Справа № 2-2182/08                                                                                                          

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАІНИ

05 травня 2009 року Залізничний районний суд м. Львова в складі :

головуючого-судді – Мусієвського Є.П.

при секретарі – Миляновській Х.С.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до  ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27.02.2003 року і від спільного подружнього життя  мають малолітню дочку ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач просить розірвати шлюб з відповідачкою, з якою сімейне життя  не склалось через відсутність взаєморозуміння, постійні конфлікти в силу різних поглядів на життя, покликаючись на відсутність почуттів поваги та  любові, формальний характер шлюбу. Примирення  між ними неможливе.

В попередньому судовому засіданні позивач позов підтримав, покликаючись на мотиви такого і доповнив, що перспектив до збереження шлюбу нема, вони з відповідачкою протягом трьох років проживають окремо,  не підтримують подружніх відносин, тому просить позов задовольнити.

Відповідачка в попередньому судовому засіданні позов визнала та пояснила, що дійсно вони з позивачем проживають окремо,  сім”ю зберегти неможливо, не заперечує проти розірвання шлюбу, просить залишити дочку ОСОБА_3 при ній.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання, бо  визнання відповідачем пред"явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.

  Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки між ними тривалий час немає взаєморозуміння, вони не підтримують шлюбних відносин і проживають окремо,  що свідчить про стійкість і тривалість конфлікту між ними.

Суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, перспективи для його збереження відсутні, шлюб слід розірвати, бо сім’я сторін розпалася остаточно, подальше їх спільне проживання та збереження сім”ї є неможливим і таке суперечить інтересам сторін.

Витрати, пов”язані з розірванням шлюбу в органах РАЦСу слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.10, 60,209,212,215 ЦПК України, ст.ст. 105, 112 СК України, суд, -

вирішив:

 Позов задовольнити. Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та  ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований  27 лютого 2003 року  у міському відділі реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції,  актовий  запис за  № 346.

Малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 залишити при матері.

      Утримати на користь держави із ОСОБА_1 витрати, пов”язані з розірванням шлюбу в органах РАЦСу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 17 ( сімнадцять ) грн, а відповідачку  від сплати витрат звільнити.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                Суддя:

              Оригінал рішення.