Справа № 638/7904/21

Провадження № 1-кп/638/749/22

УХВАЛА

Іменем України

       30 серпня 2022 року                                                                        м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відео конференції обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР 02.04.2021 р. №1202122120000217 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Покотилівка, Харківського р-у, Харківської обл., українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 23.02.2007 року Харківським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, 69 ч. 2 стю 185, 70 КК України до 3 років позбавлення волі; 02.11.2010 року Харківським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 29.08.2013 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України до 5 років 5 місяців, 8 днів позбавлення волі; 23.11.2015 року Харківським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком до 2 років; 01.04.2016 року Харківським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком до 2 років; 10.04.2018 року Харківським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч.3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, -

встановив:

26.05.2021 року до Дзержинського районного суду м. Харкова з Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄДР 02.04.2021 р. №1202122120000217 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч.3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, просила змінити на більш мякий запобіжний захід – домашній арешт, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, має травми та погане самопочуття.

Суд, вислухавши думки учасників процесу з приводу заявлених клопотань дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.04.2021 року, строком до 01.06.2021 року.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.05.2021 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано запобіжний у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківська слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів – до 13-00 год. 26.07.2021 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною 5 ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Згідно ч. 5 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років (ч. 3 ст. 186 КК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на утриманні дітей не має, не одружений, офіційно не працевлаштований, не має зареєстрованого місця проживання в м. Харкові, раніше неодноразово судимий.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки матеріалами справи не підтверджується, також не підтверджено жодним допустимим та належним доказами погане самопочуття обвинуваченого чи його травми, тому дані аргументи захисника суд залишає поза увагою.

Враховуючи дані про особу ОСОБА_4 тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження строку застосування запобіжного заходу, не зменшились та жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , на строк до 28.10.2022 року.

Також, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо відсутності на даній стадії судового провадженні підстав для зміни запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого.

Згідно ст. 205 КПК України ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно суд роз`яснює обвинуваченому ОСОБА_4 , що згідно рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року вони мають право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.

Керуючись ст. 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України,-

постановив:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківська слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів – до 28.10.2022 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 ,  в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали.

Головуючий: