ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2022 р. Справа№ 924/1297/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Прокопович О.Є.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 14.09.2022.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмежено відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 10.11.2021 (повний текст складено 22.11.2021)

у справі №924/1297/19 (суддя Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ"

до Міністерства оборони України

про визнання дій західного територіального квартирно-експлуатаційного управління з одностороннього розірвання договору протиправними, а вчинений у формі листа західного ТКЕУ вих. № 515/3/4839 від 16.10.2019 односторонній правочин про розірвання договору підряду № 210 від 05.07.2018 "на виконання робіт із "Будівництва казарми поліпшеного планування № 1, в/м № 1, м. Хмельницький, Хмельницької обл." з 27.10.2019" недійсним

та за зустрічним позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмежено відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ"

про стягнення 447 855,89 грн. пені та 340 759,92 грн. штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ" (далі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, скаржник) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до західного територіального квартирно-експлуатаційного управління (далі - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) про визнання дій західного територіального квартирно-експлуатаційного управління з одностороннього розірвання договору протиправними, а вчинений у формі листа західного ТКЕУ вих. № 515/3/4839 від 16.10.2019 односторонній правочин про розірвання договору підряду № 210 від 05.07.2018 "на виконання робіт із "Будівництва казарми поліпшеного планування № 1, в/м № 1, м. Хмельницький, Хмельницької обл." з 27.10.2019" недійсним; зобов`язання західного територіального квартирно-експлуатаційного управління застосувати наслідки недійсності одностороннього правочину щодо звіту про виконання договору оприлюдненого на авторизованому електронному майданчику на веб-порталі уповноваженого органу https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-05-08-000370-a.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 924/1297/19 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку (за правилами) загального позовного провадження.

Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління звернулося до Господарського суду Хмельницької області із зустрічним позовом до позивача про стягнення 447.855,89 грн. пені та 340.759,92 грн. штрафу, яка прийнята судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.05.2021 у справі № 924/1297/19 здійснено заміну відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом на правонаступника - Міністерство оборони України.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.05.2021 справу № 924/1297/19 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю внаслідок змін у складі відповідачів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ" на користь Міністерства оборони України пеню в сумі 447.855 грн. 89 коп., штраф в сумі 340.759 грн. 92 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 11.829 грн. 24 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №924/1297/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Також скаржник звернувся із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №924/1297/19, обґрунтовуючи клопотання тим, що копію оскаржуваного рішення не отримував, а ознайомився з повним текстом 26.11.2021.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що односторонній правочин про розірвання договору підряду № 210 від 05.07.2018 вчинений відповідачем у формі листа № 515/3/4839 від 16.10.2019 з порушенням положень ст.ст. 11-13, 203, 214, 611 Цивільного кодексу України та п.п. 6.2.1 договору підряду № 210 від 05.07.2018, що є підставою для визнання такого правочину недійсним та застосування наслідків такої недійсності.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №924/1297/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Тищенко А.І., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №924/1297/19 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №924/1297/19.

Від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №924/1297/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №924/1297/19 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію №6639-0915-2567-7537 від 11.02.2022 про сплату судового збору в розмірі 20625,35 грн.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 у зв`язку перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №924/1297/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2022 для розгляду справи №924/1297/19сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №924/1297/19 прийнято до провадження у визначеному складі суддів. Задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №924/1297/19. Відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №924/1297/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №924/1297/19. Призначено справу до розгляду на 29.06.2022. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №924/1297/19 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги.

29.06.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Міністерства оборони України надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №924/1297/19 без змін.

Зокрема у своєму відзиві на апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що договір підряду від 05.07.2018 №210 містить п.6.2.1, який надає право достроково розірвати договір в односторонньому порядку з підстав, які чітко визначені у п. 6.2.1.2 Договору, тобто у разі, якщо Генпідрядник більше ніж на 20 календарних днів порушив строк завершення виконання робіт будь-якого етапу ,визначеного п 5.1 Договору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №924/1297/19 на 14.09.2022.

Представник відповідача зявився в судове засідання 14.09.2022 та надав свої пояснення щодо апеляційної скарги.

Позивач в судове засідання не з`явився, своїх представників не направив.

Законом України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи підлягає здійсненню у розумний строк з огляду на ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11, пункту 4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки позивач про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні 14.09.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, між західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (яке замінено господарським судом відповідно до ухвали від 28.05.2021 № 924/1297/19 на правонаступника - МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ), як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ", як генпідрядником, укладено договір підряду на виконання робіт із "Будівництва казарми поліпшеного планування № 1, в/м № 1, м. Хмельницький, Хмельницької області" від 05.07.2018 № 210 (далі - Договір), відповідно до предмету якого замовник доручає, а генпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання робіт із "Будівництво казарми поліпшеного планування № 1, в/м № 1, м. Хмельницький, Хмельницької області", за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, військове містечко № 1, вул. Толстого, 1а (далі - об`єкт), що виконується за рахунок коштів державного бюджету України. Генпідрядник зобов`язується у строк, що не перевищує 200 календарних днів з дати укладення Договору, виконати роботи з будівництва об`єкту та передати їх замовнику, а замовник прийняти і оплатити виконані роботи (об`єкт) (п. 1.1, 1.2 Договору).

Пунктом 5.1 Договору, зокрема, визначено, що завершення виконання робіт за шостим етапом має бути виконане не пізніше ніж через 200 календарних днів з дати укладення Договору, а саме: до 22.01.2019.

Положеннями пункту 5.2.4 Договору передбачено, що передача виконаних робіт по об`єкту генпідрядником та їх приймання замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-2В, № КБ-3) з обов`язковим попереднім оформленням виконавчої технічної документації , актів на приховані роботи, виконавчих схем, тощо.

Умовами пункту 7.4 Договору, зокрема, визначені види порушень та штрафні санкції, які застосовуються до генпідрядника за Договором, а саме: за порушення строків виконання робіт по будь-якому із етапів, визначених пунктом 5.1 Договору, стягується пеня в розмірі 0,2 % від вартості робіт, з яких допущено прострочення за кожен день прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 20 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості таких робіт.

Розділом 6 Договору, зокрема, визначено: замовник має право достроково розірвати Договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши генпідрядника (цінний лист із описом вкладення) за 10 календарних днів до дати розірвання, у разі якщо:

- генпідрядник більш ніж на 20 календарних днів порушив строк завершення виконання робіт будь-якого етапу, визначеного у п. 5.1 Договору (п. 6.2.1.2 Договору).

Відповідно до пункту 11.9 Договору, Договір вважається розірваним в односторонньому порядку через 10 днів з моменту відправлення замовником на адресу генпідрядника повідомлення, зазначеного в п. 6.2.1 Договору.

Додатковою угодою від 30.07.2019 № 7 до Договору сторонами внесено зміни до пункту 5.1 Договору в частині терміну завершення робіт за Договором, а саме: термін завершення виконання робіт визначених у договірній ціні по об`єкту - не пізніше 25.08.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що односторонній правочин про розірвання договору підряду № 210 від 05.07.2018 вчинений відповідачем у формі листа № 515/3/4839 від 16.10.2019 з порушенням положень ст.ст. 11-13, 203, 214, 611 Цивільного кодексу України та п.п. 6.2.1 договору підряду № 210 від 05.07.2018, що є підставою для визнання такого правочину недійсним та застосування наслідків такої недійсності.

Вказані обставини призвели до звернення позивача до господарського суду з позовними вимогами про:

- визнання дій західного територіального квартирно-експлуатаційного управління з одностороннього розірвання договору протиправними, а вчинений у формі листа західного ТКЕУ вих. № 515/3/4839 від 16.10.2019 односторонній правочин про розірвання договору підряду № 210 від 05.07.2018 "на виконання робіт із "Будівництва казарми поліпшеного планування № 1, в/м № 1, м. Хмельницький, Хмельницької обл." з 27.10.2019" недійсним;

- зобов`язання західного територіального квартирно-експлуатаційного управління застосувати наслідки недійсності одностороннього правочину щодо звіту про виконання договору оприлюдненого на авторизованому електронному майданчику на веб-порталі уповноваженого органу https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-05-08-000370-a.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за зустрічним позовом не здійснено виконання зобов`язання з виконання будівельних робіт за укладеним між сторонами спору договором підряду № 210 від 05.07.2018 у встановлений таким договором строк, що призвело до звернення позивача за зустрічним позовом з вимогами про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 447 855,89 грн. пені та 340 759,92 грн. штрафу.

Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач (позивач за зустрічним позовом) при вчиненні дій з направлення позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) листа від 16.10.2019 № 515/3/4839 діяв виключно в рамках положень укладеного між сторонами спору Договору, у зв`язку з неналежним виконанням такого Договору позивачем (відповідачем за зустрічним позовом).

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, судом першої інстанції прийнято до уваги невиконання позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) зобов`язання з виконання робіт за укладеним між сторонами спору Договором у встановлений строк, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з позивача (відповідача за зустрічним позовом) грошових сум, визначених пунктом 7.4 Договору, а саме: пені в розмірі 447 855,89 грн. та штрафу в розмірі 340 759,92 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю, за розрахунками відповідача (позивача за зустрічним позовом), які перевірені та визнані судом вірними.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Положеннями частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) стверджує, що односторонній правочин про розірвання договору підряду № 210 від 05.07.2018 вчинений відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) у формі листа від 16.10.2019 № 515/3/4839 з порушенням положень ст.ст. 11-13, 203, 214, 611 Цивільного кодексу України та п.п. 6.2.1 договору підряду № 210 від 05.07.2018, що є підставою для визнання такого правочину недійсним та визнання дій відповідача (позивача за зустрічним позовом протиправними в судовому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) направлено на адресу позивача (відповідача за зустрічним позовом) лист від 16.10.2019 № 515/3/4839, відповідно до якого останнього було повідомлено про розірвання Договору з 27.10.2019, у зв`язку з невиконанням позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) зобов`язання з виконання робіт у встановлений Договором строк. Вказаний лист направлений на адресу місцезнаходження позивача (відповідача за зустрічним позовом) 16.10.2019, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення, який наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Відтак, твердження скаржника про отримання вказаного листа лише 31.10.2019, за висновками суду, є хибним, оскільки є виключно питанням позивача (відповідача за зустрічним позовом) в частині отримання останнім поштової кореспонденції за адресою місцезнаходження, приймаючи до уваги направлення такого листа відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) ще 16.10.2019.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач (позивач за зустрічним позовом) скористався своїм правом, визначеним пунктом 6.2.1.2 Договору (право замовника на дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку у разі порушення генпідрядником більш ніж на 20 календарних днів строку завершення виконання робіт будь-якого етапу) та керуючись таким пунктом письмово повідомив позивача (відповідача за зустрічним позовом) про розірвання Договору в односторонньому порядку (лист від 16.10.2019 № 515/3/4839 (направлений на адресу місцезнаходження позивача (відповідача за зустрічним позовом) - 16.10.2019) з дотриманням положень пункту 11.9 Договору в частині дати розірвання Договору (з 27.10.2019).

Твердження скаржника про неможливість виконання зобов`язання за Договором у встановлений строк (несвоєчасна передача проектно-кошторисної документації, погодні умови, неузгодженість у прийнятті-передачі виконаних робіт та фінансуванні робіт) колегією суддів оцінюються критично, оскільки, підписуючи Договір позивач (відповідач за зустрічним позовом) був обізнаний про умови та строки виконання зобов`язань за таким Договором.

Також колегія суддів звертає увагу скаржника, що додатковою угодою від 30.07.2019 № 7 до Договору, термін завершення виконання робіт по об`єкту продовжений з 22.01.2019 до 25.08.2019, що свідчить про надання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) додаткового часу для виконання будівельних робіт за Договором.

Враховуючи викладені вище обставини, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що первісний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки як встановлено вище, відповідач (позивач за зустрічним позовом) при вчиненні дій з направлення позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) листа від 16.10.2019 № 515/3/4839 діяв виключно в рамках положень укладеного між сторонами спору Договору у зв`язку з неналежним виконанням такого Договору позивачем (відповідачем за зустрічним позовом).

Щодо зустрічних позовних вимог, колегія суддів зазначає таке.

Положеннями частин першої, другої статті 877 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відомістю вартості невиконаних будівельних робіт та витрат станом на 07.11.2019, по об`єкту за Договором визначена вартість невиконаних позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) будівельних робіт та витрат, а саме: 4 867 998,83 грн.

В подальшому, відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) направлено на адресу позивача (відповідача за зустрічним позовом) претензію від 09.12.2019 № 515/3/5871 про сплату штрафних санкцій (447 855,89 грн. пені та 340 759,92 грн. штрафу), у зв`язку з невиконанням останнім умов Договору у встановлений строк, яка залишена без виконання.

Судом першої інстанції вірно встановлено, та не заперечується скаржником, що як станом на дату претензії від 09.12.2019 № 515/3/5871 так і момент перегляду оскаржуваного рішення в суді апеляційної інстанції, позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) зобов`язання з виконання робіт за укладеним між сторонами спору Договором є невиконаним.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги невиконання позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) зобов`язання з виконання робіт за укладеним між сторонами спору Договором у встановлений строк, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з позивача (відповідача за зустрічним позовом) грошових сум, визначених пунктом 7.4 Договору, а саме: пені в розмірі 447.855,89 грн. та штрафу в розмірі 340.759,92 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю, за розрахунками відповідача (позивача за зустрічним позовом).

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №924/1297/19 відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмежено відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №924/1297/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю "БАУКУНСТ КИЇВ" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №924/1297/19 - залишити без змін.

Матеріали справи №924/1297/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст складено 28.09.2022.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Є.Ю. Шаптала

М.Л. Яковлєв