Справа № 191/2009/22

Провадження № 1-кп/191/145/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року                                м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді                                         ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання                 ОСОБА_2 ,

прокурора                                         ОСОБА_3 ,

обвинуваченого                                 ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката                         ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12022041390000384 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.152 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.152 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3  підтримав своє клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 посилаючись на те, що на даний час не зменшилися ризики, які враховувалися при обранні обвинуваченому запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 поклалися на розсуд суду у вирішення клопотання.

Заслухавши учасників судового провадження щодо доцільності продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст.177 КПК України, підставою для застосування та продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а також незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 , у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, спростовують доводи про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувалися при застосуванні до обвинуваченого даного виду запобіжного, не відпали і не зменшились, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого та середньої тяжкостізлочинів, при цьому судовий розгляд кримінального провадження ще не розпочинався, не вчинені всі необхідні дії для встановлення об`єктивної істини у справі.

З урахуванням вищезазначених ризиків, а також з огляду на тяжкість вчинених злочинів, характеру інкримінованих обвинуваченому діянь, строку покарання, яке може бути йому призначено, беручи до уваги обставини, визначені у ст.178 КПК України, суд приходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам, а отже, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.

Також варто зазначити, що суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його застосування, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про наявність ризиків, визначених в ч. 1 ст. 177 КПК України, що у взаємозв`язку з обвинуваченням у вчиненні тяжких злочинів також є підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 36, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 199 КПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Підготовче судове засідання по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.152 КК України, відкласти на 14.00 годину 08.09.2022 року.

Клопотання прокурора Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 30.10.2022 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошений 31.08.2022 року о 16.00 годині.

Суддя                                 ОСОБА_1