ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2022 р.                                                  Справа №909/1152/17

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді          МАТУЩАКА О.І.

суддів:          СКРИПЧУК О.С.

          КОРДЮК Г.Т.

за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.

за участю представників сторін від:

скаржника: Цуканова С.Г. (адвокат, в режимі відеоконференції);

розглянувши апеляційну скаргу                    ПАТ «КБ «Надра», повноваження під час

                                                            ліквідації якого здійснюються Фондом

                                                            гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ                                                                       №089-60-335/22 від 14.07.2022 (вх. ЗАГС №                                                                       0105/1725/22 від 18.07.2022)

на ухвалу                                                  Господарського суду Івано-Франківської області

                                                            від 14.06.2022 (суддя Шкіндер П.А.)

про                                                            залишення без розгляду скарги на бездіяльність

                                                            державного виконавця

у справі                                                   № 909/1152/17

за заявою                                                  Головного управління ДПС в Івано-                                                                                Франківській області, м.Івано-Франківськ

до                                                             Приватного підприємства «Ольва»,

                                                            смт.Богородчани Богородчанського району                                                                       Івано-Франківської області          

про                                                            банкрутство

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Суть спору.

          У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про банкрутство ПП "Ольва". Провадження у даній справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.

На виконання ухвали суду від 07.12.2021 у цій справі, місцевим господарським судом видано наказ  про стягнення  з  ПАТ «КБ «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб грошової винагороди у розмірі 15312,00грн та 160,00грн відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора ПП «Ольва» за період з 13.06.2019 по 30.09.2021.

В червні 2022 року  ПАТ «КБ «Надра», повноваження під час ліквідації якого здійснюються безпосередньо Фондом гарантування подано скаргу до суду першої інстанції на бездіяльність державного виконавця.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2022 у цій справі  скаргу ПАТ «КБ «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на  бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Л.В. залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що визначений п. «а» ч. 1  ст.341 ГПК України  строк на подання до суду скарги на  бездіяльність державного виконавця є таким, що сплив  20.05.2022 та, відповідно, пропущений скаржником.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

          ПАТ «КБ «Надра», повноваження під час ліквідації якого здійснюються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не погодилось із вищевказаною ухвалою місцевого господарського суду та подало апеляційну скаргу, в якій просить таку скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Івано-Франківської області.

          Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги скаржник зазначає наступні обставини:

-предметом скарги є  бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Л.В. щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №68081620;

- 24.05.2022 скаржник звернувся із заявою до Шевченківського РВ  ДВС у місті Києві із заявою про закінчення виконавчого провадження №68081620 на підставі п.4 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження»;

- Шевченківським РВ ДВС у місті Києві вказану заяву було отримано 27.05.2022, а тому, з урахуванням вихідних днів вважає, що останнім днем розгляду такої заяви було 01.06.2022. Враховуючи те, що Шевченківським РВ ДВС у місті Києві вказану заяву розглянуто не було та не вчинено дій, передбачених законодавством, скаржник вважає, що строк на оскарження бездіяльності державного виконавця починається з 02.06.2022, а останнім днем строку на оскарження такої бездіяльності, з урахуванням вихідних днів, вважає 13.06.2022;

- скарга на бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВ  ДВС у місті Києві була подана до місцевого господарського суду 08.06.2022, а тому вважає помилковим висновок суду першої інстанції про пропуск строку, передбаченого ст.341 ГПК України, для подання відповідної скарги.

Відзивів на апеляційну скаргу, а також інших клопотань та заяв в порядку статті 207 ГПК України учасниками справи подано не було.

Участь в судовому засідання, в режимі відеоконференції, взяла представник скаржника, яка надала пояснення по суті вимог апеляційної скарги та просила її задоволити, а оскаржувану ухвалу скасувати.

Інші учасники справи уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причини неявки не повідомили, хоча належним чином повідомлялися про час і дату розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів за наявними матеріалами справи.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи та оцінка суду.

З матеріалів справи встановлено, що 13.06.2022  ПАТ «КБ «Надра», повноваження під час ліквідації якого здійснюються безпосередньо Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано скаргу до суду першої інстанції на бездіяльність державного виконавця, в якій скаржник просив:

- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Л.В. щодо невчинення дій, передбачених  ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

- зобов`язати головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Л.В. невідкладно винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 68081620, на підставі п. 4 ч. 1  ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»  та вжити всіх заходів, передбачених ч. 1  ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Місцевий господарський суд, залишаючи без розгляду вищевказану скаргу на бездіяльність державного виконавця, дійшов висновку щодо пропуску скаржником 10-ти денного строку, встановленого ст.341 ГПК України, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.01.2022 ВП №68081620  скаржником отримано 10.05.2022, а тому, останнім днем строку на оскарження є  20.05.2022.

Проте, колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає помилковим, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що предметом скарги, поданої до суду першої інстанції є саме бездіяльність державного виконавця щодо невчинення дій, передбачених  ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 39 Закону України «про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

Частиною другою вказаної статті Закону передбачено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Так, згідно  із ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

З урахування вказаних норм законодавства, скаржником надіслано заяву до  Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження та винесення державним виконавцем відповідної постанови.

Однак, у зв`язку із невчиненням державним виконавцем відповідних дій, скаржником подано скаргу на його бездіяльність.

Таким чином, помилковим є покликання місцевого господарського суду на момент отримання скаржником постанови про відкриття виконавчого провадження та обчислення строку на подання скарги з моменту отримання вказаної постанови.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 24.05.2022 скаржник звернувся із заявою до Шевченківського РВ  ДВС у місті Києві про закінчення виконавчого провадження №68081620 на підставі п.4 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», яку було отримано 27.05.2022, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0100196518376. Виходячи із змісту ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини, останнім днем для вчинення відповідних дій, враховуючи вихідні дні, було 30.05.2022.

Якщо розцінювати порушення вчинені державним виконавцем, які є предметом поданої скарги в порядку ст.339 ГПК України, як такі, що вичерпуються із вчиненням конкретних дій, то останнім днем строку для подання скарги відповідно до ст.341 ГПК України, у даному випадку було б 08.06.2022. Відповідно до відбитку поштового штемпеля на конверті, в якому було надіслано до суду першої інстанції скаргу на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити дії, таку скаргу було надіслано 08.06.2022, а відтак, строк для подання скарги не пропущений.

Разом з тим, як зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, предметом скарги поданої суду першої інстанції у даній справі є саме бездіяльність державного виконавця, яка за своєю правовою природою є триваючим правопорушенням та до моменту її припинення шляхом вчинення необхідних дій, не обмежується конкретним моментом в часі, а відтак, застосування строку встановленого ст.341 ГПК України, в даному випадку судовою колегією розцінюється критично.

За таких обставин,  колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в порушення  норм процесуального права дійшов помилкового висновку про залишення без розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця у даній справі.

Відповідно до ч.1  ст.236 ГПК України  судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1  ст. 269 ГПК України  суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від  14.06.2022 у справі №909/1152/17 необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.   

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що  суд апеляційної інстанції не змінив та не ухвалив нового рішення, а справа направляється до суду першої інстанції для продовження розгляду,  розподіл судових витрат у даному випадку згідно з  ч. 14 ст. 129 ГПК України  не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 129,  236, 252,  269, 270,271, 275, 280, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ «КБ «НАДРА», повноваження під час ліквідації якого здійснюються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2022 у справі №909/1152/17  скасувати.

3. Справу №909/1152/17 направити для продовження розгляду до Господарського суду Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст  постанови складено 29.09.2022.

Головуючий (суддя-доповідач)                                                   О.І. МАТУЩАК

Судді                                                                                           О.С. СКРИПЧУК

                                                                                                     Г.Т. КОРДЮК