ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2022 року          м.Дніпро                                                       Справа №  904/2720/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Антоніка С.Г.(доповідач),

суддів Іванова О.Г., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання: Зелецький Р.Р.   

розглянувши матеріали апеляційної скарги  Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Гоу" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2022 (суддя Бондарєв Е.М., повний текст якої підписаний 02.09.2022) у справі  №904/2720/22

за позовом виконувача обов`язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра , м. Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради , м. Дніпро

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Гоу" , м. Дніпро

до відповідача-2 ОСОБА_1 , м.Дніпро

про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з одночасним припиненням речового права власності, витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки,

                                        ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду  Дніпропетровської області від 02.09.2022 заяву виконувача обов`язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 0,611 га, кадастровий номер 1210100000:01:563:0099, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонено суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна, а саме земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська, 23А (до перейменування - вул. Червоного козацтва), площею 0,611 га, кадастровий номер 1210100000:01:563:0099, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1937215712101.

Приймаючи оскаржувану ухвалу господарський суд виходив з обставин наявності обґрунтованої загрози істотного ускладнення виконання рішення суду, ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся, у разі задоволення позовних вимог у даній справі.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Гоу".

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- справа № 904/2720/22, як і забезпечення позову у даній справі підлягають розгляду у цивільному судочинстві, а не у господарському;

- в оскаржувані ухвалі  судом не було належним чином наведено обставини, які б свідчили про вчинення ТОВ «Солар Гоу» дій, спрямованих на відчуження спірної земельної ділянки. Сама по собі заява, як і оскаржувана ухвала ґрунтується лише на припущеннях, тому самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Просить вказану ухвалу суду скасувати та відмовити в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Дніпровська міська рада та прокурор у відзивах на апеляційну скаргу просили ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2022 ухвалено відкрити   апеляційне провадження у справі      №904/2720/22. Розгляд справи призначений у судовому засіданні.

Згідно  ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами,  що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, виконувач обов`язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №04/54-5211вих-22 від 30.08.2022 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про:

1) визнання недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:563:0099, площею 0,611 га, (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1937215712101) №793 від 22.06.2021 укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Гоу", з одночасним припиненням речового права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Гоу", номер запису №42619087;

2) витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Гоу" на користь територіальної громади міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради земельну ділянку площею 0,611 га, кадастровий номер 1210100000:01:563:0099, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

3) скасування державної реєстрації земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,611 га, кадастровий номер 1210100000:01:563:0099 у Державному земельному кадастрі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що право власності на спірну земельну ділянку площею 0,611 га за кадастровим номером 1210100000:01:563:0099, в порушення ст. ст. 116, 122 Земельного кодексу України зареєстровано за ОСОБА_1 за відсутності рішення уповноваженого органу на розпорядження землею комунальної власності, на підставі підроблених документів. Земельна ділянка вибула з комунальної власності за відсутності волі власника, органу уповноваженого на розпорядження землею комунальної власності - Дніпровської міської ради. ОСОБА_1 не набув законних прав щодо земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:563:0099. В подальшому, право власності на земельну ділянку площею 0,611 га за кадастровим номером 1210100000:01:563:0099, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Гоу" на підставі договору купівлі-продажу від 22.06.2021 №793, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Н.М.

Виконувач обов`язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра стверджує, що громадянин Кулиненко Т.П.  набув право власності на спірну земельну ділянку на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №278 від 19.02.1998 "Про надання приватному підприємцю Кулиненку Т.П. (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), земельної ділянки по АДРЕСА_1  у приватну власність для улаштування торгівельного центру та автостоянки", яке уповноваженим органом не приймалося, що свідчить про відсутність належного обсягу цивільної дієздатності у продавця під час укладення договору купівлі-продажу №793 від 22.06.2021 та про недійсність вказаного договору.

Разом з позовною заявою виконувачем обов`язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра подана заява №04/54-5210вих-22 від 30.08.2022 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, та заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: вул. Терещенківська, 23А, м.Дніпро , а саме:

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,611 га, кадастровий номер 1210100000:01:563:0099,реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1937215712101.

За наслідками розгляду цієї заяви господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.

Частиною першою    статті 2 ГПК України    встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою    статті 11 ГПК України,    суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до частини другої    статті 136 ГПК України,    забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

  За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

  Відповідно до частини першої    статті 73 ГПК України        доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

  У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої    статті 137 ГПК України    позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому за змістом наведеної норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як заборони вчиняти певні дії (продавати або іншим чином відчужувати нерухоме майно ), суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. Арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 р. у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019р. у справі № 911/527/19, від        21.08.2020р. у справі №        904/2357/20).

  Таким чином, аналіз положень статей      136,    137 ГПК України, вказує на те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

    Відповідно до частини першої    ст. 74 ГПК України    кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

    Статтею 76 ГПК України    визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

    Відповідно до частини першої    статті 77 ГПК України    обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

    Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

      У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

    Забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів Відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог Позивача.

    Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

  Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими Позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

  Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

  Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

  Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими Позивачем вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

В даному випадку, звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивач вказав, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на час звернення прокурора з позовом до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська про скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації земельної ділянки, за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:01:563:0099, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,611 га. В подальшому, під час розгляду справи Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, ОСОБА_1 відчужено земельну ділянку на користь ТОВ "Солар Гоу". Вищевказана земельна ділянка була відчужена ОСОБА_1 після пред`явлення керівником Центральної окружної прокуратури міста Дніпра позову до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська про повернення земельної ділянки, тобто після того як стало зрозуміло про невідворотність настання відповідальності у вигляді повернення ділянки у комунальну власність, що у свою чергу свідчить про те, що метою вказаного правочину є саме унеможливлення в подальшому реального виконання рішення про повернення ОСОБА_1 земельної ділянки.

Крім того, нерухоме майно відчужено за ціною значно нижчою, ніж ринкова вартість земельної ділянки. Так, відповідно до договору купівлі - продажу від 22.06.2021 №793, земельну ділянку відчужено за ціною 427 714,00 грн. Проте, Дніпровською міською радою 20.05.2020 прийнято рішення №12/57 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра". Так, відповідно до п.2 вказаного рішення, з 01.01.2021 введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Дніпра, де середня (базова) вартість 1 кв. м. землі станом на 01.01.2019 складає 644,05 грн. Тобто, середня вартість земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:563:0099, за адресою: АДРЕСА_1 , мала б складати 644,05 грн. * 6110 кв. м. = 3 945 145 грн., що більше ніж в 9 раз перевищує ціну за яку було відчужено земельну ділянку.

Виконувач обов`язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра стверджує, що є достатньо обґрунтованим припущення що ОСОБА_1 та ТОВ "Солар Гоу" будуть вжиті заходи до відчуження майна, що у подальшому утруднить виконання судового рішення.

На підтвердження вчинення таких дій зацікавленими особами, виконувачем обов`язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра долучено до заяви Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

          Дослідивши обставини даної справи та враховуючи наведені норми права, апеляційний суд вважає обґрунтованими побоювання заявника щодо ймовірності вчинення відповідачем та третьою особою  дій по розпорядженню вказаною вище земельною ділянкою в період вирішення спору в суді.

          З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення  арешту на земельну ділянку площею 0,611 га, кадастровий номер 1210100000:01:563:0099, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та  заборонення суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (до перейменування - вул. Червоного козацтва), площею 0,611 га, кадастровий номер 1210100000:01:563:0099,реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1937215712101) у випадку прийняття рішення на користь заявника не забезпечить реального захисту прав останнього на користування земельною ділянкою. Натомість, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача та забезпечить можливість реального судового захисту.

           У разі, якщо до закінчення розгляду справи спірна земельна буде відчужена, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

Застосування зазначених заходів забезпечення позову не порушує права ТОВ «Солар Гоу» в частині  володіння та користування земельною ділянкою.

          З огляду на викладене, у даному конкретному випадку, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про наявність підстав для забезпечення позову.

         Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

          Підстави для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду відсутні.

          Враховуючи наведене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.    129,  269,  270,  275,  276,  282 -284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу   Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Гоу" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2022 у справі  №904/2720/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено   18.10.2022р.

Головуючий суддя                                                                        С.Г. Антонік

Суддя                                                                                  О.Г. Іванов

Суддя                                                                                  О.В. Березкіна