КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 369/9235/20 Головуючий у суді першої інстанції: Дубас Т.В.

Номер провадження: 22-ц/824/7341/2022 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Коцюрби О.П.,

суддів: Білич І.М., Слюсар Т.А.,

розглянув у порядку письмового провадження в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 грудня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В Києво-Святошинський районний суд Київської області із вказаним позовом звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач), в якому, збільшивши позовні вимоги, просила стягнути з ОСОБА_2 (далі - відповідач) 89 003,64 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди і 200 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що 03.04.2020 року, приблизно о 21 годині в с. Білогородка, Києво-Святошинського району Київської області, відповідач образливо чіплявся до неї, вів себе не адекватно, лаявся, кидав в неї предмети через відкрите вікно. Після цих дій, став трощити її автомобіль Mercedes-Benz С 250, д.н.з. НОМЕР_1 , який стояв біля належного їй помешкання.

Дії відповідача були зафіксовані на камери відеоспостереження та на її мобільний телефон.

Такими діями відповідача на її автомобілі було пошкоджено скло лобове, скло лівих передніх дверей, скло заднє та дзеркало автомобіля.

Вартість пошкоджених деталей та робіт по заміні пошкоджених деталей на належному їй автомобілі, відповідно до рахунку-фактури № 0000001119 від 04.04.2020 року, виготовленому Приватним акціонерним товариством «Українська автомобільна корпорація», Філія «Автомобільний центр Київ» Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» (далі - ПАТ «Українська автомобільна корпорація»), склала 89 003,64 грн.

Заподіяння моральної шкоди мотивувала неправомірними діями відповідача, який пошкодив належний їй автомобіль, внаслідок чого вона тривалий час не могла ним користуватись. Крім того, під час скоєння відповідачем неправомірних дій, вона переживала за своє життя і здоров`я, та здоров`я майбутньої дитини, оскільки була вагітною.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.12.2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без задоволення.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильну оцінку доказів у справі, необгрунтованість судового рішення, просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.12.2021 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В доводах апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги наданий нею в додатку до позову компакт диск з відеозаписом неправовомірних дій відповідача, який пошкодив належний їй автомобіль, при цьому вів себе агресивно.

Крім того зазначає, що суд не надав оцінки тій обставині, що на час заподіяння шкоди позивач перебувала у стані вагітності, хвилювалась за себе та дітей і змушена була витрачати свій час на написання заяв до поліції і суду, спілкування з адвокатом, піклуватись про проведення експертизи, що в своїй сукупності завдало їй моральної шкоди.

Також вказує на те, що суд не надав оцінки діям відповідача, які були кваліфіковані у кримінальному провадженні № 12020110200002482, в якому відповідачу ОСОБА_2 , 16.12.2021 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не скористався.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частини 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів частини 13 статті 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку, судове засідання не проводиться.

Суд апеляційної інстанції переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала доказів причинно-наслідкового зв`язку між пошкодженням її автомобіля і діями ОСОБА_2 , що призвело до описаних в позовній заяві майнових збитків. Позивачем не надано суду достовірних, належних та достатніх письмових доказів, з яких би вбачалось наявність вини відповідача у заподіянні шкоди, відповідних рішень державних органів, якими б встановлювались правові наслідки дій відповідача по відношенню до позивача.

За таких обставин, Києво-Святошинський районний суд Київської області при розгляді справи, не вбачав правових підстав для задоволення вимог про відшкодування майнової шкоди та похідних вимог щодо відшкодування моральної шкоди.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Mercedes-Benz С 250, д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с.5-6).

Відповідно дорахунку-фактури № 0000001119 від 04.02.2020 року, складеному ПАТ Акціонерне товариство «Українська автомобільна корпорація», Філія «Автомобільний центр Київ» ПАТ «Українська автомобільна корпорація» на ім`я замовника - ОСОБА_1 , визначено вартість запасних частин (матеріалів) в сумі 55 948,66 грн. та вартість робіт по ремонту автомобіля марки Mercedes-Benz С 250, д.н.з. НОМЕР_1 в сумі 18 221,04 грн., всього на суму 89 003,64 грн.

Вказаним рахунком-фактурою підтверджується те, що у автомобілі підлягає заміні скло вітрове , скло вікна дверей ліве, зовнішнє дзеркало, заднє скло (вікно задньої стінки) та необхідно видалити уламки скла. (а.с.7).

Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-20/61750-АВ від 27.01.2021 року, ринкова вартість складових частин КТЗ Mercedes-Benz С 250, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 03.02.2020, складає: скла вітрового - 13 698,30 грн. (тринадцять тисяч шістсот дев`яносто вісім грн. 30 коп.), скла заднього - 18 446,40 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста сорок шість грн. 40 коп.), скла дверей передніх лівих - 3 822,12 грн. (три тисячі вісімсот двадцять дві грн. 12 коп.). Матеріальний збиток завданий власнику КТЗ Mercedes-Benz С 250, реєстраційний номер АІ27211Н, 2015 року виготовлення, становить 44 996,28 грн. ( сорок чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто шість грн. 28 коп.). (а.с.68-83).

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 2020110200002482 вбачається, що 03.06.2020 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ною, а також вказала про те, що 03.02.2020 року в АДРЕСА_1 , її сусіди - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснили хуліганські дії, що призвело до пошкодження автомобіля марки Мерседес, д.н.з. НОМЕР_3 (а.с. 111).

Станом, на час розгляду справи за апеляційною скаргою позивача у суді апеляційної інстанції встановлено, що кримінальне провадження у справі № 369/2308/21 по обвинуваченнях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.05.2022 року закрито на підставі п.10 ч. 1 ст. 284 КПК України, з тих підстав, що обвинувальний акт стосовно цих осіб у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, яких було повідомлено про підозру 16.12.2020 року направлено поза межами досудового розслідування (19.02.2021 року), який встановлений відповідно до ст. 219 КПК України.

Так як підстави закриття провадження у даній кримінальній справі відносно відповідача не є реабілітуючими, то між діями ОСОБА_3 , які виразились у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України і пошкодженням належного позивачеві автомобіля є прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною 1 визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Особа, яка вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вину завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та наслідками полягає в тому, що шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки, тобто не існує будь-яких інших обставин, які вплинули на ці події (опосередкований причинний зв`язок).

Вина, тобто психічне ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння, а також до негативних наслідків, що настали в результаті такої поведінки або діяння, можлива у формі умислу або необережності.

Умисел полягає в тому, що особа розуміє значення своїх дій, передбачає настання негативних наслідків і свідомо їх допускає.

Необережність полягає в тому, що особа не передбачає можливості завдання шкоди при обов`язку її передбачити.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вищезазначене дає підстави для висновку, що вина відповідача ОСОБА_3 у спричиненні ОСОБА_1 майнової шкоди підтверджується наступними доказами, а саме: рахунком-фактурою № 0000001119 від 04.02.2020 року, виданим ПАТ Акціонерне товариство «Українська автомобільна корпорація», Філія «Автомобільний центр Київ» ПАТ «Українська автомобільна корпорація» на ім`я замовника - ОСОБА_1 про визначення вартості запасних частин (матеріалів) в сумі 55 948,66 грн. та вартості робіт по ремонту автомобіля марки Mercedes-Benz С 250, д.н.з. НОМЕР_1 , в сумі 18 221,04 грн., всього на суму 89 003,64 грн.; висновком експерта № СЕ-19/111-20/61750-АВ від 27.01.2021 року у кримінальному провадженні 2020110200002482 про визначення матеріального збитку власнику автомобіля марки Mercedes-Benz С 250, д.н.з. НОМЕР_1 ; витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 2020110200002482; копією ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.05.2022 року про закриття кримінального провадження по обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Колегія суддів позбавлена технічної можливості дослідити і прослухати технічний запис - компакт диска із записом події від 03.02.2020 року, коли було пошкоджено автомобіль позивача, оскільки на стадії апеляційного розгляду виявлено, що вказаний диск пошкоджений при оформленні матеріалів справи (підшитий до справи із пошкодженням диску) секретарем судового засідання в суді першої інстанції. (а.с.14).

Проте, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору їх належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення відповідачем протиправних дій, врахувавши їх логічність, послідовність та узгодження між собою, колегія суддів, приходить до висновку про доведеність спричинення відповідачем ОСОБА_3 матеріальної шкоди позивачу ОСОБА_1 .

Жодних доказів чи логічних пояснень на спростування своєї вини, ОСОБА_3 та його представником не надано.

Частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України визначено,що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27.03.1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" роз`яснив, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Оскільки стороною відповідача ніякими належними та допустимими доказами не спростована заявлена позивачем сума матеріальних збитків, яка відповідно до рахунку-фактури № 0000001119 від 04.02.2020 року, виданого ПАТ «Українська автомобільна корпорація», Філія «Автомобільний центр Київ» ПАТ Українська автомобільна корпорація» на ім`я замовника - ОСОБА_1 , якою визначено вартість запасних частин (матеріалів) в сумі 55 948,66 грн. та вартість робіт по ремонту автомобіля марки Mercedes-Benz С 250, д.н.з. НОМЕР_1 в сумі 18 221,04 грн., що разом становить 89 003,64 грн., тому, судова колегія вважає, що відшкодуванню із відповідача на користь позивача, підлягає заподіяна матеріальна шкода у загальному розмірі - 89 003,64 грн.

Щодо позовної вимоги позивача про відшкодування заподіяної моральної шкоди, апеляційний суд вважає, що дана вимога підлягає частковому задоволенню, за наступних підстав.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, для відшкодування моральної шкоди в даній справі необхідні наступні підстави: наявність душевних страждань, яких позивач зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, членів її сім`ї чи близьких родичів або у зв`язку з пошкодженням її майна. Необхідними умовами також є неправомірність рішень, дій чи бездіяльності та наявність вини відповідача.

Приймаючи до уваги, що вина відповідача ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, внаслідок якого було пошкоджено належний позивачу автомобіль марки Mercedes-Benz С 250, д.н.з. НОМЕР_1 на суму 89 003,64 грн., є встановленою, кримінальна справа відносно нього закрита судом на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто з нереабілітуючих підстав, тому, він є відповідальним за заподіяння позивачу моральної шкоди.

Колегія суддів вважає, що внаслідок винних дій відповідача, ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з пошкодженням її майна.

Враховуючи характер кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, глибину душевних страждань позивача, яка деякий час не могла користуватись пошкодженим автомобілем, що вона на час пошкодження майна знаходилась у стані вагітності, враховуючи вимоги розумності і справедливості, колегія суддів відповідно до частини 3 статті 23 ЦК України визначає моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять) тисяч гривень.

Вимоги, щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 200 000 грн. є явно завищеними, не відповідають вимогам розумності і справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, сплачений ОСОБА_1 , при зверненні з даним позовом до суду судовий збір у розмірі 2 102 грн. та судовий збір сплачений позивачем за подачу апеляційної скарги в сумі 3 064,50 грн., необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, що разом становить 5 166,50 грн.

Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.12.2021 року підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 грудня 2021 року скасувати, ухвалити у справі нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 89 003,64 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч три гривні шістдесят чотири копійок) моральну шкоду у розмірі 5000 (поять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5 166,50 грн. (п`ять тисяч сто шістдесят шість тисяч гривень п`ятдесят копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: О.П.Коцюрба

Судді: І.М.Білич

Т.А. Слюсар