Справа № 2-а-60/09
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
31 березня 2009 року місто Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі: головуючого: судді - Михайлова В.Є., при секретарі – Земляній Т.Є., за участю заявника – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову про накладення адміністративного стягнення. Свої вимоги позивач мотивував тим, що постановою інспектора ДПС ВДАІ УМВС України в м. Севастополі Рудика В.Л. 07.12.2008 року на нього було накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. З даною постановою заявник не погодився з тих підстав, що з моменту зупинки його транспортного засобу до пред’явлення працівником ДАІ показань приладу вимірювання швидкості сплинуло близько трьох хвилин і пред’явлені заявникові показання могли стосуватися будь-якого іншого транспортного засобу. При цьому заявник не мав можливості ознайомитися з технічними особливостями вимірювання даного приладу. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було порушено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, які не були йому роз’яснені. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення зазначено про фіксацію швидкості руху транспортного засобу заявника відеофіксацією, однак в протоколі відсутні дані про використану відеокамеру, при цьому на пред’явленому фрагменту відеокамери було зафіксовано момент паркування його автомобілю без будь-яких ознак місцевості, де було виконано зйомку. У своїй скарзі ОСОБА_1 також зазначає про те, що після підписання ним протоколу працівником ДАІ до графи „до протоколу додаються” було вписано фразу „два пояснення”. Однак ніяких пояснень свідків зазначених подій у присутності заявника не відбиралося. При цьому ОСОБА_1 просив суд поновити йому строк на оскарження даної постанови, оскільки не міг звернутися до суду з зазначено скаргою у встановлені законом строки, так як перебував у службовому відрядженні.
Позивач ОСОБА_1 у ході судового засідання скаргу підтримав у повному обсязі за мотивами, викладеними у ній, просив вимоги задовольнити.
Відповідач – інспектор ДПС ВДАІ УМВС України в м. Севастополі Рудик В.Л. у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином та в строк, причини неявки суду не відомі.
Суд у відповідності до ч.4 ст. 128 КАС України вирішив справу за відсутністю відповідача на підстав наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи та справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, суд вважає що скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести суду обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Судом встановлено, що 07.12.2008 року інспектором інспектор ДПС ВДАІ УМВС України в м. Севастополі Рудик В.Л. було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП (а.с. 5) і постановою від 07.12.2008 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за вказаною статтею та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а.с. 6).
Як вбачається з протоколу та постанови про адміністративне правопорушення від 07.12.2008 року правопорушення вчинено о 21 год. 01 хв. на Камишовському шосе у м. Севастополі зоні дії дорожнього знаку 3.29 „Обмеження максимальної швидкості до 40 км/год.”, також зазначено, що ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 65 км/год., що підтверджується відеофіксацією та приладом „Беркут” №0601014.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не визнав факт вчинення ним правопорушення і у своїх поясненнях, які знаходяться в матеріалах справи зазначив про те, що керував автомобілем без перевищення швидкості руху.
Дані обставини знайшли своє підтвердження у ході розгляду даної справи і підтверджуються поясненнями ОСОБА_1, а також матеріалами справи.
Згідно наданих фотознімків, на ділянці дороги – 5 км Камишовського шосе у м. Севастополі, розташований дорожній знак 3.29 „Обмеження максимальної швидкості руху 40 км/год.”. Даний знак означає, що рух зі швидкістю, яка перевищує швидкість, вказану на знаку, забороняється і дана ділянка дороги є небезпечною.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 рухався від п’ятого кілометру Камишовського шосе. За перехрестям вул. Індустріальної його автомобіль було зупинено жезлом працівника ДАІ.
Як вже зазначалося вище, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що швидкість руху автомобілю ОСОБА_1 вимірювалася приладом „Беркут” №0601014. Однак в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відсутні об’єктивні дані, підтверджуючі факт фіксації швидкості руху автомобілю ОСОБА_1, а звіт про порушення швидкості, який міститься в даній справі не свідчить про перевищення швидкості руху саме ОСОБА_1, оскільки у даному звіті не відображено відомостей про транспортний засіб, ділянку дороги, на якій вчинено правопорушення, найменування пристрою, яким вимірювалася швидкість. Крім того, у даному звіті зазначено про те, що швидкість вимірювалася інспектором Третьяковим, однак протокол складено інспектором Рудик В.Л. і ним же винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення. Дані про участь інспектора Третьякова у виявлені та фіксуванні правопорушення, вчиненого ОСОБА_1, у матеріалах справи відносно останнього відсутні.
Слід також зазначити, що у протоколі відносно ОСОБА_1 зазначено про відеофіксацію правопорушення, однак дану відеофіксацію не залучено до матеріалів справи, а також не вказано, на який саме спеціальний технічний прилад було її здійснено, відсутні технічні характеристики даного приладу, а саме: можливість його використання у темний час доби, а також дозвіл на його використання для виявлення правопорушення.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 залучено пояснення очевидця події, яка відбулася 07.12.2008 року о 21 год. 00 хв. на Камишовському шосе у м. Севастополі.
При цьому ОСОБА_1 у своїх поясненнях зазначає, що на момент його зупинки на посту перебували тільки співробітники ДПС, сторонніх осіб не було, однак після підписання протоколу інспектором Рудиком В.Л. було вписано про наявність свідків. Про наявність вказаних обставин заявник зазначив у своїй скарзі і також підтвердив їх у ході судового засідання.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, інспектор Рудик В.Л., залучивши до матеріалів справи пояснення свідка ОСОБА_3, не зазначив про нього у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, що є порушенням вимог ст. 256 КУоАП.
Таким чином, враховуючи пояснення ОСОБА_1, а також вказані обставини, суд критично ставиться до факту існування при складанні протоколу про адміністративне правопорушення свідка події.
У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Частиною четвертою даної статті Закону передбачено, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний надати суду всі документи і матеріали, які у нього маються і можуть бути використані, як докази по справі.
Аналізуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів заявника щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУоАП, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містять суперечливі дані щодо місця вчинення ним правопорушення, його фіксації технічними приладами, а також самого факту вчинення правопорушення, при цьому відповідачем за час розгляду справи не надано будь-яких інших доказів, які б спростували доводи заявника, у зв’язку з чим вважає за необхідне скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
При цьому суд вважає за можливе поновити заявникові строк на оскарження даної постанови, оскільки він у період часу з 08.12.2008 року по 09.12.2008 року та з 15.12.2008 року по 17.12.2008 року знаходився у службовому відрядженні, що підтверджується посвідченням про відрядження (а.с. 8-9). Дані причини пропуску строку суд вважає поважними.
Згідно до ч.1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотання особи, яка бере участь у справі.
У відповідності зі ст. 94 КАС України судові витрати, пов’язані з розглядом справи компенсуються за рахунок Державного бюджету України.
На підставі ст. ст. 19, 55, 64 Конституції України, ст.ст. 286-289 КУпАП, керуючись ст.ст. 1-4, 11, 17-20, 71, 94, 102, 104, 159-163, 167, 186 КАС України, суд -
П о с т а н о в и в :
Скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Відновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови, винесеної інспектором ДПС ВДАІ УМВС України в м. Севастополі Рудиком В.Л. 07.12.2008 року про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Скасувати постанову, винесену інспектором ДПС ВДАІ УМВС України в м. Севастополі Рудиком В.Л. 07.12.2008 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського Апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або у порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя: