Справа № 296/6113/22
1-кс/296/2371/22
УХВАЛА
про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов6язання
21 вересня 2022 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу УСБУ в Житомирській області капітана юстиції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Житомирської області ОСОБА_8 про застосування до підозрюваного у кримінальному провадженні № 22022060000000137, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Майстрів, Новоград-Волинського району Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований як ВПО проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 раніше не судимого, одруженого,
запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання ,--
ВСТАНОВИВ:
Слідчий звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадження №22022060000000137, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання сторона кримінального провадження вказує, що 24 лютого 2022 року президент Російської Федерації (далі - РФ), ОСОБА_9 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.
Так, починаючи з 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади РФ, її Збройних Сил, спецслужб та інших осіб, військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її подальшим фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Житомирській, Київській, Чернігівській, Херсонській, Миколаївській, Харківській, Сумській, інших областях та здійснили збройні напади на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, цивільні об`єкти, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також здійснюють окупацію окремих частин з числа вказаної території, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до цього часу та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
24 лютого 2022 року Указом Президента України, Володимира Зеленського № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому на підставі Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/2022 продовжено до 23 серпня 2022 року.
Рішенням Верховної Ради України відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року РФ визнана державою-агресором, яка здійснює збройну агресію проти України, розв`язала і веде повномасштабну агресивну війну проти України та Українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства (зокрема і воєнні злочини).
29.06.2022 ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні Високопічського старостинського округу, що знаходиться у с. Висока Піч Житомирського району Житомирської області, діючи умисно, заперечував збройну агресію російської федерації (далі – рф) проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікував осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань рф.
Так, ОСОБА_5 в період з 10 год. по 12 год. 29.06.2022 у присутності працівників Високопічського старостинського округу, стверджував про недостовірність фактів вчинення воєнних злочинів військовослужбовцями зс рф стосовно цивільного населення, а також про те, що до масових руйнувань міст й інфраструктури України причетні військовослужбовці Збройних Сил України.
Того ж дня, ОСОБА_5 глорифікував осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році, шляхом усного висловлення твердження про героїзм військовослужбовців зс рф, які знаходились у м. Мелітополі Запорізької області, про те, що вони здійснюють контроль над порядком у місті, надають допомогу місцевому населенню, захищають квартири та будинки цивільного населення від мародерів.
19.08.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 4362 КК України.
Обставини, які дають підстави для обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_5 вказаного вище злочину, підтверджуються зібраними у провадженні доказами, зокрема:
- рапортом про виявлене кримінальне правопорушення від 14.07.22.;
- протоколами допиту в якості свідка ОСОБА_10 від 23.07.22;
- протоколами допиту в якості свідка ОСОБА_11 від 23.07.22;
- протоколами допиту в якості свідка ОСОБА_12 від 28.07.22;
- протоколами допиту в якості свідка ОСОБА_13 від 04.08.22;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_5 від 19.08.22.
19.09.2022 ОСОБА_5 подав заяву про надання можливість короткострокового виїзду до м. Мелітополь у зв`язку із сімейними обставинами.
Відповідно до наказу Міністерства з питань інтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 липня 2022 року» до тимчасово окупованих територій віднесений Мелітопольський район Запорізької області.
Оскільки підозрюваний має намір виїхати до м. Мелітополь, це утворює ризик його можливого переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності
Зокрема, ОСОБА_5 на даний час є внутрішньо переміщеною особою, оскільки виїхав зі свого постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , яке наразі перебуває під окупацією ЗС РФ, та на даний час мешкає у свого двоюрідного дядька ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_3 . Дружина ОСОБА_5 залишилась проживати за вищевказаною адресою, тобто під контролем окупаційної адміністрації РФ.
Таким чином, під час досудового слідства у даному кримінальному провадженні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, у діях підозрюваного ОСОБА_5 встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України – можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду
З огляду на викладене, на даний час у органу досудового розслідування з метою забезпечення ефективності досудового розслідування та виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків виникла необхідність в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили задовільнити.
Підозрюваний та його захисник, проти задоволення клопотання не заперечували. Підозрюваний пояснив, що він переїхав на підконтрольну територію у липні 2022 року, а його сім`я - дружина, донька та онука залишаються у Мелітополі, який окуповано.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Стаття 177 КПК України встановлює мету і підстави застосування запобіжних заходів
Так ч.1 ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.4 ст.194 КПК України).
Під час судового розгляду встановлено, що органом досудового розслідування 18.07.2022 в ЄРДР внесено відомості № 22022060000000137 за ч.1 ст.436-2 КК України відносно ОСОБА_5 .
В ході досудового слідства також встановлено причетність до вказаного злочину ОСОБА_5 19.08.2022 йому повідомлено про підозру за ч.3 ст.332 КК України
Враховуючи стадію судового розгляду, суд, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) вважає, що підозра ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, про це свідчать в своїй сукурності: покази свідків
- ОСОБА_10 від 23.07.22;
- ОСОБА_11 від 23.07.22;
- ОСОБА_12 від 28.07.22;
- ОСОБА_13 від 04.08.22;
- та ОСОБА_5 від 19.08.22;
Щодо ризиків.
Прокурор вказує, що 19.09.2022 підозрюваний надав заяву про надання йому дозволу для виїзду в м.Мелітополь,Запорізької області, що наразі є окупованою територією. Він вважає, що виїхавши підозрюваний може ухилитися від слідства та суду , а відтак існує необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання
Статтею 179 КПК України визначено, що особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
Слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобіганням ризику рпередбаченому п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покласти на нього ряд обов`язків передбачених КПК України.
Керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого слідчого відділу УСБУ в Житомирській області капітана юстиції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Житомирської області ОСОБА_8 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадження №22022060000000137, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України -задовільнити.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
1) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду;
2) не відлучатись з місця мешкання, за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу слідчого, прокурора, суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора про зміну місця проживання;
4) здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Строк дії цієї ухвали два місяця з моменту її постановлення.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 21.09.2022 о 13 годині 45 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1