Справа № 346/1960/22

Провадження № 3/346/2184/22

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

24 серпня 2022 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Коваленка Дениса Сергійовича, розглянувши справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 173-2 Кодексу України, щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою та зареєстрований: АДРЕСА_1 ),

в с т а н о в и в :

До Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, 01 червня 2022 року надійшли протоколи серії ВАВ 063486, 063487 від 25 травня 2022 року про адміністративні правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 , за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України (надалі за текстом - КУпАП), з матеріалами.

Але, постановами від 03 серпня 2022 року матеріали справ про адміністративні правопорушення, з протоколами, були повернуті до відділу поліції на доопрацювання.

17 серпня 2022 року, після доопрацювання, вказані матеріали надійшли на розгляд суду, у зв`язку із чим ухвалою від 18 серпня 2022 року розгляд вказаних справ про адміністративні правопорушення вирішено розглядати в об`єднаному судовому провадженні та враховуючи положення частини 1 статті 277-2 КУпАП та нормативний строк пересилання судових повісток, суд призначив розгляд справ на 24 серпня 2022 року, на 09 годину 45 хвилин.

                                       Позиції учасників справи.

Аргументи держави Україна. Позиція поліцейського, який склав протоколи відносно ОСОБА_1 полягала у тому, що 22 травня 2022 року о 18 годині та 22 травня 2022 року о 18 годині 30 хвилин громадянин ОСОБА_1 , по місцю проживання вчинив конфлікт з сестрою ОСОБА_2 та її дитиною: ОСОБА_3 , в ході якого ображав їх нецензурними словами, чим було вчинено домашнє насильство психологічного характеру, що не завдало шкоду психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачені статтею частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

Аргументи ОСОБА_1 . Конфлікт дійсно мав місце, під час якого він один раз висловив нецензурне слово у розмові з дитиною, але не стосовно неї, а через емоції, бо вона прийшла до його подвір`я і виказувала йому своє невдоволення його козою, яка зайшла у їхній двір. А із сестрою, вони обидва під час конфлікту, використовували нецензурні слова. Однак, ні у першому, ні у другому випадку, психологічної шкоди нікому завдано не було і немогло бути завдано.

                                       Оцінка суду.

Положення пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.

При цьому суд враховує, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП) та інших законів України (стаття 2 КУпАП).

Так, положеннями частини 1 статті 173-2 КУпАП, серед іншого передбачено, що вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного чи психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого є адміністративним правопорушенням.

Положення частини 1 статті 9 КУпАП передбачають, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, склад будь-якого адміністративного правопорушення, що передбачене законом, характеризується єдністю чотирьох елементів: об`єкт і об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона. При цьому, не доведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.

З огляду на зміст частини 1 статті 173-2 КУпАП, об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, є тільки таке діяння людини (дія або бездіяльність) фізичного чи психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи, тощо), внаслідок якого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Однак із змісту обох протоколів, складених відносно ОСОБА_1 вбачається, що внаслідок вчинених ним двох діянь щодо сестри та її дитини, жодній із них не було завдано психологічної шкоди, або, що комусь із них було завдано або могло бути завдано шкоди фізичному здоров`ю.

Отже, за даними самого поліцейського який склав протоколи, ОСОБА_1 не було вчинено будь-якого діяння фізичного чи психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Відтак суд констатує, що в діяннях ОСОБА_1 , вчинених ним 22 травня 2022 року, о 18 годині та о 18 годині 30 хвилин, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

Разом з цим, суд, у жодному разі не виправдовує вчинки ОСОБА_4 , які містять ознаки порушення норм моралі у демократичному суспільстві. Жоден закон не дає йому права нецензурно висловлюватись у присутності, а тім більше у бік будь-якої людини, у тому числі, якщо вони є родичами, особливо якщо така людина виказує своє небажання спілкуватись у такій формі.

Але питання кваліфікації такого діяння, тобто визначення того за яким законом він повинен понести відповідальність за вчинені ним діяння і яку саме (кримінальну чи адміністративну) чи жодну відповідальність - це питання компетенції спеціально уповноважених органів виконавчої влади, у тому числі й Національної поліції (по певних правопорушеннях), але не суду.

Функція і роль суду полягає в іншому. Обов`язок суду (у справах про адміністративні правопорушення) перевірити чи є в діянні людини і чи доводяться доказами усі ознаки того складу адміністративного правопорушення, у вчиненні якого його підозрює поліцейський (тобто суд повинен перевірити правильність вже здійсненої кваліфікації), і здійснити це, суд може тільки на підставі наданих йому доказів, і тільки в межах вже здійсненої поліцейським кваліфікації. І якщо склад адміністративного правопорушення, в діянні конкретної людини не підтверджується доказами, навіть хоча би одна ознака не підтверджується, суд повинен справу закрити.

В силу положень частини 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

А згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Тому враховуючи це, і оскільки суду не надано доказів наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого 173-2 КУпАП, в діяннях ОСОБА_1 вчинених ними 22 травня 2022 року, провадження у справах щодо кожного з них слід закрити.

Відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Тому враховуючи, що судом прийнята постанова про закриття проваджень, судовий збір стягненню не підлягає.

Отже, керуючись статтями 1, 2, 7, 8, 9, 10, 17-24, 26, 27, 33-38, 40-1, 173-2, 221, 245-253, 254-255, 268, 271, 276, 279, 280, 283-285, 287, 294, 298-300, 304, 305, 306 КУпАП, суд

в и р і ш и в:

Провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою та зареєстрований : АДРЕСА_1 ) закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діяннях.

Постанову може бути оскаржено до Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення.

Суддя                                                Коваленко Д. С.