13.09.2022 Єдиний унікальний номер 205/2902/22

Провадження №2/205/2027/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

13.09.2022 року м.Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді – Курбанової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Галушки А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до   ОСОБА_1   про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору (Анкети-заяви) від 23.07.2018 року відповідач   ОСОБА_1 звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank». На підставі укладеного Договору відповідач отримала кредит у розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між нею та банком Договір. Однак, у порушення вимог кредитного договору, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту відповідач належним чином не виконала, в зв`язку з чим у відповідача перед АТ «Універсал Банк», станом на 28.12.2021 року, виникла заборгованість у розмірі 8864,30 грн. Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернула, позивач змушений звернутись до суду з цією позовною заявою за захистом своїх прав та законних інтересів, в якому просить стягнути з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг від 23.07.2018 року станом на 28.12.2021 року у розмірі 8864,30 грн., яка складається з: залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 2867,05 грн., заборгованість за пенею та комісією 5470,65 грн., заборгованість за порушення грошового зобов`язання у розмірі 526,60 грн., а також судові витрати у розмірі 2481 грн.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Мєшнік К.І., що діє на підставі довіреності, у позовній заяві позовні вимоги підтримав, просив розглянути справу у його відсутність та не заперечував проти винесення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлялася про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують її відзив.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_1 своєчасно і належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи у спрощеному порядку, не використала наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду представника позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст.13 ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 23.07.2018 року   ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank» від 23.07.2018 року (а. с. 9), на підставі якої відповідач отримав кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

На підтвердження умов кредитування АТ «Універсал Банк» надало суду копію анкети-заяви відповідача ОСОБА_1 до Договору про надання банківських послуг (а. с. 9), витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» та Витяг з Тарифів за карткою Monobank в АТ «Універсал Банк» (а. с. 10-26), які розміщені на сайті http://www.universalbank.com.ua/ та/або https://www.monobank.com.ua/, розрахунок заборгованості (а. с. 10-26).

Однак відповідач станом на час подання позовної заяви ухиляється від виконання зобов`язань і має перед АТ «Універсал Банк» заборгованість.

Згідно із наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_2  за вказаним кредитним договором станом на 28.12.2021 року складає 8864 грн. 30 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2867 грн. 05 коп., заборгованості за пенею 5470 грн. 65 коп., заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 526 грн. 60 грн. (а. с. 8).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути складові його повної вартості, а саме: заборгованість за тілом кредиту, заборгованість за пенею та комісією.

Статтями 626, 628ЦКУкраїни визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що заборгованість за тілом кредиту, яка станом на 28.12.2021 року становить 2867 грн. 05 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача нарахованої пені та комісії, суд дійшов таких підстав.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із абз. 2 ч. 1 ст.1048 ЦК України вимоги про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Наведений висновок у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, підтверджує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за пенею та комісією за користування кредитом нарахована по 28.12.2021 року включно.

Однак, за наявними матеріалами справи не можливо встановити строк дії кредитного договору, оскільки в Анкеті-заяві від 23.07.2018 року сторонами він не був погоджений.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування пені та комісії, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на витяг з Умов і правил обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» та Витяг з Тарифів за карткою Monobank в АТ «Універсал Банк», як невід`ємної частини спірного договору.

Оскільки умови договору приєднання розроблені банком, то вони повинні бути зрозумілими усім споживачам і доведеними до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Умови та Правила надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих Умов та Правил надання банківських послуг, з якими він ознайомлений.

У відповідності до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Як вбачається із матеріалів справи, в Анкеті-заяві позичальника від 23.07.2018 року не зазначена відсоткова ставка за несвоєчасне погашення кредиту, а також пеня та комісія за несвоєчасне погашення кредиту, будь-яких інших угод з цього приводу між сторонами, укладено не було.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати пені та комісії, саме у зазначеному в цих документах, що додані Банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Отже, суд дійшов висновку, що в цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови і правила обслуговування фізичних осіб, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин 23.07.2018 року, до моменту звернення до суду із вказаним позовом 26.05.2022 року, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг в АТ «Універсал Банк», відсутність у Анкеті-заяві від 23.07.2018 року домовленості сторін про сплату пені та комісії, надані позивачем Витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» та витяг з Тарифів за карткою Monobank в АТ «Універсал Банк» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вищезазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.

При цьому, згідно із ч. 6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про те, що Витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» та витяг з Тарифів за карткою Monobank в АТ «Універсал Банк», які міститься в матеріалах зазначеної справи та не містить підпису відповідача, а отже їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 23.07.2018 року, шляхом підписання Анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату пені та комісії, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованої пені та комісії у розмірі 1 606 грн. 84 коп. не підлягають задоволенню.

Разом із тим, матеріалами справи не спростовано факт отримання відповідачем від позивача кредитної картки та проведення з її застосуванням певних операцій.

Проте, у порушення умов договору та чинного законодавства, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала та не повернула використані кредитні кошти, а доказів протилежного суду не надала.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2867 грн. 05 коп. підлягають задоволенню, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за нарахованою пенею у розмірі 5470,65 грн. та заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 526 грн. 60 коп. необхідно відмовити з підстав їх недоведеності.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 802 грн. 44 коп. (2867 грн. 05 коп.*2481 грн. 00 коп./ 8864 грн. 30 коп.), що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 3, 11, 15, 207, 526, 549, 551, 626, 628, 633-634, 638, 1048-1050, 1054-1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1   про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) розмірі 2867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 05 коп.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі  802 (вісімсот дві) грн. 44 коп.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Н.М.Курбанова

Відомості про учасників справи:

Позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місце знаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 АДРЕСА_2