Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/752/22

31 серпня 2022 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Куценка О. О., секретаря судового засідання Двібородчин І. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу за заявою подружжя,

в с т а н о в и в :

16 серпня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулися в суд із спільною заявою про розірвання шлюбу у порядку ч. 3 ст. 293 ЦПК України, котра надійшла разом із письмовим договором між батьками про проживання, виховання та утримання дітей, в якій просять суд ухвалити рішення про розірвання шлюбу, укладеного між ними 08.11.2008 року та зареєстрованого у Глибівській сільській раді Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис № 5, із залишенням заявниці ОСОБА_1 після розірвання шлюбу прізвища « ОСОБА_3 ». Малолітні діти заявників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 після розірвання їх шлюбу залишаться проживати разом із заявником ОСОБА_2 , як їх батьком, у відповідності до умов укладеного між ними письмового договору про проживання, виховання та утримання дітей.

Заяву обґрунтовано тим, що сімейне життя між заявниками не склалось, вони проживають окремо фактично з січня 2021 року. Спільне господарство ними не ведеться. На цей час між ними втрачено почуття любові та поваги один до одного. Шлюб носить формальний характер, примирення між ними неможливе. Від спільного проживання заявники мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо яких обоє досягнули згоди про подальшу участь у їх вихованні та утриманні у спосіб укладення 16.08.2022 року відповідного договору про це, як і про проживання цих дітей після розірвання шлюбу заявників разом із батьком. Заявники зазначають також, що вони не примирилися між собою і надалі мають намір проживати окремо один від одного. Спору з приводу поділу спільно нажитого майна у сторін немає. Відтак заявники просять заяву про розірвання шлюбу подружжя, яке має дітей, котра надійшла разом із письмовим договором між батьками про проживання, виховання та утримання дітей, задовольнити.

Ухвалою від 19 серпня 2022 року було відкрито у окремому провадження справу за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, по справі та призначено судове засідання.

В судове засідання заявники не з`явилися. У поданій заяві заявники, просять проводити розгляд справи за їх відсутності, вимоги заяви підтримують у повному обсязі, та просять їх задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності, а тому суд вважає, що справу можливо розглянути у відсутність сторін на підставі письмових доказів.

Відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, зважаючи на відсутність всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 3 ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що заявники зареєстрували шлюб 08 листопада 2008 року у Глибівській сільській раді Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис № 5 (а.с.4).

У шлюбі народжені син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, заявники 16.08.2022 року уклали між собою договір між батьками про проживання, виховання та утримання дітей: сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 5-6), у котрому в деталях визначили порядок здійснення своїх батьківських прав, встановили свої права й обов`язки щодо обох дітей. При цьому діти після розірвання шлюбу заявників будуть проживати разом із заявником ОСОБА_2 , як їх батьком.

Згідно зі ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з ст. 24 зазначеного Кодексу, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до статті 56 СК України, кожна особа має право припинити свої шлюбні відносини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 109 СК України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором проте, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Як роз`яснюється у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, вживати заходів для примирення подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З вказаних положень закону вбачається, що однією з засад шлюбу є його добровільність. При чому принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу (наявність вільної згоди) - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

З огляду на взаємини, які склались та існують між заявниками, враховуючи те, що шлюб існує формально, заявники не бажають збереження шлюбу, стверджують, що подальше спільне життя подружжя буде суперечити їх інтересам, суд приходить до переконання, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 слід розірвати.

Відповідно до частини восьмої статті 294 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається. Зважаючи, що ОСОБА_1 у спільній заяві, просила залишити їй прізвище чоловіка, то після розірвання шлюбу, слід залишити заявниці ОСОБА_1 прізвище " ОСОБА_3 ".

Щодо двох малолітніх детей: сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , то обоє заявників досягли в укладеному 16.08.2022 року між ними договорі про проживання, виховання та утримання дітей, що такі після розірвання шлюбу заявників залишаться проживати разом із заявником ОСОБА_2 , як їх батьком, однак вказувати про це у резолютивній частині цього судового рішення суд не вправі, так як главою 1 «Загальні положення» розділу ІV «Окреме провадження» не передбачено вирішення судом питання під час розгляду в порядку окремого провадження спільної заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке має дітей, про визначення місця проживання таких дітей.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, ст.ст. 104,109,110,112, 113 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 263-265, 293 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Спільну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу подружжя, яке має дітей, котра надійшла разом із письмовим договором між батьками про проживання, виховання та утримання дітей, - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 08 листопада 2008 року у Глибівській сільській раді Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис № 5, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Після розірвання шлюбу залишити заявніці ОСОБА_1 прізвище " ОСОБА_3 ".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 01 вересня 2022 року.

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Суддя: