Справа № 2-25/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26.03.2009 р.                                                                                                                                   м. Саки

    Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Бондарева Р.В.

при секретарі Костюковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Молочненської сільської ради, третя особа КРП «БРТІ м. Євпаторія» про визнання права власності на майно подружжя та його розподіл, встановлення порядку користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Молочненської сільської ради про визнання права власності на будинок № 7 по вул. Коростенській в с. Молочне Сакського району, розподіл будинку, встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка використовується під будинок. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 16.11.1985 р. по 2001 р.  Під час шлюбу сторонами побудовано спірний будинок, який до експлуатації не здано. Позивачка в будинку не проживає, оскільки після розірвання шлюбу разом з дітьми проживає в с. Уютне. Оскільки будинок побудовано сторонами під час шлюбу, просить його розділити, встановити порядок користування земельною ділянкою.  

В судовому засіданні позивачка позов підтримала.

Відповідач з позовом не погодився, оскільки після розірвання шлюбу він проживає у будинку разом з другою дружиною, від шлюбу має дитину, будинок ним добудовано за власні кошти після розірвання шлюбу, побудовано надвірні споруди. При будівництві він відступив від будівельного паспорту, до експлуатації не здавав, оскільки будівництво не закінчено.

Представник Молочненської сільської ради до суду не з’явився, направив до суду заяву з клопотанням розглянути справу у його відсутності, з позовом погодився.

Представник третьої особи КРП «БРТІ м. Євпаторія» з позовом не погодився, оскільки будинок не зданий до експлуатації.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.11.1985 р. по 2001 р.  

Згідно з рішенням 15 сесії 21 скликання Молочненської сільської ради від 26.01.1994 р. ОСОБА_2 надано дозвіл добудувати будинок, придбаний у госпрозрахункової будівельної дільниці Коростенського відділу південно-західної залізниці. Вказаним рішенням ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 0,08 га в с. Молочне.

Відповідно до довідки від 20.05.1994 р. (а. с. 42) ОСОБА_2 повністю розрахувався за незавершений будівництвом будинок за вказаною адресою в сумі 87 млн. крб.  

Як пояснив відповідач в судовому засіданні державний акт на право власності на землю під будівництво будинку він не отримав.

Згідно з технічним паспортом від 04.09.2007 р. на ділянці № 7 по вул. Коростенській в с. Молочне Сакського району розташовано будинок, який складається з літ. «А», «Б», «В», «Г», «Уб».

Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна зі сторін зобов’язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог.

        Відповідно до ст. 22 ЗК України (1990 р.), який набрав законної сили 15.03.1991 р. і був чинним на час виниклих правовідносин, право власності або користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж ділянки на місцевості (в натурі) та отримання документу, що посвідчує це право. Використовувати земельну ділянку до отримання документа, що посвідчує право користування, забороняється. Згідно зі ст. 23 ЗК України документом, що посвідчує право власності або постійного користування земельною ділянкою, є державний акт. Право тимчасового користування землею мало бути згідно зі ст. 24 ЗК України тільки згідно з договором оренди.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 сільською радою у 1994 р. передано ділянку у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, однак доказів про отримання ділянки в натурі, встановлення їх меж, не надано. Державний акт про право власності на земельну ділянку відповідачем не отримано, а тому не мав право разом з позивачкою приступати до використання ділянки, у тому числі до будівництва на ній будинку.

Крім того, як встановлено судом, спірне нерухоме майно побудовано з порушенням встановленого порядку, тобто без отримання дозволу на проектування будинку та його будівництво.

Згідно зі ст. 376 ЦК України нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.

    Судом встановлено, що сторонами здійснено будівництво незавершеного будівництвом об’єкту  без затвердженого проекту та дозволу, тобто будівництво є самочинним.

    Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Враховуючи, що позивачка та відповідач побудували будинок самочинно, вони не набувають право власності на нього.

Згідно з ч. 5 ст. 376 ЦК України суд може визнати за власником землі або землекористувачем право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване, якщо це не порушує права інших осіб.

Разом з тим, доказів про набуття права власності на земельну ділянку № 7 по вул.. Коростенській в с. Молочне Сакського району сторонами не надано.

Враховуючи, що право власності сторін на спірне майно не виникло, оскільки будинок не зданий до експлуатації і не здійснено державну реєстрацію права власності (ч. 2 ст. 331 ЦК України), будь-яких правових підстав для визнання за позивачкою права власності на вказане майно і його розділ не має, оскільки немає предмету позову – житлового будинку, зданого до експлуатації з отриманням правовстановлюючих документів на нього і наступної державної реєстрації.

Згідно з ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Таким чином, позивачка є співвласником будівельних матеріалів, які використані у будівництві незавершеного нерухомого об’єкту, а тому вправі в судовому порядку вимагати відшкодування витрат на будівництво.

Що стосується вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою, суд не знаходить підстав для задоволення позову, оскільки сторонами не отримані правовстановлюючі документи на ділянку. Крім того, згідно з рішення Молочненської сільської ради відповідачу передано у власність ділянку площею 0,08 га. Фактично, без будь-яких правових підстав ОСОБА_2 користується ділянкою площею 1373 кв. м., що підтверджується п. 2.3 висновку будівельно-технічної експертизи № 1490 від 27.06.2008 р., а тому висновок вказаної експертизи суд оцінює критично.  

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільних справах Апеляційного Суду АР Крим через Сакський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Головуючий: