Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4486/22

Провадження № 2/711/2071/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Скляренко В.М.

при секретарі Щокань В.М.

за участі:

позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітків та доходів відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позову та до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позову вказала, що 19.07.2008 року вона уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції Черкаської області та який було розірвано 21.09.2021 року рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа № 7114542/21).

Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, позивачка ОСОБА_1 вказує, що після розірвання шлюбу, діти проживають з нею, а відповідач ОСОБА_2 з вересня 2021 року припинив надавати матеріальну допомогу на їх утримання. Відтак, відповідач, будучи здоровим і працездатним, а також, знаючи, що їх діти ходять до школи та потребують піклування і догляду, фактично ухиляється від своїх батьківських обов`язків.

А тому, оскільки стан здоров`я відповідача та його матеріальне становище дозволяють йому утримувати своїх неповнолітніх дітей, позивачка, просить стягнути з останнього на її користь аліменти на неповнолітніх дітей: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітків та доходів відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позову та до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.09.2022 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.10.2022 року за заявою позивачки ОСОБА_1 , поданою нею в судовому засіданні, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було залишено без розгляду, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що неповнолітній син позивачки та відповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом зі своїм батьком (відповідачем ОСОБА_2 ) та знаходиться на його утриманні. У вказаній заяві позивачка ОСОБА_1 одночасно зазначила, що на позовних вимогах в частині стягнення аліментів на її користь із ОСОБА_2 на утримання їх дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини всіх доходів відповідача вона підтримує та просить задовольнити.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 просила суд стягнути на її користь із ОСОБА_2 на утримання їх дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини всіх доходів відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позову та до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не заперечував проти стягнення з нього на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання їх дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини всіх доходів відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позову та до досягнення дитиною повноліття.

Суд, заслухавши учасників судового процесу та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що сторони ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) мають двох спільних неповнолітніх дітей: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких є відповідач, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та свідоцтвом серія НОМЕР_2 .

Неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом зі своєю матір`ю - позивачкою по справі ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України від 26.04.2001 року «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Аліменти – це обов`язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім`ї інших, які потребують цього.

За положеннями ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За приписами ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 182 СК України (в ред., що діє з 03.07.2020 року) визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначаються судом.

Згідно з частиною 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,  ОСОБА_2 має можливість та зобов`язаний утримувати свою малолітню дочку до досягнення нею повноліття, а також враховуючи, що відповідач в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1  визнав та погодився сплачувати аліменти на утримання своєї неповнолітньої дочки  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення нею повноліття, і таке визнання позову не суперечить вимогам закону, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1  та стягнення з відповідача  ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.09.2022 року і продовжувати до досягнення донькою повноліття.

Відповідно до положень ст. п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84, 180, 181, 182, 183, 184 СК України та ст. ст. 4, 11, 12, 81, 89, 141, 258, 259, 260, 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.09.2022 року і продовжувати до досягнення донькою повноліття.

Стягнути з  ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1 ) судовий збір на користь держави в розмірі 992 грн. 40 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 19.10.2022 року.

Головуючий В.М. Скляренко