ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2022 р. Справа№ 910/20414/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Тищенко А.І.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі Гончаренку О.С.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 27.07.2022.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 13.12.2021

у справі №910/20414/21 (суддя Бондарчук В.В.)

за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Валерія Лобановського, 4-В"

до Міністерства юстиції України

про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Валерія Лобановського, 4-В" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково.

До вирішення спору у справі № 910/20414/21 по суті та набрання рішенням законної сили вжито заходи до забезпечення позову шляхом:

- заборони Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України, а також будь-яким органам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Валерія Лобановського, 4-В" (ідентифікаційний код 38855422), окрім проведення реєстраційних дій, що здійснюються на підставі рішення суду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Міністерство юстиції України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/20414/21 скасувати в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову, в іншій частині ухвалу залишити без змін.

Також скаржник звернувся із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/20414/21, обґрунтовуючи клопотання тим, що повний текст ухвали отримано скаржником 20.12.2021.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що заявником не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які підтверджують, що невжиття заявлених заявником заходів призведе до істотного ускладення чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2021 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/20414/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів Чорногуза М.Г., Полякова Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/20414/21 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

Від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/20414/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/20414/21 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжне доручення №8322 від 28.12.2021 про сплату судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 у зв`язку перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці, який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/20414/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2022 для розгляду справи №910/20414/21сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Шаптала Є.Ю., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/20414/21 прийнято до провадження у визначеному складі суддів. Задоволено клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/20414/21. Відновлено Міністерству юстиції України строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/20414/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/20414/21. Призначено справу до розгляду на 27.07.2022.

22.07.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від плзивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 у зв`язку перебуванням судді Полякова Б.М. у відпустці, який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/20414/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2022 для розгляду справи №910/20414/21 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/20414/21 прийнято до провадження у визначеному складі суддів.

Представник позивача та відповідача зявилися в судове засідання 27.07.2022 та надали свої пояснення щодо апеляційної скарги.

В судовому засіданні 27.07.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, до Господарського суду міста Києва надійшла заява голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Валерія Лобановського, 4-В» Назарчука Ю.В. (далі - ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В»/заявник) про забезпечення позову, яка подана до пред`явлення позову, відповідно до якої заявник просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом:

- заборони до вирішення справи по суті Міністерству юстиції України та/або його структурним підрозділам, в тому числі, але не виключно, Офісу протидії рейдерству, вчиняти дії на виконання наказу Міністерства юстиції України від 03.12.2021 №4323/5 «Про задоволення скарги» по скасуванню реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі шляхом заборони Міністерству юстиції України (його структурним підрозділам, департаментам) скасовувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.06.2021 №1000731070007024897, окрім проведення скасування реєстраційних дій, що здійснюється на підставі рішення суду.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на таке.

16.06.2021 проведено загальні збори ОСББ «Червонозоряний, 4-В» (в подальшому змінено найменування на ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В»), про що складено протокол загальних зборів №16/06-21 від 16.06.2021, на яких, зокрема, прийнято рішення про відкликання та припинення повноважень Голови правління Об`єднання, діючого складу Правління та Ревізійної комісії; обрано новий склад Правління Об`єднання та Ревізійної комісії; затверджено статут Об`єднання у новій редакції.

17.06.2021 на засіданні Правління ОСББ «Червонозоряний, 4-В» обрано Головою правління Трача Юрія Романовича та доручено йому провести реєстрацію змін до відомостей про Об`єднання.

22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Іннесою Володимирівною щодо ОСББ «Червонозоряний, 4-В» проведено реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1000731070007024897, якою змінено керівника на Трача Юрія Романовича та зареєстровано статут у новій редакції.

Однак, наказом Міністерства юстиції України №4323/5 від 03.12.2021 «Про задоволення скарги» скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.06.2021 №1000731070007024897 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Іннесою Володимирівною щодо ОСББ «Червонозоряний, 4-В».

Враховуючи викладені обставини, заявник має намір подати до суду позов про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №4323/5 від 03.12.2021 «Про задоволення скарги», яким скасовано реєстраційну дію №1000731070007024897 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Іннесою Володимирівною щодо ОСББ «Червонозоряний, 4-В».

Отже, заявник стверджує, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову ОСББ «Червонозоряний, 4-В» (нове найменування - ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В») несе ризик виконання рішень, прийнятих неуповноваженим керівництвом, відчуження майна та розтрати грошових коштів ОСББ «Червонозоряний, 4-В», перереєстрації ОСББ «Червонозоряний, 4-В» за новою адресою, відмови від поданих позовів, розірвання укладених договорів.

Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався тим, що заявлений позивачем такий захід забезпечення позову як заборона до набрання законної сили рішенням суду по суті вчинення реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В», окрім проведення реєстраційних дій, що здійснюється на підставі рішення суду, є обґрунтованим та адекватним.

Разом з тим, за висновком суду першої інстанції, вимога ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В» про заборону вчиняти дії на виконання наказу Міністерства юстиції України від 03.12.2021 №4323/5 «Про задоволення скарги» не підлягає задоволенню.

Розглянувши апеляційну скаргу Міністерства юстиції України, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, в обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник зазначає про те, що наказом Міністерства юстиції України №4323/5 від 03.12.2021 «Про задоволення скарги» скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.06.2021 №1000731070007024897 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Іннесою Володимирівною щодо ОСББ «Червонозоряний, 4-В», якою змінено керівника на ОСОБА_1 та зареєстровано статут у новій редакції.

Отже, заявник вбачає необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки у випадку невжиття заходів забезпечення позову, можуть бути вчинені дії щодо відчуження майна та розтрати грошових коштів заявника, перереєстрації ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В» за новою адресою, відмови від поданих позовів, розірвання укладених договорів тощо, тобто майнові права заявника будуть порушені, у зв`язку з чим виникне необхідність звернення з новим позовом до суду за захистом порушених прав.

Так, відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Як зазначено у висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеному у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно п. 31 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Відповідно до ч. 10 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.

За змістом ч. 5 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як «у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії».

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В» має намір звернутися до суду для захисту своїх прав з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №4323/5 від 03.12.2021 «Про задоволення скарги», яким скасовано реєстраційну дію №1000731070007024897 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Іннесою Володимирівною щодо ОСББ «Червонозоряний, 4-В».

Беручи до уваги, що ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В» має намір звернутися до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення, у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстацнії, що заявлений позивачем такий захід забезпечення позову як заборона до набрання законної сили рішенням суду по суті вчинення реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В», окрім проведення реєстраційних дій, що здійснюється на підставі рішення суду, є обґрунтованим та адекватним.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, подавши позов у цій справі, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В».

З огляду на вище викладене, доводи скаржника, що заявником не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які підтверджують, що невжиття заявлених заявником заходів призведе до істотного ускладення чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся, колегією суддів відхиляються.

Разом з тим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимога ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В» про заборону вчиняти дії на виконання наказу Міністерства юстиції України від 03.12.2021 №4323/5 «Про задоволення скарги» не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається зі змісту заяви позивача, наказ Міністерства юстиції України від 03.12.2021 №4323/5 «Про задоволення скарги» буде предметом оскарження у позові, який ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В» має намір подати до суду. Тобто, за наслідками розгляду справи суд на підставі всебічної оцінки доказів, пояснення сторін повинен буде зробити висновок про правомірність чи неправомірність вказаного наказу та наявність або відсутність підстав для його скасування.

Перевірка доводів заявника щодо даної вимоги, викладеній у заяві про забезпечення позову фактично призведе до вирішення вказаного вище спору по суті, а не до встановлення підстав для застосування інституту забезпечення позову в цій справі.

Під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Крім того, як вірно вказано судом першої інстанції, заборонивши виконувати наказ Міністерства юстиції України від 03.12.2021 №4323/5, за відсутності рішення суду про визнання його протиправним, суд таким чином втрутиться у компетенцію Міністерства юстиції України та фактично надасть можливість не виконувати чинний наказ.

Таким чином, приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, а також враховуючи те, що обраний позивачем захід спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав у разі задоволення позову, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткову обґрунтованість поданої заяви.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційних скаргах обставин.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/20414/21 відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/20414/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі №910/20414/21 - залишити без змін.

Матеріали справи №910/20414/21 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст складено 30.08.2022. (після виходу суддів Куксова В.В., Шаптали Є.Ю., Тищенко А.І. з відпустки)

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді А.І. Тищенко

Є.Ю. Шаптала