Справа № 459/3790/21

Провадження № 2/459/1189/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2022 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Мельникович М. В.

з участю секретаря судового засідання Горощук А. О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Хробак Г. В.

представника третьої особи Золочівського В. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львіввугілля», з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - т.в.о. генерального директора ДП «Львівугілля» ОСОБА_3 , ВП «Шахта«Лісова» ДП «Львівугілля», в.о. директора ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львівугілля» Корнила Сергія Васильовича, первинної профспілкової організації відокремленого підрозділу «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» Львівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди,-

У С Т А Н О В И В :

24.11.2021 позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Львіввугілля», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача т. в. о. генерального директора ДП «Львівугілля» ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди (том І, а. с. 1-8).

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що оскаржуваним наказом безпідставно визнано прогулом (відсутність на роботі без поважних причин) невиходи на роботу з 06.09.2021 по 09.09.2021 включно, з 11.10.2021 по 12.10.2021 включно та з 23.10.2021 по 26.10.2021, оскільки його відсутність на робочому місці відбувалася з поважних причин, а саме: за станом здоров`я, у зв`язку із виконанням свого громадського обов`язку (явка в поліцію, у військкомат, здача корові тощо), що підтверджується відповідними листками непрацездатності та довідками. А тому позивач вважає своє звільнення з 06.09.2021 незаконним, оскільки таке відбулось у період його тимчасової непрацездатності, що є порушенням вимог ст. 40 КЗпП України. Окрім того, звертає увагу на те, що зі змісту листа Міністерства соціальної політики України від 22.04.2019 № 82/0/22-19/133 «Щодо визначення дня звільнення за прогул» вбачається, що у випадку звільнення працівника за прогул, днем звільнення має бути останній день роботи працівника, перед днем коли він вчинив прогул, за умови, що після його вчинення працівник більше не виходив на роботу. А відтак, його звільнення є незаконним. Також позивач, як на підставу скасування наказу про звільнення, посилається на те, що таке звільнення відбулося без згоди профспілкового органу, позаяк він був членом первинної профспілкової організації ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля»».

26.11.2021 суддею у даній справі було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 13.12.2021 (том І, а. с. 60-61).

13.12.2021 суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів та витребував від ДП «Львіввугілля» ряд документів щодо його звільнення. Розгляд справи було відкладено на 24.12.2021 (том І, а. с. 127-129).

24.12.2021 ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відокремлений підрозділ «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» (80086, Львівська область, Сокальський район, с. Сілець, присілок Параньки, 210 А, код ЄДРПОУ 26359891) (том І, а. с. 155-158).

12.01.2022 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в. о. директора Відокремленого підрозділу «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» - Корнила Сергія Васильовича (80086, Львівська область, Сокальський район, с. Сілець, присілок Параньки, 210 А) (том І, а. с. 204, том ІІ, а. с. 15-17).

В судовому засіданні, яке відбулося 11.02.2022 суд оголосив перерву до 02.03.2022 (том ІІ, а. с. 104-113). Ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача первинну профспілкову організацію «Відокремленого підрозділу «Шахти «Лісова» ДП «Львіввугілля» Львівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості (80086, Львівська область, Сокальський район, с. Сілець, присілок Параньки, 210 А, код ЄДРПОУ 20847945) (том ІІ, а. с. 114, а.с.117-118).

Також 11.02.2022 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у відділі обслуговування громадян №5 ГУ ПФУ у Львівській області (80105, м. Червоноград, вул. Сокальська) наступні документи та інформацію: 1) витяги про всі електронні листки непрацездатності, а також копії паперових, в тому числі анульованих (скасованих), які оформлялися на ім`я ОСОБА_1 , працівника ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» за період з 06.09.2021 по 26.10.2021; 2) відомості про те, чи здійснювалися нарахування та будь-які виплати ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» за період з 06.09.2021 по 26.10.2021 по листках непрацездатності ОСОБА_1 та чи зверталася ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» про відшкодування їй здійснених виплат, і чи таке відшкодування здійснювалося (том ІІ, а. с. 115-116).

В судових засіданнях, які відбулися 02.03.2022, 11.03.2022, 18.03.2022, 29.03.2022, 11.04.2022, 27.04.2022, 06.05.2022 та 16.05.2022 було оголошено перерву. А також ухвалою суду від 16.05.2022 задоволено заяву позивача та зобов`язано ППО ВП шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» розглянути питання про надання згоди щодо звільнення ОСОБА_1 (том ІІІ, а. с. 117, 126-129).

Також перерва оголошувалася в судових засіданнях, які відбулися 19.05.2022, 30.05.2022, 14.06.2022.

В судових засіданнях 17.06.2022, 07.07.2022, 14.07.2022, 01.08.2022 було заслухано учасників справи та свідків, оголошено перерву (том ІІІ, а. с. 239-247, том ІV, а. с. 26-29, том ІV, а. с. 68-80).

Так, позивач та його представник позов підтримали, просили такий задовольнити, надали пояснення, які відповідають змісту позовної заяви, а також відповіді на відзив та додатковим письмовим поясненням (зареєстровані в канцелярії суду за вх№123/22 від 06.01.2022, том І а.с. 164-170; вх № 3261/22 від 17.03.2022 том ІІ а. с. 221-223, вх № 8935/22 від 27.07.2022 том IV а. с. 45-46). Додатково звернули увагу суду на те, що питання про звільнення повинно було виноситись на розгляд Профспілки, оскільки він обіймав посаду головного інженера, а не заступника керівника відокремленого підрозділу, а також був членом Профспілки та сплачував членські внески, відповідно, на нього не поширюється дія ст. 43-1 КЗпП, яка дозволяє звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації. Зауважили, що при звільненні відповідачем не було враховано попередньої роботи позивача, його численних нагород та застосували до нього крайнє дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. Такі дії вважають неправомірними.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві та у додаткових поясненнях (зареєстровані в канцелярії суду за вх. № 23891/21 від 22.12.2021, №2920/22 від 001.03.2022, вх№8431/22 від 14.07.2022). Зокрема зазначив, що твердження позивача про незаконне його звільнення, яке нібито відбулося у період його тимчасової непрацездатності, не відповідає дійсності та є голослівним, оскільки було встановлено факт відсутності головного інженера ОСОБА_1 на робочому місці з 06.09.2021 по 09.09.2021 включно, з 11.10.2021 по 12.10.2021 включно та з 23.10.2021 по 26.10.2021 включно. Жодних належних та допустимих доказів чи то обґрунтованих письмових пояснень щодо причин своєї відсутності ОСОБА_1 не надав, відповідно зазначені дні було визнано прогулом. Факт відсутності на робочому місці без поважних причин надає право роботодавцю звільнити працівника на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України. А відтак, наказом ДП «Львіввугілля» №540 від 26.10.2021 «Про кадрові питання», продубльованого наказом в. о. директора ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» ОСОБА_17 №169-к від 26.10.2021 ОСОБА_1 , головного інженера ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля», звільнено з роботи з 06.09.2021 по п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. На думку відповідача, спірний наказ прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення позову (том І, а. с 130-134, том ІІ, а. с. 130-132, том IV, а. с. 20-23).

У запереченнях на відповідь на відзив (зареєстровані в канцелярії суду за вх. № 848/22 від 17.01.2022) представник відповідача додатково заперечив проти доводів позивача щодо пропущення ДП «Львіввугілля» строку для застосування дисциплінарного стягнення, а саме звільнення за прогул ОСОБА_1 . Зокрема, зазначив, що останній був притягнутий до відповідальності після 11 днів з дня виявлення, що відповідає вимогам ст .148 КЗпП України та надав обгрунтування своїх доводів (том ІІ, а. с. 21-24).

Представник третьої особи - ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львівугілля»в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях (зареєстровані в канцелярії суду за вх. № 461/22 від 12.01.2022, том І, а. с. 196-200). Зокрема звернув увагу на те, що твердження позивача про поважність причини невиходу на роботу з 06.09.2021 по 09.09.2021 включно, 11.10.2021 по 12.10.2021 та з 23.10.2021 по 26.10.2021 включно не підтверджуються належними та допустимими доказами. Так, покликання позивача на листки непрацездатності №2000207775-1 з датою відкриття «06.09.2021» та датою закриття «10.09.2021», № НОМЕР_1 з «23.10.2021» по «29.10.2021» є безпідставними, оскільки такі листки непрацездатності мають статус «скасовані». Щодо доказів поданих на підтвердження поважності причини відсутності на робочому місці в період з 11.10.2021 по 12.10.2021, а саме довідки відділення трансфузіології заготівлі та переробки крові КП «ЦМЛ ЧМР» №1114 про те, що ОСОБА_1 в цей період здавав кров, то такий доказ також є неналежним. Так, для отримання гарантій, визначених Законом України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» працівнику необхідно подати заяву не пізніше як за один робочий день до дня донації крові та/або компонентів крові із проханням відпустити з роботи для медобстеження чи здачі крові. Роботодавець повинен видати наказ про таке увільнення, при цьому за працівником зберігається середній заробіток. Однак, ОСОБА_1 не було повідомлено і не надано належним чином оформленої заяви, погодженої керівником у відповідності до п.2 ст. 12 названого закону, про факт відсутності у зазначений період на роботі. Такий наказ на підприємстві не видавався. З огляду на наведене, третя особа вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що до задоволення не підлягають.

Свідок ОСОБА_4 , який являється лікарем отоларингологом КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради», повідомив, що він 06.09.2021 оглядав позивача, оскільки він звернувся із скаргами на зниження слуху, нерозбірливість мови та інші. Такі скарги носять хронічний характер, тому хворого було скеровано на додаткові обстеження до невролога та призначено здачу аналізів. Встановлено було попередній діагноз. Для того, щоб він міг пройти обстеження йому було сформовано медичний висновок та відкрито листок непрацездатності попередньо на період з 06.09.2021 по 10.09.2021. Проте повторний огляд призначено на 07.09.2021 і про це зазначено в медичній картці хворого. Хворий до невролога для консультації не звернувся, аналізів не здав, на повторний огляд 07.09.2021 не з`явився. Тому медичний висновок був переведений у статус «помилковий», при цьому свідок керувався наказом МОЗ №1066 від 06.06.2021, який передбачає, що якщо є порушення режиму, то лікарняний можна перевести у такий статус. Анульовано медичний висновок було 07.09.2021, проте оскільки система нова, свідок припустив, що вона могла прогрузитися і 08.09.2021. Проте при цьому лікарем були допущені певні процесуальні порушення і він поніс за це дисциплінарне покарання (були проведені методичні заняття по медичних висновках). ОСОБА_1 було повідомлено про скасування листка непрацездатності 08.09.2021 в телефонному режимі. Більше даний хворий до свідка жодного разу не звертався, чи одужав пацієнт свідку не відомо. Відтак, ОСОБА_1 було видано новий листок непрацездатності на період з 06.09.2021 по 07.09.2021. Підсумовуючи все, свідок вказав, що на даний час видача листка непрацездатності у період з 06.09.2021 по 07.09.2021 є обґрунтованою.

Свідок ОСОБА_5 , яка являється дружиною позивача, повідомила, що вони з чоловіком працювали у ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля». На роботі постійно відбувався тиск на їхню сім`ю, приходили листи про те, що вони не мають права працювати на одному підприємстві, хоча свідок не була підпорядкована своєму чоловікові. Свідок вважає, що Шахта зробила без вини винним її чоловіка, зруйнувала всю його репутацію. Після звільнення позивач пережив сильний стрес, нервові переживання, сильні моральні страждання, багато коштів пішло на таблетки. До звільнення скарг на стан здоров`я, зокрема тиск, свідок не помічала. На роботу позивач не виходив, оскільки лікувався і думав, що перебуває на лікарняному.

Свідок ОСОБА_7 , який являється братом позивача, повідомив, що його брат ОСОБА_1 20 років пропрацював на ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля», мав багато нагород і не мав жодної догани. І раптом його звільнили за прогул. Після звільнення у нього почалися серйозні проблеми із здоров`ям, він постійно приймає заспокійливі таблетки, оскільки дуже переживає.

Свідок ОСОБА_8 , яка працює старшим інспектором контролю за виконанням доручень ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» повідомила, що у її посадові обов`язки входить табелювання працівників. Так, у випадку наявності листків непрацездатності у табелі обліку робочого часу проставляється відмітка «л», повістки - буква «п». У вересні місяці 2021 всі відмітки у табелі позивача проставлялися олівцем, оскільки було багато різних даних і непорозумінь, зокрема і повістки, і лікарняні. В кінці вересня місяця табель був заповнений ручкою і проставлено було «п» - повістки, проте після наказу про звільнення було виправлено (коректором) на прогули. Тобто відбулося коригування даного періоду. В подальшому табель був переписаний, оскільки повинна була бути перевірка, а в табелі не допускаються виправлення. Також свідок повідомила, що рішення про те, чи причини відсутності на роботі є поважними вона не приймає, це повноваження директора. Також свідок зауважила, що такі працівники як директор, головний інженер та інші керівники мають обов`язково повідомляти про відсутність на роботі.

Свідок ОСОБА_9 , який працює начальником відділу зарплати ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля», повідомив, що він працює на даному підприємстві більше 30 років і позивача знає, останній являється його колишнім співробітником. Він зауважив, що проставив відмітку «до оплати» на повістках та довідці про донорство крові, оскільки вважав, що потрібно оплачувати «по середньому». Чи була така оплата свідку не відомо. Про новий ЗУ «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» та обов`язковість написання заяв про бажання стати донором свідок не знав, зазначив, що він не юрист. Така заява від ОСОБА_1 до свідка не надходила.

Свідок ОСОБА_10 , яка працює провідним інженером з питань цивільного захисту ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля», повідомила, що вона проставляла відмітки у табелі олівцем. На даний час листки непрацездатності за період 06.09.2021-07.09.2021 та 23.10.2021-29.10.2021 не оплачено, оскільки триває розгляд справи в суді.

Інші свідки, клопотання про допит яких було задоволено судом, неодноразово викликалися до суду для їх допиту, проте в судові засідання вони не з`являлися, причин неявки не повідомляли.

Представник третьої особи - Первинної профспілкової організації ВП шахта «Лісова ДП «Львіввугілля» в судові засідання не з`явився, надіслав лист (зареєстрований в канцелярії суду за вх. № 3019/22 від 09.03.2022) з проханням розглядати справу без його участі (том ІІ, а. с. 191). Окрім цього, в даному листі повідомив суд про те, що ОСОБА_1 на момент звільнення був членом ППО ВП шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля». Оскільки письмового подання від ДП «Львіввугілля» про звільнення ОСОБА_1 за п.4 ч.1 с. 40 КЗпП України на адресу профспілки не надходило, а тому в порядку ст. 43 КЗпП України не розглядалося (том ІІІ, а. с. 139-141).

В. о. директора ВП шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» ОСОБА_17 в судові засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити в позовних вимогах ОСОБА_1 повністю (т.2, а. с. 89).

Т. в. о. генерального директора ОСОБА_3 в судові засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, де також вказав, що позовні вимоги заперечує в повному обсязі (т.2, а. с. 128).

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно із Статутом ДП «Львіввугілля» дане підприємство засноване на державній власності відповідно до наказу Мінпаливенерго України від 24.12.2002 №751 «Про реорганізацію ВАТ ДХК «Львіввугілля»», із змінами, внесеними наказами Мінпаливенерго України від 06.02.2003 №54 «Про внесення змін до наказу Мінпаливенерго України від 24.12.2002 №751 «Про реорганізацію ВАТ ДХК «Львіввугілля»» та від 27.03.2003 №149 «Про внесення змін до наказу Мінпаливенерго України від 24.12.2002 №751 «Про реорганізацію ВАТ ДХК «Львіввугілля»» та належить до сфери управління Міністерства енергетики України (том І, а. с. 84-92).

З Положення про Відокремлений підрозділ «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» вбачається, що ВП «Шахта «Лісова» (Підрозділ) діє на підставі цього Положення та Статуту підприємства (ДП «Львіввугілля»). Підрозділ не є юридичною особою, проте представляє інтереси і реалізує свої цілі та задачі в межах цього положення та статуту підприємства. Також в Положенні зазначено, що підрозділ має право здійснювати операції за поточними рахунками в установах банків; він здійснює оплату праці працівників згідно з положенням про оплату праці працівникам підрозділу; встановлює показники, умови та розміри преміювання для робітників, керівників та професіоналів, фахівців і службовців; встановлює порядок та умови виплати винагороди працівникам за вислугу років; вживає заходів щодо заохочення і накладає стягнення на працівників підрозділу (том І, а. с. 77-83).

Як вбачається з матеріалів справи, з 01.08.2002 ОСОБА_1 фактично перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта «Лісова», що підтверджується трудовою книжкою, табелем обліку робочого часу, який вівся на ВП «Шахта «Лісова» (том І, а. с. 20-24, 250).

ОСОБА_1 був переведений на посаду головного інженера ВП «Шахта «Лісова», що підтверджується наказом ДП «Львіввугілля» №42-к від 02.03.2007 та копією трудової книжки, де здійснено наступний запис: «Переведений головним інженером шахти з повним робочим днем на підземних роботах» наказ № 34-к від 16.03.2007 (запис №28) (том І, а. с. 22, 112).

Відповідно до посадової інструкції головного інженера, затвердженої директором ВП «Шахта «Лісова» 25.03.2021 головний інженер - перший заступник директора шахти призначається та звільняється з посади керівництвом виробничого об`єднання. Головний інженер організовує інженерну, науково-технічну, технологічну і виробничу діяльність на шахті із забезпеченням вимог безпеки, керує виробничою діяльністю з дотриманням вимог нормативних та інших документів з охорони праці, контролює безпеку ведення робіт, дотримання всіма працівниками правил і норм охорони праці та виконує інші, покладені на нього, обов`язки (т.1, а. с. 118-120).

Також ОСОБА_1 був членом первинної профспілкової організації ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» Львівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості, що підтверджується листом №16 від 09.03.2022 та не заперечується представником відповідача (том ІІ, а. с. 191).

11.06.2021 наказом Міністерства енергетики України №32-к/к покладено тимчасово виконання обов`язків генерального директора ДП «Львіввугілля» на ОСОБА_1 , головного інженера ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля», з 15.06.2021 по 12.07.2021 включно, за його згодою, на період відпустки ОСОБА_3 , тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора ДП «Львіввугілля» (том І, а. с. 28).

15.06.2021 наказом ДП «Львіввугілля» №252-к «Про кадрові питання» на виконання наказу Міністерства енергетики України №32-к/к від 11.06.2021 ОСОБА_1 приступив до тимчасового виконання обов`язків генерального директора ДП «Львіввугілля» з 15.06.2021 по 12.07.2021 (том І, а. с. 208).

26.10.2021 наказом №540-к т.в.о генерального директора ДП «Львіввугілля» ОСОБА_3, ОСОБА_1 , головного інженера ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля», звільнено з роботи з 06.09.2021 по п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України - за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин) (том І а.с. 115-117).

Даний наказ було продубльовано наказом в. о. директора шахти ОСОБА_17 №169-к від 26.10.2021 (том І, а. с. 19).

Зі змісту зазначеного вище наказу №540-к від 26.10.2021 вбачається, що головний інженер ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» ОСОБА_1 з 06.09.2021 був відсутній на роботі.

06.09.2021 ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» службовою запискою №23к444 було повідомлено генерального директора ДП «Львіввугілля» ОСОБА_3 , що в зв`язку з хворобою ОСОБА_1 виконання обов`язків головного інженера ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» покладається на заступника головного інженера з виробництва ОСОБА_12 (том І, а. с. 220).

07.09.2021 ВП «Шахта «Лісова» на електронну адресу відділу кадрів надіслала електронний листок непрацездатності №2000207775-1, виданий КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» датою відкриття 06.09.2021 та датою закриття 10.09.2021 (статус ЛН «закритий») (том І, а. с. 221).

08.09.2021 начальником відділу кадрів ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» ОСОБА_18. було в телефонному режимі повідомлено відділ кадрів ДП «Львіввугілля» про те, що в даних електронного реєстру листків непрацездатності у відкритому сервісі Веб-порталу Пенсійного фонду України відсутній вищевказаний листок непрацездатності на ОСОБА_1 . При зверненні в телефонному режимі до спеціаліста Пенсійного фонду їй було повідомлено, що статус листка непрацездатності на ОСОБА_1 змінено на «скасований».

14.09.2021 в.о. директора з кадрів і соціальних питань ОСОБА_13 , начальником відділу служби охорони праці ОСОБА_19. та начальником відділу кадрів ВП «Шахта «Лісова» ОСОБА_18. було складено акт про те, що в їхній присутності в телефонному режимі ОСОБА_1 повідомив, що з 06.09.2021 він хворіє і йому відкрито паперовий листок непрацездатності. Цю ж інформацію підтвердила старший інспектор з контролю за виконанням доручень ВП «Шахта «Лісова» Вавринчук А. В., яка веде табельний облік ОСОБА_1 . Також 14.09.2021 було здійснено скриншот на комп`ютері даних електронного реєстру страхувальника ВП «Шахта «Лісова», де зафіксовано відсутність листка непрацездатності ОСОБА_1 (том І, а. с. 222-228).

29.09.2021 на адресу ДП «Львіввугілля» надійшли повістки про виклик ОСОБА_1 з пропозицією прибути до Червоноградського РТЦК та СП на 9-00 год 06.09.2021 та на 9-00 год 07.09.2021. На звороті вказаних повісток містяться відмітки про прибуття та вибуття із Червоноградського РТЦК. Окрім цього, надіслано повістки про виклик ОСОБА_1 до СВ Червоноградського ВП 08.09.2021, де він перебував з 08-00 год до 12-00 год та 09.09.2021, де він перебував з 09-00 год по 13-00 год (том І а. с. 229-230, т.4, а. с. 19).

Разом з повістками на адресу ДП «Львіввугілля» також було надіслано: паперовий листок непрацездатності AЛБ №865872, виданий КНП «Сокальська районна лікарня», з періодом непрацездатності з 10.09.2021 по 21.09.2021 включно та електронний листок непрацездатності №2000530307-1, виданий КНП «Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» датою відкриття 22.09.2021 та датою закриття 28.09.2021 (статус ЛН «закритий») та довідку №520, що у вищевказаний період непрацездатності він знаходився у відділенні профпаталогії даного медичного закладу (том І, а.с. 231-233).

30.09.2021 на адресу ДП «Львіввугілля» надійшов електронний листок непрацездатності №2000696871-1, виданий КНП «Сокальська районна лікарня» датою відкриття 29.09.2021 та датою закриття 09.10.2021 (статус ЛН «закритий») (том І, а. с. 234).

12.10.2021 на адресу ДП «Львіввугілля» надійшла довідка відділення трансфузіології заготівлі та переробки крові КП «ЦМЛ ЧМР» №1114 про те, що ОСОБА_1 був відсутній на роботі 11.10.2021 у зв`язку з тим, що здавав кров (том І, а. с. 235).

19.10.2021 ОСОБА_1 надав письмові пояснення, де вказав, що не був на роботі у період 06.09.2021-09.09.2021, оскільки 6 та 7 вересня 2021 року перебував у військкоматі, а 08 та 09 вересня 2021 був у поліції. Окрім цього, повідомив, що не був не роботі 11.10.2021-12.10.2021, оскільки 11.10.2021 здавав кров, а 12.10.2021 погано себе почував після здачі крові і взяв додатковий день відпочинку (т.1, а. с.242).

З 13.10.2021 ОСОБА_1 КНП «Сокальська районна лікарня» було відкрито листок непрацездатності з 13.10.2021 по 22.10.2021, а з 23.10.2021 листком непрацездатності №755538-2001642495-1 йому продовжено термін непрацездатності з 23.10.2021 по 29.10.2021 (том І, а. с. 236-237).

25.10.2021 до відділу кадрів ДП «Львіввугілля» надійшла службова записка від начальника відділу кадрів ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» ОСОБА_18. про те, що в даних електронного реєстру листків непрацездатності у відкритому сервісі Веб-порталу Пенсійного фонду України відсутній листок непрацездатності на ОСОБА_1 №7555382001642495-1. При зверненні в телефонному режимі до спеціаліста Пенсійного фонду їй було повідомлено, що статус листка непрацездатності на ОСОБА_1 змінено на «скасований» (том І, а. с. 239).

26.10.2021 в. о. директора з кадрів і соціальних питань ОСОБА_14 , начальником відділу кадрів ОСОБА_13., в.о. заступника генерального директора з охорони праці ОСОБА_19., в.о. директора ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» ОСОБА_17. та начальником відділу кадрів ВП «Шахта «Лісова» ОСОБА_18. було складено акт про те, що в їхній присутності в телефонному режимі ОСОБА_1 не надав конкретного пояснення з приводу його відсутності на робочому місці з 23.10.2021 по 26.10.2021 включно (том І, а. с. 240).

Дні відсутності на робочому місці з 06.09.2021 по 09.09.2021 включно, з 11.10.2021 по 12.10.2021 включно та з 23.10.2021 по 26.10.2021 включно ОСОБА_1 - визнано прогулом.

Таким чином, за порушення вимог трудової дисципліни, ОСОБА_1 було звільнено.

Не погоджуючись з наказом про звільнення, позивач, вважаючи його таким, що прийнятий без з`ясування усіх обставин причин відсутності на робочому місці, звернувся до суду для захисту свої інтересів та прав із даним позовом.

При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (стаття 147 КЗпП України).

Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

У постановах від 08.052019. у справі № 489/1609/17 (провадження № 61-37729св18) та від 27.08.2020 у справі № 161/14225/19 (провадження № 61-8917св20) Верховний Суд зазначив, що визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України є з`ясування поважності причин його відсутності на роботі.

Верховний Суд наголосив на тому, що під час розгляду справ за позовами про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ч.1 ст.40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цим положенням закону прогулом є відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і протягом більш ніж трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (зокрема, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального навчального закладу).

Таким чином, у п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України встановлено право роботодавця обрати стягнення у вигляді звільнення як за скоєння одного прогулу, так і у разі, коли прогули мають тривалий характер.

Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.

При цьому власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня.

Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не передбачено, тому в кожному випадку оцінка поважності причини відсутності працівника на роботі дається виходячи з конкретних обставин.

Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

Відповідно до усталеної судової практики причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема, пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров`я.

При цьому відсутність працівника за станом здоров`я може підтверджуватися не тільки листком непрацездатності, а й довідкою медичної установи, показаннями свідків чи іншими доказами (постанова Верховного Суду від 01.04.2022 у справі № 464/5703/17, провадження № 61-15312св20).

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. За змістом ч.1 ст. 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

Як вбачається з матеріалів справи, дні відсутності на робочому місці з 06.09.2021 по 09.09.2021 включно, з 11.10.2021 по 12.10.2021 включно та з 23.10.2021 по 26.10.2021 включно ОСОБА_1 - визнано прогулом.

Слід зазначити, що відповідно до наказу ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля»» №427 від 16.11.2020 «Про перенесення робочих днів у 2021 році» перенесено робочі дні для працівників з 5 денним робочим тижнем з вихідними у суботу та неділю, зокрема з п`ятниці 15.10.2021 на суботу 23.10.2021 (том ІІ, а. с. 101).

Щодо періоду відсутності на робочому місці з 06.09.2021 по 09.09.2021, то ОСОБА_1 подано, як доказ поважності причини відсутності на робочому місці, електронний листок непрацездатності №2000207775-1, виданий КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» датою відкриття 06.09.2021 та датою закриття 10.09.2021 (статус ЛН «закритий») та медичну картку амбулаторного хворого (том І, а. с. 19-31, 221). Також було долучено повістки про виклик ОСОБА_1 до Червоноградського РТЦК та СП на 9-00 год 06.09.2021 та на 9-00 год 07.09.2021, повістки про виклик ОСОБА_1 до СВ Червоноградського ВП 08.09.2021, де він перебував з 08-00 год до 12-00 год та 09.09.2021, де він перебував з 09-00 год по 13-00 год. (том І, а. с. 32-33).

Листом №1009 від 26.11.2021 КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» та листом №1307 від 30.03.2022 КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради», а також показаннями свідка ОСОБА_4 було підтверджено факт звернення 06.09.2021 ОСОБА_1 за медичною допомогою до лікарів, а також створення Медичного висновку про тимчасову непрацездатність в Медичній інформаційній системі. Однак, у зв`язку з неявкою пацієнта на повторний огляд 07.09.2021 було скасовано Медичний висновок про тимчасову втрату працездатності, він був переведений в статус «Введений помилково» (том І, а. с. 99-100, том ІІІ, а. с. 26-28).

Аналогічного змісту лист був наданий адміністрацією КП « ЦМЛ ЧМР» №1236 від 17.03.2022 на виконання вимог протокольної ухвали суду від 11.03.2022 (том ІІ, а. с. 247-248)

В матеріалах справи наявний акт від 14.09.2021, складений та підписаний в.о. директором з кадрів і соціальних питань ОСОБА_13 , начальником відділу служби охорони праці Вандзьо В.В. та начальником відділу кадрів ВП «Шахта «Лісова» ОСОБА_18., в якому зафіксовано телефонну розмову з ОСОБА_1 щодо з`ясування причин відсутності на робочому місці з 06.09.2021, оскільки у відкритому сервісі вебпорталу ПФУ відсутні дані про перебування його на лікарняному. На що позивач в свою чергу повідомив, що з 06.09.2021 він хворіє і йому відкрито паперовий листок непрацездатності (том І, а. с. 222).

Порядок організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 328 (в редакції постанови КМУ від 31.03.2021 № 323), визначає механізм організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності (далі Реєстр) та надання інформації з нього.

Згідно з цим Порядком листок непрацездатності - це сформований (виданий) програмними засобами Реєстру електронний документ на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі. Медичний висновок про тимчасову непрацездатність - електронний документ, що формується на підставі медичних записів в електронній системі охорони здоров`я та містить висновок лікаря за результатами медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності, що засвідчує тимчасову непрацездатність та є підставою для створення листка непрацездатності.

Сформований листок непрацездатності у день створення стає доступним для перегляду в кабінеті страхувальника та застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Реєстр формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем інформації, що міститься в ньому.

Для встановлення дійсних обставин та об`єктивного розгляду справи, ухвалою суду від 11.02.2022 було витребувано у відділі обслуговування громадян №5 ГУ ПФУ у Львівській області витяги про всі електронні листки непрацездатності, а також копії паперових, в тому числі анульованих (скасованих), які оформлялися на ім`я ОСОБА_1 у спірний період.

На виконання ухвали суду ГУ ПФУ у Львівській області надав суду інформацію про сформовані на ОСОБА_1 е-лікарняні (лист №1300-5704-7/22428 від 23.03.2022), з якої вбачається, що листки непрацездатності №2000194258-2, №2000207775-1 з датою відкриття 06.09.2021 і датою закриття 10.09.2021 містять статут «скасовані» (том ІІІ, а. с. 23).

Проте, в процесі розгляду справи позивачем до матеріалів справи було долучено паперовий листок непрацездатності КП « ЦМЛ ЧМР», виданий 16.06.2022 КП « ЦМЛ ЧМР» (поновлений) на ім`я ОСОБА_1 та який підтверджує звільнення ОСОБА_1 від роботи з 06.09.2021 по 07.09.2021, стати до роботи 08.09.2021 (т.3, а. с. 205).

Щодо повісток до Червоноградського РТЦК, то листом №1687 від 26.11.2021 Червоноградський РТЦК підтвердив факт прибуття ОСОБА_1 для уточнення військово-облікових даних у період 06.09.2021 та 07.09.2021 з 10:00 год до 13:00 год та з 14:00 год до 16:00.

Таким чином, враховуючи вказане вище, визнання відповідачем днів 06.09.2021 та 07.09.2021 прогулами є безпідставним, оскільки у позивача у ці дні були поважні причини відсутності на робочому місці.

Щодо відсутності на робочому місці 08.09.2021 та 09.09.2021 судом встановлено, що слідчий Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області листом №158 від 09.12.2021 підтвердив факт прибуття для дачі показів у період 08.09.2021 з 09:00 год до 13:00 год та 09.09.2021 з 09:10 год по 12:01 год (том І, а. с. 101-102; том ІІ а. с. 93). У листі, зареєстрованому в канцелярії суду 14.07.2022 слідча повідомила, що після завершення допитів 08.09.2021 та 09.09.2021 ОСОБА_1 повертався в СВ Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області, де долучав до матеріалів кримінального провадження ряд документів (т.4, а. с. 19). Про це також зазначав у своїх поясненнях і позивач. Проте, коли саме ці документи були принесені слідчій встановлено не було, матеріали справи підтверджуючих документів не містять.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників шахти «Лісова» режим роботи апарату управління встановлено: початок роботи: 7-45 год; перерва: 12-00 - 12-30 год закінчення роботи: 16-15 год. (том І, а. с. 211-217).

В матеріалах справи наявні довідки про рух автобусів з м. Червонограда на шахту «Лісова» в 2021 та відповідні графіки, договір №83 від 12.03.2021 на закупівлю послуг (послуги спеціалізованих автомобільних перевезень пасажирів) (том ІІ, а. с. 57-67). Так, зокрема згідно з графіком руху автобуса наступного маршруту №2 м. Червоноград - шахта «Лісова» 2021 вбачається, що в період з 12:10 год до 12:55 курсував автобус. Враховуючи час відправки автобусів, якими позивач міг скористатися, з урахуванням відстані від Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області до автобусної зупинки, час в дорозі, час від зупинки автобуса до місця роботи, то суд вважає, що ОСОБА_1 мав об`єктивну змогу після дачі показів слідчій орієнтовно о 14.30 - 15.00 прибути на роботу у спірні дні, оскільки перебування у згаданих закладах зайняло у позивача декілька годин. Де знаходився решту робочого часу (більше 3-х годин) ОСОБА_1 підтверджуючих документів суду не надав.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що він вважав, що 08.09.2021 та 09.09.2021 перебуває на листку непрацездатності, оскільки допитаний свідок ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_1 в телефонному режимі був проінформований про те, що медичний висновок про тимчасову втрату працездатності, переведений в статус «Введений помилково», тобто скасований. Отже, позивач знав, що йому 08.09.2021 та 09.09.2021 необхідно було прибути на роботу.

Таким чином, враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позивач об`єктивно мав змогу дістатися до робочого місця після допиту у слідчої 08.09.2021 та 09.09.2021, проте не скористався такою можливістю, що призвело до його відсутності на робочому місці у ці дні більше трьох годин. Суд погоджується, що нез`явлення на робоче місце 08.09.2021 та 09.09.2021 є порушенням трудової дисципліни.

Отже, позивачем не обґрунтовано та не надано належних доказів того, що 08.09.2021 та 09.09.2021 він не з`явився на робоче місце з поважних причин. Суд зауважує, що 08.09.2021 та 09.09.2021 позивач відвідував Червоноградський ВП ГУНП у Львівській області, що спростовує його доводи про неналежний стан здоров`я, який перешкодив йому бути присутнім на роботі, зокрема 08.09.2021 та 09.09.2021.

А тому суд вважає, що поважні причини відсутності на робочому місці у період 08.09.2021 - 09.09.2021 більше трьох годин позивачем не підтверджено, а таким чином правомірно визнано відповідачем прогулами.

Щодо періоду відсутності на робочому місці з 11.10.2021 по 12.10.2021, то ОСОБА_1 подано, як доказ поважності причини відсутності на робочому місці, довідку відділення трансфузіології заготівлі та переробки крові КП «ЦМЛ ЧМР» №1114 про надання донорам пільг, в якій зазначено, що ОСОБА_1 11.10.2021 був відсутній на роботі в зв`язку з тим, що здавав кров (том І, а. с. 34).

Зі змісту ч.2 ст. 20 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» вбачається, що у день донації особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу. Такій особі безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки. Підставою для звільнення від роботи, навчання або служби відповідно до цієї статті є довідка, видана донору за місцем медичного обстеження чи донації крові та/або компонентів крові за формою та в порядку, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Листом КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» №7181 від 30.11.2021 підтверджується факт здачі ОСОБА_1 11.10.2021 крові та видача йому довідки про надання донору пільг №1114 від 11.10.2021 (том І, а. с. 103).

Разом з тим, приписами п.2 ч.2 ст.12 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» визначено, що керівники підприємств, установ, закладів, організацій, командири (начальники) військових частин зобов`язані, зокрема безперешкодно відпускати з місця роботи, служби або навчання осіб, які є або виявили бажання стати донорами крові та/або компонентів крові, у дні відповідного медичного обстеження і донації крові або компонентів крові (крім випадків, якщо відсутність донора на його робочому місці або місці служби в ці дні може призвести до загрози життю чи здоров`ю людей, до невиконання завдань, пов`язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до значної матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків) на підставі відповідних заяв, поданих керівництву не пізніш як за один робочий день до дня донації крові та/або компонентів крові.

Отже, правам донора, визначеним законодавством кореспондує зобов`язання керівників підприємств, установ, організацій, командирів (начальників) військових частин безперешкодно відпускати з місця роботи, служби або навчання за їх заявами осіб, які є або виявили бажання стати донорами, у дні відповідного медичного обстеження і здавання крові та (або) її компонентів, за винятком випадків, коли відсутність донора на його робочому місці або місці служби у ці дні може призвести до загрози життю чи здоров`ю людей, до невиконання завдань, пов`язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до суттєвої матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 роботодавця про намір здавати кров 11.10.2021 та відповідного оформлення заяви, погодженої керівником згідно з п.2 ч. 2 ст.12 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові». Наказ про надання дня відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства роботодавцем не видавався.

Факт неподання ОСОБА_1 заяви на здачу крові та на вихідний день після здачі крові підтверджується письмовими поясненнями начальника відділу кадрів ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» ОСОБА_18. від 12.10.2021 (том І, а.с. 235, 238), поясненнями представника відповідача, третьої особи - ВП «Шахта «Лісова», показаннями свідків, а також не заперечується самим позивачем.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що він не мав змоги подати необхідну заяву, бо напередодні перебував на лікарняному, оскільки позивач мав об`єктивну можливість повідомити свого роботодавця про це у будь-який інший спосіб, зокрема електронним листом чи телефонограмою, проте не скористався такою можливістю.

Посилання позивача на те, що така заява не подається у період перебування у відпустці, відрядженні та у термінових випадках не приймається судом до уваги, оскільки ЗУ «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» не містить такої норми. Окрім цього, матеріали справи не містять доказів того, що у даний період позивач перебував саме у відпустці чи у відрядженні, а також, що здача крові відбувалася у зв`язку із терміновою необхідністю.

Суд також враховує і те, що ОСОБА_1 обіймав посаду головного інженера, який керує виробничою діяльністю з дотриманням вимог нормативних та інших документів з охорони праці, контролює безпеку ведення робіт, дотримання всіма працівниками правил і норм охорони праці та виконує інші, покладені на нього, обов`язки, і його відсутність на робочому місці, без попереднього повідомлення про це, могла б призвести до негативних наслідків для діяльності підприємства.

Окрім цього, як зазначалося вище, після кожного дня здавання крові та (або ) її компонентів, у тому числі у разі її давання у вихідні, святкові та неробочі дні, донору додається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.

Отже, за змістом зазначених норм права донор має право на додатковий день відпочинку за кожен день давання крові таабо її компонентів, а керівництво підприємства зобов`язано його надати у визначений донором день. Разом з тим, керівництво за наявності умов визначених у статті 6 зазначеного закону має право відмовити у надані додаткового дня у день заявлений донором, оскільки виробничі процеси потребують їх забезпечення шляхом виконання своєї роботи працівниками у визначений час та спосіб і саме на керівництві підприємства лежить відповідальність за забезпечення функціонування цього підприємства. До такого висновку дійшов ВС у постанові від 09.10.2019 у справі № 644/7222/16-ц.

За таких умов, перенос погодженого роботодавцем та працівником додаткового дня, можливе лише за їх взаємною згодою.

Самостійне визначення працівником дня відпочинку без погодження з роботодавцем вважається прогулом (постанова Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 644/7222/16-ц).

Отже, ОСОБА_1 без погодження з роботодавцем, самостійно, без відповідної заяви, виявив бажання здійснити 11.10.2021 донацію крові, а в подальшому самостійно (без відповідної заяви та наказу про це) визначив наступний робочий день (12.10.2021) вихідним (днем відпочинку). Такі дії позивача, на думку суду, є порушенням трудової дисципліни, а тому відповідачем правомірно визнано дні відсутності на робочому місці 11.10.2021 та 12.10.2021 прогулами.

Щодо періоду відсутності на робочому місці з 23.10.2021 по 26.10.2021, то ОСОБА_1 подано, як доказ поважності причини відсутності на робочому місці, листок непрацездатності, який відкрито КНП «Сокальська районна лікарня» з 13.10.2021 по 22.10.2021 лікарем ОСОБА_15 , а з 23.10.2021 листком непрацездатності №755538-2001642495-1 лікарем ОСОБА_16 продовжено термін непрацездатності з 23.10.2021 по 29.10.2021 (том І, а. с. 236-237). А також медичну картку амбулаторного хворого, з якого вбачається, що 13.10.2021 позивач звернувся до травматолога у зв`язку з травмою ноги та було зроблено рентген (том І, а. с. 104-107).

Згідно із листом КНП «Сокальська районна лікарня» №3129/01-3 від 24.11.2021 ОСОБА_1 дійсно 22.10.2021 було оформлено електронний листок непрацездатності W АТ25-8Е5В-835В-ВК4Т, однак він був анульований, як помилковий (том І, а. с. 106, 108).

Як зазначалося вище, на виконання ухвали суду ГУ ПФУ у Львівській області надав суду інформацію про сформовані на ОСОБА_1 е-лікарняні (лист №1300-5704-7/22428 від 23.03.2022), з якої вбачається, що листки непрацездатності №755538-2001232098-1 з датою відкриття 12.10.2021 і датою закриття 22.10.2021 містить статус «готово до сплати»; №755538-2001642495-2 з датою відкриття 23.10.2021 і датою закриття 29.10.2021 містить статут «скасований» (том ІІІ, а. с. 23).

Однак, суд враховує те, що в процесі розгляду справи до матеріалів справи було долучено паперовий листок непрацездатності серії АЛБ №983555 «заміна Е/л» продовження листка №755538-2001232098-1, виданий КНП «Сокальська районна лікарня» 24.06.2022 (з печатками та підписами уповноважених осіб відповідної установи) відкритий на ім`я ОСОБА_1 , з якого вбачається, що режим лікування: амбулаторний; звільнення від роботи: 23.10.2021 до 29.10.2021; стати до роботи: тридцятого жовтня (том ІІІ, а. с. 207-208).

Тобто, у справі, яка розглядається, суд встановив, що відсутність ОСОБА_1 на робочому місці з 23.10.2021 по 26.10.2021 була з поважних причин, а відтак ці дні безпідставно визнані відповідачем прогулами.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно визначив позивачу дні прогулу з 06.09.2021 по 07.09.2021 та 23.10.2021 по 26.10.2021, а відтак, в цій частині наказ №540-к від 26.10.2021, виданий т.в.о. генерального директора ДП «Львіввугілля» ОСОБА_3 та наказ №169-к від 26.10.2021, виданий в. о. директора ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львівугілля» ОСОБА_17 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного інженера ВП «Шахти Лісова» ДП «Львіввугілля» слід визнати незаконним та скасувати.

Натомість дні відсутності на робочому місці у період 08.09.2021 - 09.09.2021 та 11.10.2021-12.10.2021 відповідачем правомірно визнано прогулами, оскільки позивач допустив порушення трудової дисципліни та не надав належних та допустимих доказів поважності причин відсутності на роботі у ці дні.

Відповідно до ч.3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п.5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670цс19) викладено правовий висновок про те, що у разі порушення гарантії, встановленої ч.3 ст. 40 КЗпП України, негативні наслідки слід усувати шляхом зміни дати звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки).

У постанові від 04.11.2020 у справі №389/2004/16-ц ВС зазначив, що наслідком звільнення працівника у період його непрацездатності є зміна дати звільнення, а не поновлення на роботі. Аналогічний за змістом висновок висловлений також у постановах Верховного суду від 13.11.2019 у справі №545/1151/16-ц, від 11.12.2019 у справі №522/3410/15-ц, від 16.06.2020 у справі №750/8456/17.

У цій справі встановлено, що 26.10.2021 наказом №540-к т.в.о генерального директора ДП «Львіввугілля» ОСОБА_3, ОСОБА_1 , головного інженера ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля», звільнено з роботи з 06.09.2021 по п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Матеріалами справи підтверджено, що у період з 06.09.2021-07.09.2021, 23.10.2021-29.10.2021 позивач був тимчасово непрацездатним, що підтверджується відповідними листками непрацездатності.

Отже, на дату фактичного звільнення - 26.10.2021 ОСОБА_1 знаходився на лікарняному, тому звільнення позивача з посади у період його непрацездатності відбулося з порушенням вимог ч.3 ст. 40 КЗпП України.

Водночас, таке порушення не є підставою для поновлення позивача на роботі, а підлягає усуненню шляхом зміни дати звільнення, тобто визначення дати припинення трудових відносин у перший день після закінчення такого періоду.

Додатково враховується, що у випадку зміни дати звільнення у зв`язку із звільненням працівника з роботи під час його тимчасової непрацездатності та закінченням строку дії контракту, відсутні підстави і умови матеріальної відповідальності роботодавця, оскільки причиною того, що працівник не виконував трудові обов`язки і не отримував заробітну плату є тимчасова непрацездатність, оплата якої здійснюється у визначеному законом порядку. У такому випадку зміна дати звільнення не є вимушеним прогулом, за який працівнику виплачується середній заробіток, розмір якого обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Отже, звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 4 ч.1 ст.40 КЗпП України відбулось правомірно, але у період перебування його на лікарняному, що свідчить про допущення відповідачем порушень норм ч.3 ст. 40 КЗпП України, а тому суд дійшов висновку про необхідність змінити дату звільнення ОСОБА_1 з 06.09.2021 на 30.10.2021, оскільки ОСОБА_1 повинен був стати до роботи 30.10.2021, як вказано у паперовому листку непрацездатності серії АЛБ №983555 «заміна Е/л» продовження листка №755538-2001232098-1, виданому КНП «Сокальська районна лікарня» 24.06.2022.

Щодо строків накладення дисциплінарного стягнення суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписами ст.148 КЗпП визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

З матеріалів справи вбачається, що акти про фіксування факту відсутності ОСОБА_1 на робочому місці у спірні періоди складені 14.09.2021 та 26.10.2021 (том І, а. с. 222, 240); 19.10.2021 ОСОБА_1 надав письмові пояснення, де вказав причини відсутності на роботі у період з 06.09.2021-09.09.2021 та 11.10.2021-12.10.2021(т.1, а. с.242). Остаточно, всі обставини відсутності на роботі у спірні дні були з`ясовані відповідачем 25-26.10.2021. Тобто, в даному випадку ДП «Львіввугілля» застосовано дисциплінарне стягнення, а саме звільнення за прогул ОСОБА_1 , в межах строку, визначено ст. 148 КЗпП.

Щодо твердження позивача про те, що питання про звільнення повинно було виноситись на розгляд Профспілки, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст.19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об`єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об`єднаннями громадян. Профспілки, їх об`єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав досудових органів,Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ. Представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.

Статтею 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, щодо якого воно подано. Розгляд подання за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. У разі нез`явлення працівника або його представника на засідання розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах терміну, визначеного частиною першою цієї статті. При повторному нез`явленні працівника без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. Уразі, якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору дає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів профспілки згідно зі статутом. Орган первинної профспілкової організації повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі у триденний термін після його прийняття. У разі пропуску цього терміну вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.

Відповідно до ст. 43 КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5,7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства. Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

Оскільки судом встановлено, що позивач станом на момент звільнення був членом первинної профспілкової організації ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» Львівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості, суд ухвалою суду від 16.05.2022 зобов`язав ППО ВП шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» розглянути питання про надання згоди щодо звільнення ОСОБА_1 (том ІІІ, а. с. 117, 126-129).На виконання вимог ухвали суду ППО ВП шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» надало супровідний лист №17 від 30.05.2022 та витяг з протоколу №37 від 27.05.2022, в якому повідомили про те, що було вирішено не розглядати ухвалу суду від 16.05.2022, посилаючись на ч.2 ст.5 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (том ІІІ, а. с. 139-141). Також у листі №16 від 09.03.2022 заступник голови ППО повідомив, що письмового подання від ДП «Львіввугілля» про звільнення ОСОБА_1 за п.4 ч.1 с. 40 КЗпП України на адресу профспілки не надходило, а тому в порядку ст.43 КЗпП України таке не розглядалося (том ІІ а. с. 191).

Відповідно до ст. 43-1 КЗпП розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця допускається без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) у випадках, зокрема, звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян.

Посадова інструкція це документ, який регламентує організаційно-правовий статус працівників і визначає їх конкретні завдання, обов`язки, права, повноваження, відповідальність та інше.

В матеріалах справи наявна посадова інструкція головного інженера, затверджена директором ВП «Шахта «Лісова» 25.03.2021, із якої вбачається, що головний інженер являється першим заступником директора шахти. З посадовою інструкцією позивач ознайомився та отримав її копію 25.03.2021 (том І, а. с. 118-120).

Окрім того, в матеріалах справи наявний Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України №336 від 29.12.2004, який визначає перелік основних робіт, які властиві тій або іншій посаді, та забезпечує єдність у визначенні кваліфікаційних вимог щодо певних посад. Так, згідно з п.7 даного Довідника головний інженер є першим заступником директора підприємства і несе відповідальність за результати та ефективність виробничої діяльності (том ІІІ, а. с. 77-81).

Проаналізувавши посадову інструкція головного інженера та зазначений Довідник, суд вважає, що станом на момент звільнення посада ОСОБА_1 належила до професійної групи «Керівники», а тому відповідно до ст. 43-1 КЗпП розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу з ним допускалося без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Щодо позовної вимоги про поновлення на роботі, то оскільки за наслідками розгляду даної справи судом встановлено законність самого звільнення, то відповідно відсутні підстави для задоволення вимоги про поновлення на роботі.

Враховуючи те, що суд відмовляє у задоволені основної позовної вимоги про поновлення на роботі, то відповідно вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, які є похідними вимогами від основної, до задоволення не підлягає.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, за результатами дослідження та оцінки за правилами статті 89 ЦПК України зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, з урахуванням ст. ст. 2, 12, 13 ЦПК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме: наказ №540-к від 26.10.2021, виданий т.в.о. генерального директора ДП «Львіввугілля» ОСОБА_3. та наказ №169-к від 26.10.2021, виданий в. о. директора ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львівугілля» ОСОБА_17 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного інженера ВП «Шахти Лісова» ДП «Львіввугілля» в частині визначення днів прогулу з 06.09.2021 по 07.09.2021 та 23.10.2021 по 26.10.2021 слід визнати незаконним та в цій частині скасувати; а також слід змінити дату звільнення з роботи ОСОБА_1 з посади головного інженера з 06.09.2021 на 30.10.2021. В задоволенні решти вимог слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2, ч.3, ч.4 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

04.08.2022 позивачем подано заяву щодо стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу в розмірі 22 000,00 грн. На підтвердження факту понесення зазначених витрат долучено до даної заяви: копію договору доручення на правове обслуговування (представництво) від 19.11.2021, укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «Юридичний центр захисту прав власників»; детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) від 04.08.2022; довідка відділу статистики у м. Червонограді щодо ТОВ «Юридичний центр захисту прав власників» та довідку з місця роботи адвоката Савки Р.І. (зареєстрована в канцелярії суду за вх№ 9287/22 від 04.08.2022 том IV а. с. 90-94).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Предметом договору доручення на правове обслуговування є зобов`язання юридичної фірми надавати юридичну допомогу довірителю, зокрема: надання консультативно-правову допомогу, підготовку процесуальних документів, а також представництво інтересів довірителя у суді першої інстанції, тощо (п.2.1 договору).

У пункті 4.1 договору сторонами погоджено розмір за поточну роботу в твердій сумі 22 000,00 грн.

Судом встановлено, що інтереси ОСОБА_1 в суді у цій справі представляв адвокат Бордюк М. Й. на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 19.11.2021, ордеру про надання правової допомоги ВС №1104637 від 24.11.2021 та свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №365 від 07.06.1994 (том І, а.с.54-56), а також адвокат Савка Р. І. на підставі договору про представництво інтересів (надання професійної правничої допомоги) від 19.11.2021, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №001643 від 16.08.2019, ордері серії ВС №1105660 від 19.11.2021 (т.1, а. с. 54-56).

Згідно квитанції №35773820 від 25.11.2021 ОСОБА_1 здійснив оплату за надані послуги ТОВ «Юридичний центр захисту прав власників» згідно договору про правову допомогу в розмірі 22 000,00 грн (том І а.с. 69-71).

Враховуючи, що обсяг робіт, який визначений описі виконаних робіт, по факту був наданий адвокатом, суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є доведений та документально обґрунтований.

Разом з тим, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, а також враховуючи принципи пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 6 000,00 грн, який буде справедливим та співрозмірним складності справи.

Окрім цього, до стягнення з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в сумі 908 гривень 20 копійок, оскільки при зверненні до суду в такій категорії справ позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львіввугілля» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ №540-к від 26.10.2021, виданий т.в.о. генерального директора ДП «Львіввугілля» ОСОБА_3. та наказ №169-к від 26.10.2021, виданий в. о. директора ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львівугілля» ОСОБА_17 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного інженера ВП «Шахти Лісова» ДП «Львіввугілля» в частині визначення днів прогулу з 06.09.2021 по 07.09.2021 та 23.10.2021 по 26.10.2021.

Змінити дату звільнення з роботи ОСОБА_1 з посади головного інженера з 06.09.2021 на 30.10.2021.

Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» (ЄДРПОУ 32323256, вул. Б. Хмельницького, 26 в м. Сокаль Червоноградського району Львівської області, 80001) - 908 гривень 20 копійок судового збору на користь держави.

Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» (ЄДРПОУ 32323256, вул. Б. Хмельницького, 26 в м. Сокаль Червоноградського району Львівської області, 80001) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.08.2022.

Суддя: М. В. Мельникович