора, в даний час здійснює волонтерську допомогу, у зв`язку із воєнним станом у країні. Окрім цього, слідчий суддею було встановлена відсутність існування ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, при зміні запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 .

Під час розгляду клопотання прокурора щодо застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, судом встановлена лише наявність ризику, передабченого п.5 ч.1ст. 177 КПК України, а саме що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, оскільки інкриміновані йому злочини є корисливими, вчинялися протягом тривалого часу, що у сукупності вказує на системність злочинної діяльності та не виключає вчинення у подальшому кримінальних правопорушень задля задоволення потреб життєдіяльності.

Вказівку на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, на стадії підготовчого судового засідання, на які послався прокурор в своєму клопотанні щодо ОСОБА_3 , суд до уваги не бере, оскільки нових підстав щодо можливого існування ризиків переховування чи незаконного впливу на учасників провадження, прокурором не вказано.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 30.07.2021 року відносно ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.03.2022 року ОСОБА_7 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покладено на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч.5 ст.194 КПК України.

При зміні запобіжного заходу, колегія суддів врахувала наявність в ОСОБА_7 міцних соціальних зв`язків, а саме що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий; має постійне місце реєстрації та проживання на території Одеської області; за місцем постійного проживання характеризується позитивно, має на утриманні трьох малолітніх дітей. Окрім цього, колегією суддів була встановлена відсутність існування ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, при зміні запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 .

Під час розгляду клопотання прокурора щодо застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, судом встановлена лише наявність ризику, передабченого п.5 ч.1ст. 177 КПК України, а саме що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, оскільки інкриміновані йому злочини є корисливими, вчинялися протягом тривалого часу, що у сукупності вказує на системність злочинної діяльності та не виключає вчинення у подальшому кримінальних правопорушень задля задоволення потреб життєдіяльності.

Вказівку на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, на стадії підготовчого судового засідання, на які послався прокурор в своєму клопотанні щодо ОСОБА_7 , суд до уваги не бере, оскільки нових підстав щодо можливого існування ризиків переховування чи незаконного впливу на учасників провадження, прокурором не вказано.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 30.07.2021 року відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.03.2022 року ОСОБА_4 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покладено на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч.5 ст.194 КПК України

При зміні запобіжного заходу, колегія суддів врахувала наявність в ОСОБА_7 міцних соціальних зв`язків, а саме що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий; має постійне місце проживання на території Одеської області; за місцем постійного проживання характеризується позитивно. Окрім цього, колегією суддів була встановлена відсутність існування ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, при зміні запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 .

Під час розгляду клопотання прокурора щодо застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, судом встановлена лише наявність ризику, передабченого п.5 ч.1ст. 177 КПК України, а саме що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, оскільки інкриміновані йому злочини є корисливими, вчинялися протягом тривалого часу, що у сукупності вказує на системність злочинної діяльності та не виключає вчинення у подальшому кримінальних правопорушень задля задоволення потреб життєдіяльності.

Вказівку на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, на стадії підготовчого судового засідання, на які послався прокурор в своєму клопотанні щодо ОСОБА_4 , суд до уваги не бере, оскільки нових підстав щодо можливого існування ризиків переховування чи незаконного впливу на учасників провадження, прокурором не вказано.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 30.07.2021 року відносно ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.03.2022 року ОСОБА_8 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покладено на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч.5 ст.194 КПК України.

При зміні запобіжного заходу, колегія суддів врахувала наявність в ОСОБА_8 міцних соціальних зв`язків, а саме що підозрюваний ОСОБА_8 раніше не судимий; має постійне місце реєстрації та проживання на території Одеської області; за місцем постійного проживання характеризується позитивно. Окрім цього, колегією суддів була встановлена відсутність існування ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, при зміні запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 .

Під час розгляду клопотання прокурора щодо застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, судом встановлена лише наявність ризику, передабченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, оскільки інкриміновані йому злочини є корисливими, вчинялися протягом тривалого часу, що у сукупності вказує на системність злочинної діяльності та не виключає вчинення у подальшому кримінальних правопорушень задля задоволення потреб життєдіяльності.

Вказівку на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, на стадії підготовчого судового засідання, на які послався прокурор в своєму клопотанні щодо ОСОБА_8 , суд до уваги не бере, оскільки нових підстав щодо можливого існування ризиків переховування чи незаконного впливу на учасників провадження, прокурором не вказано.

Суд враховує позицію обвинувачених  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_7 ,  ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та їх захисників щодо відсутності заперечень в задоволенні клопотань прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_17 щодо застосування відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_7 ,  ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , створить умови існування достатнього балансу між обмеженнями, які застосовує держава до осіб, яка на даній стадії судового розгляду обвинувачуються у вчиненні злочинів з їх правом на свободу, закріпленим Конституцією України, а також з його правом на захист держави в умовах воєнного стану.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотань процесуального керівника - прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_17 щодо застосування відносно обвинувачених ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, а також про можливість задоволення клопотання процесуального керівника - прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_17  щодо застосування відносно обвинувачених  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_7 ,  ОСОБА_4 , ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків на останніх.

Керуючись ст. ст. 132, 170-176, 177-178,179, 182, 183, 314-316, 291, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання процесуального керівника - прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_17 про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 02.10.2022 року включно.

Визначити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 248 100 (двісті сорок вісім тисяч сто) гривень.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до суду в розумні строки;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) утримуватись від спілкування зі свідками і потерпілими у вказаному кримінальному провадженні;

4) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Клопотання процесуального керівника - прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_17 про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 02.10.2022 року включно.

Визначити відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 248 100 (двісті сорок вісім тисяч сто) гривень.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до суду в розумні строки;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) утримуватись від спілкування зі свідками і потерпілими у вказаному кримінальному провадженні;

4) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Клопотання процесуального керівника - прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_17 про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, строком до 2 місяців, а саме до 02.10.2022 року включно, а саме:

1) прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

2) повідомити суду адресу місця свого постійного проживання та не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання уповноваженим державним органам свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) заборонити спілкуватися із свідками, потерпілими, іншими підозрюваними, обвинуваченими, засудженими та іншими учасниками кримінального провадження.

Клопотання процесуального керівника - прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_17 про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, строком до 2 місяців, а саме до 02.10.2022 року включно, а саме:

1) прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

2) повідомити суду адресу місця свого постійного проживання та не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання уповноваженим державним органам свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) заборонити спілкуватися із свідками, потерпілими, іншими підозрюваними, обвинуваченими, засудженими та іншими учасниками кримінального провадження.

Клопотання процесуального керівника - прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_17 про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, строком до 2 місяців, а саме до 02.10.2022 року включно, а саме:

1) прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

2) повідомити суду адресу місця свого постійного проживання та не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання уповноваженим державним органам свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) заборонити спілкуватися із свідками, потерпілими, іншими підозрюваними, обвинуваченими, засудженими та іншими учасниками кримінального провадження.

Клопотання процесуального керівника - прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_17 про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, строком до 2 місяців, а саме до 02.10.2022 року включно, а саме:

1) прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

2) повідомити суду адресу місця свого постійного проживання та не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання уповноваженим державним органам свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) заборонити спілкуватися із свідками, потерпілими, іншими підозрюваними, обвинуваченими, засудженими та іншими учасниками кримінального провадження.

Строк дії запобіжних заходів становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 04.08.2022 року.

Виконання ухвали про застосування запобіжних заходів відносно обвинувачених у вигляді особистого зобов`язання та щодо виконання обовязків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави за обвинуваченого, покласти на процесуального керівника - прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_17 .

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена протягом 5 днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали суду складено та проголошено 08.08.2022 року о 12:00 годині в залі суду №131.

Головуючий суддя:                                                                 ОСОБА_1        

04.08.2022