"26" серпня 2022 р. Справа № 363/1267/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       26 серпня 2022 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

згідно протоколу, 16 квітня 2022 року о 14 год. в с. Козаровичі по вул. Володимирівська 48, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ 3302 днз. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 просив розглядати справу без його участі, вину заперечив, просив врахувати пояснення, які надасть його захисник Якимчук М.М.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Якимчук М.М.заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу правопорушення та клопотав про виклик та допит свідків.

Оскільки суд досліджує докази безпосередньо, для забезпечення об`єктивного судового розгляду та підтвердження обставин справи судом викликалися свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду не прибули, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому суд вичерпав можливості їх виклику та допиту в суді.

Відтак, ці свідки за викликом до суду не прибули, причини неявки суду не відомі, їх допит в суді для всебічної перевірки обставин протоколу та наявних доказів не забезпечено.

Наявні в справі письмові пояснення свідків ОСОБА_2  та ОСОБА_3 взагалі не містять твердження про керування водієм ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому свідок ОСОБА_4 , надіслав суду письмові пояснення, та зазначив, що 16.04.2022 року автомобілем ГАЗ 3302 днз. НОМЕР_1 керував він. Разом з ним в машині знаходилися ОСОБА_5 та ОСОБА_6 районі обіду вони зупинилися в с. Козаровичі, оскільки ОСОБА_1 побачив своїх знайомих, які були в окупації. Після зупинки машина не заводилася і він пішов за інструментами. ОСОБА_5 та ОСОБА_7 залишилися біля машини. Коли він повернувся на місце зупинки нікого не було, і машини також. На наступний день він дізнався, що ОСОБА_1 забрала поліція.

Відтак з наявних матеріалів справи не можливо достовірно встановити факт керування автомобілем ОСОБА_1 за обставин викладених у протоколі.

Пояснення свідка ОСОБА_4 про обставини пригоди, який при складанні протоколу працівниками поліції не опитаний і його пояснення до справи не долучені, є логічними, послідовними, а відтак твердження ОСОБА_1 про інші обставини пригоди матеріалами справи не спростовані.

Так, доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.        

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зі змісту ст.ст. 245, 248 КУпАП випливає, що одним із основних завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є об`єктивне з`ясування обставин справи, рівність всіх громадян перед законом і органом, що розглядає справу.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

На долученому до справи відеозаписі зафіксовано лише фрагмент події, який не відображає відомостей про вчинення правопорушення, дані фрагмента відео є занадто короткими та неінформативними, коли з дослідженого відео взагалі не можна встановити, які обставини події на ньому зафіксовані, зокрема час, місце, спосіб вчинення адміністративного правопорушення особою, щодо якої складено протокол, дії поліцейських на місці події, їх відповідність вимогам КУпАП та вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735.

За таких умов, даний відеозапис не може бути покладений в основу доведеності вини ОСОБА_1 .

Належні, допустимі і достатні докази керування ОСОБА_1 автомобілем і того, що він, будучи водієм, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в справі відсутні.

Також, з аналізу ч. 1 ст. 130 КУпАП убачається, що відповідальність водія настає у разі керування транспортним засобом в стані сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Разом з тим, у п. 38 постанови Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі № 404/4467/16-а, роз`яснено, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Однак, належні, допустимі і достатні докази керування ОСОБА_1 автомобілем в справі відсутні, коли останній ствердив, що не керував автомобілем, а його пояснення нічим не спростовано.

Отже, саме по собі твердження про вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв, без наявності доказів керування останнім транспортним засобом, складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не утворює.

Відтак твердження в протоколі про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП та на вимогах Закону не ґрунтується.

За змістом вимог ст. 62 Конституції України в Україні діє презумпція невинуватості, коли особа вважається невинуватою у вчиненні будь-якого правопорушення, доки її вину не буде доведено в установленому Законом порядку.

Отже, твердження ОСОБА_1 про інші обставини події, виходячи з яких в його діях склад адміністративного правопорушення відсутній, в суді не спростовані, докази на підтвердження його винуватості суду не представлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 9 та 247 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

       провадження в справі щодо ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів.

Суддя С.В. Олійник