Справа № 352/1094/22

Провадження № 3/352/833/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Олійник М.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 07 липня 2022 року серія ВАВ 065257 ОСОБА_1 07 липня 2022 року близько 19 год 29 хв по АДРЕСА_2 , на дорозі вчинив безпричинну суперечку із ОСОБА_2 під час якої перебував в стані алкогольного сп`яніння, голосно кричав та виражався нецензурною лайкою, на зауваження припинити образи не реагував.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав, вказав, що не вчиняв хуліганських дій. Зазначив, що із потерпілим у них довгий час неприязні відносини, конфлікт відбувався не у громадському місці. Крім того, 07 липня 2022 року близько 19 год 30 хв невідомі особи нанесли йому тілесні ушкодження і він визнаний потерпілим у кримінальному провадженні. Просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Так, санкція ст. 173 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протистояти себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним, явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву, не може бути дрібного хуліганства. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Тобто дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.

Згідно з матеріалами справи, пояснень наданих в суді, заперечень ОСОБА_1 , вбачається, що конфлікт між сторонами відбувся не на ґрунті хуліганства, а на ґрунті особистих неприязних відносин. Тому, в даному випадку, відсутні такі суб`єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.

Крім того в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено всіх ознак дрібного хуліганства, а саме: чи вчинено діяння у громадському місці, чи були порушені громадський порядок і спокій громадян, в результаті дій ОСОБА_1 .

Тобто, викладена фабула дій ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення виключає кваліфікацію цих дій за ст. 173 КУпАП, оскільки не має всіх ознак дрібного хуліганства.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України.

Крім того суд враховує, що обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

Таким чином, надані органом поліції матеріали суд визнає недостатніми для підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого правопорушення, а отже, керуючись фундаментальним принципом презумпції невинуватості та вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з причини відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 9, 173, 247, 283, 284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

Провадження в адміністративній справі про притягнення   ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя                  Максим ОЛІЙНИК