ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року м.Суми

Справа №582/218/22

Номер провадження 22-ц/816/808/22

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів -          Собини О. І. ,  Ткачук С. С.

сторони:

позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянув у приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку письмового позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства  «Акцент-Банк»

на рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 24 червня 2022 року, ухвалене у складі судді Жмурченка В.Д., в приміщенні Недригайлівського районного суду Сумської області, повний текст рішення складено 29 червня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

       У квітні 2022 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі – АТ «А-Банк») за допомогою засобів поштового зв`язку звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивує тим, що 08 листопада 2018 року відповідачка приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачці надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом з Умовами та Правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Так як відповідачка порушила взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № б/н від 08 листопада 2018 року, позивач просить стягнути з неї заборгованість, яка станом на 14 лютого 2022 року становить 10 727 грн 51 коп. та складається з: 8066 грн 55 коп. – заборгованість за кредитом; 2660 грн 96 коп. – заборгованість по відсоткам; 0 грн 00 коп. - штраф; та стягнути судові витрати.

Недригайлівський районний суд Сумської області рішеннямвід 24 червня 2022 року позов АТ «А-Банк» задовольнив частково.

Стягнув на користь АТ «А-Банк» із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 08 листопада 2018 року у розмірі 8066 грн 55 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1865 грн 65 коп.

В іншій частині вимог відмовив.

       В апеляційній скарзі АТ «А-Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; стягнути з відповідачки судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги.

       В доводах апеляційної скарги зазначає, що відповідачка в анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердила під підпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язалася в подальшому регулярно знайомитися зі змінами до них, викладеними на сайті банку.

       Вважає, що є необґрунтованим посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 в частині відмови у стягненні процентів, оскільки в даному випадку до матеріалів було додано не лише Тарифи із сайту банку, а й Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка тощо.

       Наголошує на тому, що паспорт продукту підписано боржником. Вважає, що в даному випадку підлягала врахуванню судова практика у справах, де наявний паспорт споживчого кредиту, зокрема, постанова Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20.

               Крім того, зазначає, що сумніви суду стосовно розрахунку заборгованості, є необґрунтованими, оскільки на підтвердження правильності розрахунку банк надавав банківську виписку.

               Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надходив.

               Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

               Рішення суду в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту не оскаржується, а тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України колегією суддів не переглядається.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в анкеті-заяві позичальника від 08 листопада 2018 року процентна ставка не зазначена. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Витяг з Тарифів не містять підпису відповідачки, тому банк не довів, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Умови та Тарифи, а не інші, що саме ці Умови та Тарифи розуміла відповідачка, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог у частині стягнення відсотків, слід відмовити. Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «А-Банк» відповідачкою не повернуті, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з боржника суми непогашеного тіла кредиту, яка визнається відповідачкою, в розмірі 8066,55 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості по процентам.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 08 листопада 2018 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, розмір процентної ставки вказана заява не містить (а. с. 8).

Банк додав до позовної заяви Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк», Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», які не підписані відповідачкою (а. с. 9-14).

Також 08 листопада 2018 року відповідачка підписала паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», який містить умови кредитування в залежності від типу кредитного продукту, зокрема, визначено порядок повернення кредиту; розмір відсоткової ставки, а також штрафи за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту (а. с. 8-9).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за договором № б/н від 11 серпня 2018 року станом на 14 лютого 2022 року становить 10 727 грн 51 коп., яка складається із: 8066 грн 55 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 2660 грн 96 коп. - заборгованість за процентами (а. с. 6-7).

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг у АТ «А-Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідачки та не визнаються нею, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 08 листопада 2018 року шляхом підписання анкети-заяви, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена, зокрема, у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Стосовно доводів позивача, що відповідачкою було підписано паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому чітко зазначені всі умови кредитування, що свідчить про погодження сторонами умов кредитного договору, колегія суддів зазначає наступне.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст.1054 ЦК України).

Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця.

Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленою у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для стягнення процентів за користування кредитними коштами.

Інші доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства  «Акцент-Банк» залишити без задоволення.

Рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 24 червня 2022 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - Т. А. Левченко

Судді:                                                                                        О. І. Собина

                                                                                                   С. С. Ткачук