Справа № 219/13997/21

2/219/1169/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08. 2022 року. Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хомченко Л.І.

при секретарі Гаврилюк К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмута цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах Виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, про стягнення заборгованості. Посилаючись на те, що відповідач отримує тепло в квартиру за адресою АДРЕСА_1 та є абонентом позивача, протягом періоду з 01 грудня 2016 року по 01 квітня 2021 року під час якого виникла заборгованість відповідач оплату за послуги теплопостачання не здійснював, користувався субсидією, через це у нього виникла заборгованість по обліковому рахунку № НОМЕР_1 в сумі 30616,60 грн., чим порушує право позивача на отримання плати за відпущену теплову енергію у встановлений законодавством строк. Незважаючи на неодноразові попередження, вартість наданої позивачем відповідачу теплової енергії до цього часу сплачена останнім не була. Просить суд позов задовольнити повністю.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав на адресу суду заяву, в якій він просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач до судового засідання не з`явився, представник відповідача надав суду заяву щодо розгляду справи у їх відсутність, також надав відзив, згідно якого позов не визнає та просить відмовити у позові за наступних обставин. Сума основного боргу є безпідставною, оскільки відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а фактично проживає за адресою АДРЕСА_3 . Квартира, у який відповідач зареєстрований, належала матері відповідача, на підставі приватної власності. На сьогоднішній день відповідач не прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті матері. Відповідач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4, що розташована у м. Бахмут, тобто штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Окрім того просить суд застосувати до позовних вимог строк позовної давності.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення, які надає Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» (експлуатаційно-ремонтний тепловий район м. Часів Яр) за адресою: АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою на ім`я ОСОБА_1 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 .

У відповідності до розрахунку заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01 грудня 2016 року по 01 квітня 2021 року по особовому рахунку № НОМЕР_2 існує заборгованість в розмірі 30616,60 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Таким чином, споживач зобов`язаний оплатити отримані ним житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. За таких обставин зобов`язання відповідача оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Що стосується доводів відповідача стосовно того, що квартира, у який відповідач зареєстрований, та в якій є борги перед позивачем, належала матері відповідача, на підставі приватної власності. На сьогоднішній день відповідач не прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті матері, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України, статті 1299 ЦК України отримання свідоцтва про право на спадщину та проведення його державної реєстрації спадкоємцем, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, є обов`язком спадкоємця. Право власності у спадкоємця на успадковане нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації майна. Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Тому незалежно від того, чи отримав відповідач свідоцтво про право на спадщину, чи здійснив реєстрацію права власника на успадковане нерухоме майно, він має належним чином утримувати майно, що належить йому.

Договір про надання послуг з централізованого опалення, які надає Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» (експлуатаційно-ремонтний тепловий район м. Часів Яр) та відповідачем не укладався, але житлово-комунальні послуги відповідачу надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими.

Разом з тим, відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України загальна позовна давність, тобто строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, встановлюється у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.1 та ч.5 ст.261 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи позивач, 09 грудня 2021 року звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, враховуючи наведені вище обставини суд дійшов висновку про те, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за вказані послуги за період з 09 грудня 2018 року (оскільки позов до суду подано 09 грудня 2021 року) по 01 квітня 2021 року включно в сумі 24437,54 грн., а вимоги за період до 09 грудня 2018 року не підлягають до задоволення, оскільки заявлені позивачем поза межами трирічного строку позовної давності і причин, які б можна було визнати поважними для поновлення пропущеного строку, позивачем не наведено. Також відповідачу, згідно розрахунку наданого позивачем, відповідачем свій розрахунок наданий не був, субсидія відповідачу не надавалась вже з грудня 2018 року по 01 квітня 2021 року, тому вона не може бути зарахована судом на користь відповідача.

Крім того, згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що відповідач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4, що розташована у м. Бахмут, тобто штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання. Нарахування інфляційних втрат та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, але частково, оскільки відповідно до позовних вимог щодо застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, встановлений загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В зв`язку з цим до заявлених позовних вимог повинна бути застосована позовна давність.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню Інфляційні втрати за період з 09 грудня 2018 року (оскільки позов до суду подано 09 грудня 2021 року) по 01 квітня 2021 року включно в сумі 3860,45, та три проценти річних за період з 09 грудня 2018 року (оскільки позов до суду подано 09 грудня 2021 року) по 01 квітня 2021 року включно в сумі 1025,74 грн. Вказане відображено у представленому представником позивача розрахунку заборгованості, який міститься у позовній заяві, та який суд приймає за доказ, відповідачем свій розрахунок наданий не був.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати присуджує позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1843,55 гривень, виходячи з наступного розрахунку: 29323,73х2270/36106,90=1843,55, де 29323,73 гривень - сума задоволених позовних вимог; 2270 гривень - сума сплаченого позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви; 36106,90 гривень - ціна позову, 1843,55 гривень - судові витрати, присуджені позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 141, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 509 Цивільного кодексу України, статтями 16, 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах Виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання. - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах Виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа», суму заборгованості за період з 09 грудня 2018 року (оскільки позов до суду подано 09 грудня 2021 року) по 01 квітня 2021 року включно в сумі 24437,54 грн., інфляційні збитки в сумі 3860,45 грн., 3% річних в сумі 1025,74 грн., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1843,55 грн..

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Л.І. Хомченко