РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 337/3069/22

Провадження № 2-а/337/34/2022

30.09.2022                                                                                         м.Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Мальованого В.Л.,       

за участю секретаря - Крижко Я.О.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (далі – позивач, водій автомобіля) до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області (далі – відповідач, ГУНП у Закарпатській області) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, -

                                       ВСТАНОВИВ:

16.09.2022 позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 5888832 від 13.09.2022 і закрити провадження у справі, мотивуючи свої вимоги наступним.

13.09.2022 постановою інспектора Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого капітана поліції Дешко О.В., позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн.

Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 13.09.2022 о 17.58 год. в с. Голубине, вул. Центральна, б/н, керувавав автомобілем Volkswagengolfд.н.з. НОМЕР_1 і здійснив проїзд без зупинки, порушив вимоги дорожнього знаку 2.2, чим порушив п. 8.4.б. ПДР – порушення вимог знаків пріоритету».

Позивач зазначає, що з вищевказаною постановою він не згодний, вважає, що вона є незаконною та підлягає скасуванню, а адміністративне провадження закриттю.

В обґрунтування своєї незгоди позивач зазначив , що він 13.09.2022 р близько 18.00 год., прямував з м. Мукачево до с. Голубине на автомобілі Volkswagengolfд.н.з. НОМЕР_1 трасою Е50, здійснив поворот наліво на Т-07-12 та перед знаком «Стоп» здійснив зупинку переконавшись про відсутність перешкод, продовжив рух прямо дорогою Т-07-12; чим порушив п. 8.4.б. Правил дорожнього руху (далі - ПДР) – порушення вимог знаків.

Стверджує, що своєї вини у вчиненні вищевказаного правопорушення не визнає, крім того, акцентує увагу на процедурі розгляду справи, зокрема , зазначає, що при розгляді справи інспектором не досліджувались докази, не допитані свідки, на яких останній вказував, не було відібрано пояснень, щодо вказаної вище події.

Наполягає на тому, що докази вчинення ним порушення відсутні.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З урахуванням положень ч. 8 ст. 262 КАС України, судовий розгляд справи проведено на підставі наявних у ній доказів.

Ухвалою суду від 20.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд на 30.09.2022.

Позивач в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, скористався своїм правом та 22.09.2022 до суду надіслав відзив на позовну заяву відповідно до якого вважає твердження позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вказує на те, що 13.09.2022 під час несення служби інспектором відділення поліції № 1 Мукачівського РУП в Закарпатській області старшим капітаном поліції Дешко О.В., що приблизно о 18.00 було виявлено порушення вимог ПДР. Водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Volkswagengolfд.н.з. НОМЕР_1 в Голубине по вул..Центральній здійснив проїзд без зупинки , чим порушив вимоги дорожнього знаку 2.2. ПДР . Внаслідок чого останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ст..122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Факт вчинення правопорушення підтверджується оскаржуваною постановою, винесеною компетентною службовою особою межах свої повноважень.

Таким чином, інспектором відділення поліції № 1 Мукачівського РУП в Закарпатській області старшим капітаном поліції Дешко О.В., під час притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, а відтак постанова є обґрунтованою, законною та такою, що не підлягає скасуванню.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, створювати безпечні умови для дорожнього руху. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху.

Відповідно до п.1.1 ПДР України ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на цих ПДР України.

П.8.4 ПДР встановлює, що дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, в тому числі б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги

Пункт 2.2 Розділу 33 ПДР відносить до знаків пріоритету дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Даним знаком забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.

Знаки 2.1-2.3, 2.5 і 2.6 встановлюються безпосередньо перед перехрестям або вузькою ділянкою дороги, крім того, знак 2.3 - на початку, а знак 2.4 - в кінці головної дороги. Знак 2.3 з табличкою 7.8 обов`язково повторюється перед перехрестям, на якому головна дорога змінює свій напрямок.

П. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірність експлуатації транспортних засобів.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статтею 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. (ч. 4 ст. 258 КУпАП)

Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно - мастильних матеріалів. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Статтею 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

- дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

- транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

- технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);

- розмір штрафу та порядок його сплати;

- правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

- відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, згідно оскаржуваної постанови, від 13.09.2022 о 17:58 год. позивач, керуючи транспортним засобом «Volkswagengolf» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив проїзд без зупинки, чим порушив вимоги дорожнього знаку 2.2, чим порушив п. 8.4.б. ПДР (порушення вимог знаків пріоритету), чим скоїв адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та був притягнений до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення у розмірі 340,00 грн.

Як зазначено в ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Докази суду надають учасники справи (ч. 3 ст. 77 КАС України).

Верховний Суд у своїй постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Будь - яких доказів порушення позивачем ПДР України відповідачем не надано.

Окремо, суд звертає увагу на те, що текст оскаржуваної постанови не містить посилань на те, що обставини, викладені в ній були зафіксовані на будь-які технічні прилади.

Будь - яких доказів, з яких можна було б встановити місце можливого вчинення порушення ПДР, матеріали справи не містять, лише констатацію факту.

Ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративний проступок - це насамперед дія або бездіяльність, що при наявності певних ознак розглядається законом як порушення встановлених правил поведінки громадян у певних сферах громадського життя. До таких правил, зокрема, належать правила у сфері безпеки дорожнього руху.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення належать ознаки, притаманні об`єкту, об`єктивній і суб`єктивній сторонам та суб`єкту правопорушення.

Так, посадовою особою відповідача протокол про адміністративне правопорушення не складався на підставі ч. 2 ст. 258 КУпАП. Однак це не звільняє відповідача від обов`язку довести законність та обґрунтованість прийнятого рішення.

Суд звертає увагу на те, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростували свідчення позивача.

У відповідності до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачем не надано суду жодних беззаперечних доказів того, що позивач порушив вимоги ПДР, заперечення позивача щодо відсутності в його діях порушень ПДР, нічим не спростовані.

В даному випадку, у суду відсутня будь - яка доказова база про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та яка, як наслідок, обґрунтовувала б правомірність притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності, що свідчить про незаконність прийнятої відповідачем постанови про накладення адміністративного стягнення, та необхідність її скасування.

Зважаючи на те, що відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

За приписами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного проступку провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

П.3 ч.3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 5888832 від 13.09.2022 та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Окрім того, звертаючись до суду з позовом, позивач в тексті позову зазначив про майбутні витрати на професійну правничу допомогу, які він планує понести у розмірі 2000,00 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При зверненні до суду та в подальшому позивач будь - яких доказів понесених ним витрат на правничу допомогу не надав.

А отже, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Як встановлено з матеріалів справи, під час звернення до суду з позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 501, 60 грн., (що повністю зараховано до Державного бюджету України), що підтверджується квитанцією № 59478 від 15.09.2022. Суд приходить до висновку про наявність підстав для присудженні всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Закарпатській області.

Відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день подання позовної заяви становить 496 грн. 20 коп.

З урахуванням задоволення позову стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП у Закарпатській області на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 496,20 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 5-7, 9, 77, 90,139, 241-247, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 13.09.2022 серії ЕАР № 5888832, складену відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 від 17 вересня 2008 року, виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області; АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (ЄДРПОУ 40108913, місцезнаходження юридичної особи: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, буд. 13) судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області області (Код ЄДРПОУ 37941997) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП  НОМЕР_2 ) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 5 гривень 40 копійок, сплачений 15.09.2022 за квитанцією № 59478 в сумі 501, 60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя  В.О. Мальований