Справа № 202/4266/22

Провадження № 1-кс/202/4173/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2022 року                                                        м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, дистанційно – в режимі відео конференції, клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 26.07.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050010000454, у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золичев Львівської області, українця, громадянина України, який неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, майстра відділення розбирально-складальних робіт ремонтного возводу автомобільної техніки ремонтної роти автомобільної техніки ремонтно-відновлюваного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 414 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2022 прокурор Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 до закінчення строку досудового розслідування, з можливим обранням альтернативного запобіжного заходу – застави в розмірі не менше 300 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб.

Клопотання мотивовано тим, що солдат ОСОБА_4 , який є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на посаді майстра відділення розбирально-складальних робіт ремонтного взводу автомобільної техніки ремонтної роти автомобільної техніки ремонтно-відновлюваного батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення положень Військової присяги, вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 2 Розділу 10 «Особливості збереження стрілецької зброї, боєприпасів та ручних гранат під час ведення бойових дій, проведення антитерористичної операції», «Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», затвердженої Наказом Міністра оборони України 29 червня 2005 року №359, Розділу 6 «Поводження з гранатами, догляд і зберігання», Загальних положень «Прийомів і правил метання ручних гранат», розділу 7 «Прийоми і правила метання ручних осколкових гранат» «Настанови зі стрілецької справи (Ручні гранати)» розробленої в Головному управлінні бойової підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України і затвердженої Головним Командуванням Сухопутних військ у 2005 році, 26 липня 2022 року, близько 22:20 годин, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у приміщенні коридору першого поверху двоповерхової будівлі, в якій тимчасово, дислокувалися представники військової частини  НОМЕР_2  ПАС  1 ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », до складу якої він відряджений для виконання завдань за призначенням, розташованої у м. Дружківка Донецької області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, хоча не бажав, але свідомо припускав їх настання, порушив правила поводження із боєприпасами – ручною осколковою гранатою Ф-1, достеменно знаючий, що зазначений предмет становить підвищену небезпеку для оточуючих, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, висмикнув запобіжну чеку із запалу однак метання осколкової ручної гранати Ф-1 не здійснив та продовжив тримати її в руці, притиснувши спусковий важіль до корпусу гранати, після чого помилково вважаючи, що привів запал у дію та хибно передбачаючи подальше спрацювання (вибух) гранати, побоюючись за власне життя, з метою уникнення поранень осколками від вибуху, знаходячись у приміщенні вказаного коридору, відкрив найближчі до нього двері до кімнати, відпустив спусковий важіль гранати, чим фактично привів запал гранати у дію, та кинув гранату Ф-1 у приміщення в якому на той час знаходився заступник командира військової частини НОМЕР_2 – начальник польового артилерійського складу боєприпасів ОСОБА_6 , який в результаті вибуху отримав тілесні ушкодження у вигляді чисельних осколкових поранень тулуба, в наслідок чого був позбавлений можливості виконувати свої службові обов`язки, що, в умовах воєнного стану, призвело до порушення порядку функціонування польового артилерійського складу боєприпасів, що, в свою чергу вплинуло на стан боєздатності військових формувань Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони та на здатність виконувати завдання щодо обороноздатності Держави на території Донецької області, чим завдано інші тяжкі наслідки.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 414 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: зокрема: допитом потерпілого, допитами свідків, слідчими експериментами та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

26 липня 2022 року солдата ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за вчинення тяжкого злочину.

27 липня 2022 року солдату ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 414 КК України.

Прокурор посилається на те, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися, а саме:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 12 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу, крім того ризик переховуватися від органу досудового розслідування підтверджується тим, що вказаний злочин вчинено перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу.

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства до начальника. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків або інших підозрюваний. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.

- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього може самовільно залишити місце несення служби, що само по собі утворює склад іншого злочину за ч. 4 ст. 408 КК України. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного. При цьому ми враховуємо, що причиною таких дій стало бажання уникнути участі в бойових діях, що може отримати своє продовження у вигляді вчинення злочину, передбаченого ст. 409 КК України «Ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману». Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.

Таким чином, застосування будь-якого іншого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, та на думку слідчого будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану не будуть відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

28 липня 2022 року слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Дніпропетровської області відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти на строк до 24 вересня 2022 року (включно).

З урахуванням часу повідомлення ОСОБА_4 про підозру, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні спливає 27 вересня 2022 року. Проте завершити досудове розслідування до вказаної дати не представилось за можливе через необхідність провести слідчі (розшукові) та процесуальні дії.

Провести слідчі та процесуальні дії до 27 вересня 2022 року не виявляється за можливе з огляду на те, що у кримінальному провадженні призначено проведення експертиз, проведення яких має довготривалий характер через завантаженість експертів. Окрім того, отримання у розпорядження слідства медичних документів потерпілого ОСОБА_6 ускладняється тим, що останній проходить тривале лікування після отриманих травм та, до завершення такого лікування, слідство позбавлено можливості вилучення таких медичних документів.

У зв`язку з вказаним 21 вересня 2022 року слідчий звернувся до керівника Донецької спеціалізованої прокуратури з клопотанням про продовження строків досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 27 жовтня 2022 року.

На даний час, органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання доказів, у зв`язку з чим для повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне: з медичної установи, де проходив лікування потерпілий ОСОБА_6 , шляхом здійснення тимчасового доступу на підставі відповідної ухвали слідчого судді, вилучити оригінали медичних документів щодо проходження ним лікування внаслідок травм, отриманих через вибух гранати; після отримання у розпорядження слідства медичних документів ОСОБА_6 , призначити проведення судово-медичної експертизи на предмет встановлення ступеня тяжкості отриманих ним тілесних ушкоджень; відібрати заяву та допитати у якості потерпілого ОСОБА_6 ; отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової вибухово-технічної експертизи; отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової молекулярно-генетичної експертизи; виконати з підозрюваним та захисником вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду; підготувати обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні, реєстр матеріалів досудового розслідування; провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність під час досудового слідства.

Таким чином, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховується від органу досудового розслідування та суду, може впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

На підставі викладеного, просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 до 09.09.2022 року, з можливим обранням альтернативного запобіжного заходу – застави в розмірі не менше 300 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб.

В ході розгляду клопотання прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, які не зменшились. З урахуванням того, що завершити досудове розслідування в двомісячний строк не вдалось, його строк продовжено до 27.10.2022. Просив продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів. На думку прокурора той факт, що він зараз перебуває на лікуванні не може запобігти зазначеним ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.

           Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.5 зазначеної статті КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

             Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

          Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Прокурор та слідчий довели, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, який є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

Із доданих матеріалів клопотання вбачається, що підозра достатньо підтверджується та обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 26.07.2022 року, протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , копію витягу з наказу командира військової частини №148 від 07.06.2022, протоколами слідчих експериментів та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності та взаємозв`язку.

При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає доведеним що досудове слідство не могло бути закінченим у встановлений законом строк і є необхідність в проведенні в подальшому необхідних слідчих дій, у зв`язку із чим у встановленому законом порядку продовжено строк досудового слідства.

Необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється необхідністю уникнення ризиків передбачених п.п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які на момент звернення з клопотанням не зникли. А саме, можливості ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 414 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 12 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Ризик, незаконно впливати на свідків, підтверджується тим, що ОСОБА_4 будучі знайомим зі свідками, може шляхом вмовлянь, погроз чинити вплив на свідків, щоб останні змінили свої показання, з метою уникнути кримінальної відповідальності.

Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що оскільки ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби за мобілізацією, може, з метою переховуватись від органів досудового розслідування, може залишити розташування військової частини та вчинити інший злочин пов`язаний з військовою службою.

Зазначені ризики, на які посилається прокурор і слідчий, дійсно на момент розгляду клопотання не зникли.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що ризик можливості підозрюваного перешкоджати кримінальному правопорушенні іншим чином, слідчим та прокурором необґрунтовані та наразі нічим не підтверджені.

       При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає неможливим застосувати до підозрюваного жодного більш м`якого запобіжного заходу, виходячи з наступного.

Так, домашній арешт не може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_4 , який є військовослужбовцем, оскільки такий вид запобіжного заходу включає покладення обов`язку, як перебування за місцем проживання, а з урахуванням того, що місцем проживання підозрюваного є м. Золичев Львівської області, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту виключає виконання ОСОБА_4 обов`язків військовослужбовця в умовах воєнного стану та по суті є взаємовиключними. Крім того, з урахуванням відстані, перебування особи за місцем проживання у м. Золичеві Закарпатської області, не за місцем розташування військової частини та органу досудового розслідування, фактично унеможливить здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного під час дії запобіжного заходу та ускладнить досудове розслідування, тим більше в умовах військового стану.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до ОСОБА_4 , який є військовослужбовцем та підозрюється у вчиненні злочину проти порядку проходження військової служби в період воєнного стану, на думку слідчого судді, не є достатньо дієвим і не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Щодо запобіжного заходу у вигляді особистої поруки слідчий суддя зазначає, що на момент розгляду клопотання, жодних звернень про передачу ОСОБА_4 на поруки не надходило.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою був застосований до ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.07.2022 строком по 24.09.2022.

Постановою керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил від 21.09.2022 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців до 27.10.2022.

Таким чином, враховуючи, що обставини з часу застосування до підозрюваного запобіжного заходу не змінились, а ризики не зменшилися, а також приймаючи до уваги, що слідчим та прокурором належним чином обґрунтовано обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а також доведено, що інший більш м`який запобіжний захід буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому суд вважає за необхідне продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На думку слідчого судді клопотання підлягає частковому задоволенню, в зв`язку з чим слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 34 (тридцять чотири) дні по 26.10.2022 рокую

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, слідчий суддя виходить із наступного.

Відповідно до вимог статей 176, 177, 178, 182 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину – розмір застави визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого військового злочину в умовах воєнного стану на території України, що могло вплинути негативно на обороноздатність держави та підірвати авторитет Збройних Сил України, а також приймаючи до уваги особу підозрюваного ОСОБА_4 , який неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий, його матеріальний стан, слідчий суддя вважає, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, в зв`язку з чим, користуючись правом, передбаченим ч.5 ст.182 КПК України, вважає за доцільне визначити розмір застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі – 780 000 грн.

З урахуванням відомостей про особу підозрюваного,на переконання слідчого судді, застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, строком на 34 (тридцять чотири) дні, по 26.10.2022 року включно.

Встановити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 300 (трьохста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738 , Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді діє по 26 жовтня 2022 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя                                                         ОСОБА_1