ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2007 р.

Справа № 13/285-4930

 12 год. 10 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

при секретарі судового засідання  

Розглянув справу

за позовом:  Микулинецької обласної комунальної фізіотерапевтичної лікарні реабілітації, вул. Галицька, 2, смт. Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48120       

                

до: Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі, вул. Шевченка, 26, м.Теребовля, Тернопільська область, 48100        

За участю представників сторін:

позивача:          Бочан І.П. –довіреність №350 від 01.09.2006 р.;

                              Ясеник З.А. –головний лікар

відповідача:           Сененький М.Б. –довіреність №1/10 від 02.01.2007 р.

Суть справи:

про скасування податкових повідомлень-рішень №0000262301/0, №0000272301/0 та  №0000282301/0 від 28.03.2006 р.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що матеріалами перевірки підтверджено факт правопорушення, а саме заниження збору за питну воду в сумі 409,6 грн., мінеральну воду в сумі 4147,4 грн., за спеціальне користування водними ресурсами державного користування та за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету по результатах роботи позивача за 2003-2005 р.р.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 в порядку ст. 130 КАС України.

В засіданні 15.01.2007 р. оголошувались перерви до 29.01.2007 р. та 06.02.2007 р. в зв'язку з наданням можливості сторонам подати додаткові обґрунтування та заперечення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

- відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку діяльності позивача на предмет дотримання вимог податкового законодавства з питань повноти і своєчасності сплати до бюджету ресурсних платежів за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2005р., по результатах якої складено акт №117/2301/02001038 від 22.03.2006 р. та прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000262301/0; №0000272301/0; №0000282301/0 від 28.03.2006 р. про донарахування та стягнення відповідно 4557 грн. збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та 1894 грн. санкцій; 34862,8 грн. збору за користування надрами загальнодержавного значення та 16103 грн. санкцій; 3611,88 грн. збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення та 3430 грн. санкцій.

Як видно з акту перевірки, відповідач констатував, що позивач в 2003-2005 р.р. видобув 10,16 тис. м3 підземних водних ресурсів (питної води) та 13,68 тис. м3 мінеральної води, недоплативши відповідно 409,61 грн. та 4147,43 грн. збору в порушення п.5 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої наказом Комітету України з питань геології та використання надр,

ДПА України від 29.06.1999 р. №105/309, не сплатив 3611,88 грн. збору за спеціальне використання водних ресурсів в порушення п.7.2 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої наказом Мінфіну України, ДПА України, Мінекономіки, Мінекобезпеки України від 01.10.1999 р. №231/539/118/219; не сплатив 34862,8 грн. плати за спеціальне використання надр для видобування корисних копалин в порушення п.5.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Мінекобезпеки України, ДПА України, Держкомгеології, Мінпраці та соціальної політики від 30.12.1997 р. №207/472/51/157.

Позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи зі слідуючого:

- згідно п.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Разом з тим, правомірність оскаржуваних рішень відповідач не довів;

- в порушення п.9 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" відповідач без належної підстави (рішення суду) провів позапланову виїзну документальну перевірку. З огляду на правила п.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Разом з тим, суд вважає за можливе оцінити все-таки акт перевірки, оскільки на підставі нього приймались оскаржувані рішення;

- в порушення вимог п.1.7 розділу 1, п/п 2.3.2 п. 2.3 розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 10.08.2005 р. №327 та зареєстрованого в Мін’юсті України 25.08.2005 р. за №6/31-92, відповідач констатував правопорушення, однак не обґрунтував наявність правопорушення з обґрунтуванням порушених норм;

- з поданого Статуту та довідки про включення до ЄДРПОУ позивача видно, що останній є лікувальним закладом охорони здоров'я, заснованим на комунальній власності, статут якого затверджено Тернопільською обласною радою (а не на загальнодержавній власності, як вказано безпідставно в п.2.3 акта перевірки) з організацією своєї роботи за принципом відновного і реабілітаційного лікування з застосуванням природних бальнеологічних факторів (сірководнева вода, місцеві торфогрязі). Позивач не являється підприємницькою структурою, фінансується з обласного бюджету, на підставі затвердженого кошторису видатків;

- роблячи помилкові висновки про правопорушення, відповідачем не враховано, що:

а) згідно п/п 7.1 п.7 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої Геолкомом України, ДПА України від 23.06.1999 р. №105/309 та зареєстрованої в Мін’юсті України 16.07.1999 р. за №474/3767, від сплати збору (за питну, мінеральну воду) за геологорозвідувальні роботи звільняються землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її переробки) або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у користування земельних ділянках, що позивач і вчиняє;

б) згідно п/п 1.5.7 п.1.5 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод, затвердженої наказом ДКЗ від 04.02.2000 р. від №23 та зареєстрованої в Мін’юсті України 29.02.2000 р. за №109/4330 (в редакції, що діяла в перевірений період), до родовищ питних або технічних підземних вод не відносяться водні об’єкти ділянок надр місцевого значення, які використовуються землекористувачами у межах наданих їм земельних ділянок у кількості до 300 куб. м/добу для своїх господарських та побутових потреб, коли позивач за 2003-2005 роки використав всього 10160 куб.м питної води та 13680 куб.м мінеральної води;

в) згідно п. 4.8 Інсрукції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої наказом Мінфіну України, ДПА України, Мінекономіки, Мінекобезпеки України від 01.10.1999 р. №231/539/118/219 та зареєстрованої в Мін’юсті України 19.10.1999 р. за №711/4004, та п. 16 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затверджений Постановою Кабміну України від 16.08.1999 р. №1494, збір за використання водних ресурсів не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, в тому числі для задоволення власних таких потреб установ, підприємств, організацій незалежно від форми власності та громадян –суб’єктів підприємницької діяльності;

г) згідно п.1.2  ч.1, п.2.1, 2.2 Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Мінекобезпеки України, ДПА України, Держкомгеології, Мінпраці та соціальної політики від 30.12.1997 р. №207/472/51/157 та зареєстрованого в Мін’юсті України 16.01.1998 р. за №20/2460, ця інструкція обов’язкова до виконання в т.ч. і сплати платежів всіма суб’єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, до яких позивач не належить.

 При таких обставинах позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та базуються на законодавстві, а тому підлягають задоволенню з відшкодуванням позивачу судових витрат.

    

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 86, 94, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення  КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі №0000262301/0, №0000272301/0 та №0000282301/0 від 28.03.2006р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Микулинецької обласної комунальної фізіотерапевтичної лікарні реабілітації, вул. Галицька, 2, смт. Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область, код 02001038 - 85 грн. державного мита.

4. Повернути з Державного підприємства "Судовий інформаційний центр", м. Київ, пр. Перемоги, 44, код ЄДРПОУ 30045370, рахунок 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707, на користь на користь Микулинецької обласної комунальної фізіотерапевтичної лікарні реабілітації, вул. Галицька, 2, смт. Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область, код 02001038 - 158 грн. помилково сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 12 лютого 2007 р.  до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

 

          Суддя