Копія

Справа № 397/169/22

н/п : 2/397/152/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05.10.2022 смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого – судді Івченка П.О.,

за участю: секретаря судового засідання Іваненко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення,

У С Т А Н О В И В:

       Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовної заяви зазначила, що вона проживає в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить їй на праві приватної власності, згідно договору купівлі-продажу від 19.03.2008.

16.07.2010 вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Дітей від шлюбу не мають.

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 28.09.2021 шлюб з відповідачем було розірвано. Відповідач з весни 2021 року не проживає в її будинку, що підтверджується актом за підписами депутата селищної ради та представників громадськості.

Таким чином, оскільки відповідач у її будинку не проживає, не є членом її сім`ї, не приймає участі у спільному побуті, добровільно не бажає подати заяву про зняття з реєстраційного обліку, він може вважатися таким, що втратив право користування житловим будином.

Зазначає, що отримання такого рішення необхідне для оформлення житлової субсидії.

Ухвалою суду від 17.08.2022 по даній справі відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.29-30).

Позивач у судове засідання не з?явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи (а.с. 43).

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суду не повідомив, відзив не подав (а.с. 42).

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання,  фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд уважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 19.03.2008, посвідченого нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Котляренком Ю.І. та зареєстрованого в реєстрі за №437, та Витягом з Державного реєстру правочинів від 19.03.2008 (а.с.12-13).

Згідно з реєстраційним посвідченням за підписом начальника ОКП «КООБТІ» Олександрівської дільниці Шихової В.В., житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_4 на праві приватної власності, дата реєстрації 20.03.2008, записано в реєстрову книгу №9, за реєстровим №1438 (а.с.11).

Відповідно до копії домової книги, для прописки громадян, які проживають у будинку АДРЕСА_1 , зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14-17).

Актом від 28.10.2021, проведеного у присутності депутата Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області Кобилінського І.М., та представників громадськості ОСОБА_5 та ОСОБА_6 встановлено, що ОСОБА_2 , 1965 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але не проживає за вказаною адресою з березня 2021 року (а.с.19).

Згідно з рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 28.09.2021, шлюб зареєстрований 16.07.2010 у Відділі реєстрації актів цивільного стану Олександрівського районного управління юстиції Кіровоградської області, актовий запис № 21, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвано (а.с.20-21).

Конституція України у статті 41 проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майно. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 317 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, а згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 статті 383 ЦК України встановлено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім?ї.

Вимогами ст. 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб?єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709цс16.

Згідно зі ст. 72 Житлового кодексу України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 16.01.2012 у справі № 6-57цс11, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред?явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Відповідно до рекомендацій, викладених у п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», оскільки право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом (стаття 41 Конституції України, статті 316–319 ЦК України), то власник на підставі статті 391 ЦК України не може бути визнаний таким, що втратив право користування своїм майном, зокрема жилим приміщенням або виселений із нього, оскільки це не відповідає характеру спірних правовідносин.

У зв`язку із цим під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім`ї, попередніми членами його сім`ї, а також членами сім`ї попереднього власника житла.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім?ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім?ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Отже, право власності позивача на будинок підлягає захисту, у спосіб, передбачений ст. 383, 391 ЦК України - усунення перешкод у користуванні належним їй помешканням, шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом.

Враховуючи той факт, що відповідач  більше року  без поважних причин не проживає в житловому будинку АДРЕСА_1 , який належить позивачу ОСОБА_1 , обов?язки по утриманню житла не здійснює, реєстрація відповідача в помешканні за вищевказаною адресою фактично перешкоджає позивачу в реалізації її прав як власника жилого приміщення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 259, 264-265, 268, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП – невідомий.

Суддя: П.О.Івченко