ЄУН 193/635/22

Провадження 2/193/326/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я        

                                                           іменем  України                

       13 вересня 2022 року                                                        смт.Софіївка

       Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                                Кравченко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання         Ратушної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 18 жовтня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 74; після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_3 » залишити без змін та стягнути з відповідача на її користь судові витрати в розмірі 992,40 грн..

В обґрунтування позову зазначає, що 18 жовтня 2008 року між нею, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ) та Відповідачем- ОСОБА_2 відділом реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області був зареєстрований шлюб, актовий запис № 74. Від цього шлюбу у них народилося четверо дітей: син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син-ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Одруження з відповідачем виявилось невдалим, оскільки за час спільного проживання у них не було створено нормальних сімейних стосунків, в подальшому стало зрозумілим, що у них різні характери та погляди на сімейне життя. На цей час у них зникла взаємоповага один до одного і їхні відносини переросли у повну байдужість один до одного. Відповідач фактично не проживає з сім`єю, не цікавиться їхніми з дітьми проблемами. Також в даний час у них відсутня психологічна сумісність, повністю втрачено почуття кохання. Фактично між ними шлюбні відносини припинились з 2019 року. За цих обставин сумісне життя та збереження сім`ї стали не можливими. Спільне господарство не ведеться. Спору про поділ майна яке є їхньою спільною власністю на даний час немає. Позивач зазначає, що звертаються до суду за захистом своїх прав шляхом розірвання шлюбу з Відповідачем у зв`язку з тим, що проживання разом з ним стало для неї психологічно неможливим, тому подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам їхніх дітей.

Ухвалою суду від 05 серпня 2022 року позов прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Правом на участь в судовому засіданні позивач ОСОБА_6 не скористалася, подавши заяву про розгляд справи без її участі. Пред`явлені вимоги підтримала, наполягала на розірванні шлюбу, згідна на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання пакету документів та судової повістки на зареєстровану адресу проживання. Про причину своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не подавав.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди позивача, вирішено розглядати справи в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280, 281 ЦПК України.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 18 жовтня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 74, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 18 жовтня 2008 року (а.с.7).

Від шлюбу сторони мають дітей:ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видано 01 вересня 2010 року виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , яке видано 04 березня 2013 року виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , яке видано 03 серпня 2015 року виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , яке видано 05 вересня 2018 року виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області (а с. 8-11).

Судовим розглядом встановлено, що шлюбні стосунки між сторонами припинено у зв`язку з різними інтересами та поглядами на сімейне життя. Сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, єдиного бюджету не мають, жодних стосунків не підтримують.

Відповідно до ст.24 СК України,шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу і зумовлює його добровільний характер.

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Відповідно до ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ст.110 СК України).

Як передбачено ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 червня 2019 року у справі №605/434/18, яку кореспондує п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

Суд не застосовує положення ст.111 СК України, яка є диспозитивною, оскільки в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, а збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, моральним засадам, адже позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач своїх заперечень проти його розірвання у встановлений законом строк суду не надав, клопотань про надання строку на примирення не заявляв.

Відповідно до ч.2 ст.114, ч.3 ст.115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Аналізуючи викладене, виходячи із фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, а також того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 18 жовтня 2008 року, слідує, що під час державної реєстрації шлюбу позивач ОСОБА_1 змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 », яке з урахуванням поданої позивачем заяви суд вважає за можливе залишити без змін.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.4, 9, 10, 12, 13, 19, 28, 76, 81, 141,247, 258, 263-265, 268, 273,274-277, 279,280-283, 289, 352, 354-355 ЦПК України, ст. 3,24,110-112 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 18 жовтня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 74, - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНН  НОМЕР_6 , судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Софіївським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Суддя Софіївського районного суду

Дніпропетровської області Н.О. Кравченко