П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2022 року                                                                                

м. Чернівці

справа № 727/5738/21

провадження №22-ц/822/529/22

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіна Н. Ю.

суддів Височанської Н.К., Одинака О.О.

секретаря Конецької Д.Г.

з участю позивача ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

відповідач управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Державна інспекція архітектури та містобудування України, ОСОБА_6

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації, відділ охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, Чернівецька міська рада

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , в інтересах якої діє адвокат Рендюк Наталя Василівна, на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 29 квітня 2022 року, головуючий у першій інстанції Чебан В.М.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_7 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вересня 2015 року звернулися до суду із адміністративним позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_6 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Вказували на право спільної часткової власності ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , на будинок АДРЕСА_1 .

Зазначали про право ОСОБА_6 на 35/300 частин будинку АДРЕСА_1 .

Посилалися на те, що ОСОБА_6 здійснено самочинне будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом із порушенням вимог Державних будівельних норм 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» щодо дотримання мінімально допустимої відстані до існуючих об`єктів, інсоляції, на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, у межах буферної зони об`єкта культурної спадщини, занесеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Здійснення ОСОБА_6 будівництва порушує право ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , на належне користування будинком АДРЕСА_1 .

Просили скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 17 листопада 2014 року, яка прийнята від забудовника ОСОБА_6 на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом, розташованого на земельній ділянці, розміром 0,0182 га по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_7 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у жовтні 2015 року уточнили позовні вимоги, просили скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 17 листопада 2014 року № ЧВ 082143210287, яка прийнята від забудовника ОСОБА_6 на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом, розташованого на земельній ділянці, розміром 0,0182 га по АДРЕСА_1 .

Зазначали додатково, що забудовником ОСОБА_6 подано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 17 листопада 2014 року № ЧВ 082143210287 на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом, розташованого на земельній ділянці розміром 0,0182 га по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 виготовлено проектну документацію на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом на земельній ділянці розміром 0,0182 га по АДРЕСА_1 , яка не погоджена Державною службою з питань національної культурної спадщини в складі Міністерства культури і туризму України відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області при реєстрації декларації не враховано не відповідність площі будівництва містобудівним умовам та обмеженням.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації, департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, Чернівецьку міську раду.

Також ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділ культурної спадщини Чернівецької міської ради.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року, визнано протиправною та скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 17 листопада 2014 року № ЧВ 082143210287, яка прийнята від забудовника ОСОБА_6 на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом, розташованого на земельній ділянці, розміром 0,0182 га по АДРЕСА_1 .

Постановою Верховного Суду від 04 березня 2021 року скасовано постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_7 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_6 , управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації, відділу культурної спадщини Чернівецької міської ради, департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт закрито.

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2021 року справу передано до Шевченківського районного суду м. Чернівці.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 20 липня 2021 року замінено позивача ОСОБА_7 правонаступником ОСОБА_1 .

Також ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 20 липня 2021 року залучено до участі у справі співвідповідачем Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Після чого ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 12 жовтня 2021 року залучено до участі у справі співвідповідачем Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Черніввці від 27 січня 2022 року залучено до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_6 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного м. Чернівці від 29 квітня 2022 року позов задоволено.

Скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 17 листопада 2014 року за № ЧВ 082143210287, яка була прийнята від забудовника ОСОБА_6 на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом, яке розташоване на земельній ділянці, розміром 0,0182 га по АДРЕСА_1 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

ОСОБА_6 , в інтересах якої діє адвокат Рендюк Н.В., в апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного м. Чернівці від 29 квітня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити в позові в повному обсязі.

Позовні вимоги ОСОБА_5 залишити без розгляду.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Зазначає про відсутність доказів порушення права ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за захистом якого вони звернулись, не погодженням робочого проекту Міністерством культури України.

Посилається на те, що Міністерством культури України 15 грудня 2016 року погоджено історико-містобудівне обгрунтування будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом, розроблене приватним підприємством «Археотектос», для подальшого врахування при розробленні проектної документації.

Після чого Міністерство культури України 11 січня 2017 року погодило матеріали (робочий проект, паспорт опорядження фасадів) на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом в частині обмеження максимальної вимоги проектної будівлі.

Листом Міністерства культури України від 32 січня 2017 року №95/10/72-17 повідомлено ОСОБА_6 про направлення витягу з історико-містобудівного обгрунтування щодо будівництва по АДРЕСА_1 до Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.

Також Міністерством культури України видано ОСОБА_6 дозвіл від 22 березня 2017 року №22-009/17 на проведення земляних робіт.

Посилається на невірне роз`яснення відділом охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради забудовнику ОСОБА_6 порядку погодження проектної документації.

Вважає, що підлягає застосуванню принцип «належного урядування», який передбачає презумпцію законності дій органів державного архітектурного контролю, відповідальність не може покладатися на ОСОБА_6 , яка розраховувала та законність дій таких органів при видачі дозвільних документів.

Вказує, що рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 20 жовтня 1998 року №481/14 передано ОСОБА_6 у постійне користування земельну ділянку цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що підтверджується державним актом про право постійного користування земельною ділянкою.

За інформаційною довідкою з Державного земельного кадастру цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Відповідно до листа Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 9 жовтня 2015 року №С7128/0-04/01 земельна ділянка призначена для будівництва житлового будинку та господарських споруд.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 7 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва встановлено, що відповідно до Державного земельного кадастру земельна ділянка, на якій ведеться будівництво, відноситься до земель житлової та громадської забудови та згідно класифікації видів цільового призначення земель віднесена до підрозділу 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Вважає, що порушенням вимог Державних будівельних норм 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» щодо дотримання мінімально допустимої відстані до існуючих об`єктів не тягне за собою скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, якщо таке порушення може бути усунене забудовником.

Відповідно до підпункту 3 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №533, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зупинення підготовчих чи будівельних робіт.

Згідно із висновком експерта проведення перебудови об`єкта незавершеного будівництва житловий будинок з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 можливе після виконання відповідної проектної та дозвільної документації.

Посилається на підстави залишення позовних вимог ОСОБА_5 без розгляду, оскільки остання в судове засідання жодного разу не з`явилася, бувши належним чином повідомленою, про причини неявки суду не повідомила.

Вказує, що провадження у справі в частині позовних вимог до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області підлягає закриттю у зв`язку з припиненням юридичних осіб внаслідок ліквідації.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві ОСОБА_4 , ОСОБА_1 просять апеляційну скаргу ОСОБА_6 , в інтересах якої діє адвокат Рендюк Н.В., залишити без задоволення.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 , в інтересах якої діє адвокат Рендюк Н.В., підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_7 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 17 листопада 2014 року №ЧВ 082143210287, яка була прийнята від забудовника ОСОБА_6 на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом, яка розташована на земельній ділянці розміром 0,0182 га по АДРЕСА_1 , наявність підстав для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 17 листопада 2014 року №ЧВ 082143210287.

На обґрунтування таких висновків судом першої інстанції зазначено, що Міністерством культури України проектна документація на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 не погоджена, ОСОБА_6 дозвіл на земельні роботи не отримано, матеріали щодо інформування Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО стосовно будівництва не направлялися.

Міністерством культури України погоджено проектну документацію на будівництво іншого розробника приватного підприємства «Баухаус» та видано ОСОБА_6 дозвіл № 22-009/17 на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць з метою виконання будівельних робіт на об`єкті «Будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом» на території АДРЕСА_1 , історичний ареал міста після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 17 листопада 2014 року №ЧВ 082143210287.

Водночас судом першої інстанції встановлено порушення ОСОБА_6 цільового використання земельної ділянки, оскільки відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії 1-ЧВ №000571, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24 лютого 2015 року, витягу з Державного земельного кадастру від 08 лютого 2015 року цільове використання земельної ділянки визначено для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Разом з тим суд першої інстанції послався на порушення прав  ОСОБА_7 , правонаступником якої є ОСОБА_1 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5   будівництвом, оскільки здійснюється  ОСОБА_6  на суміжній земельній ділянці з порушенням нормативних протипожежних відстаней, встановлених додатком 3.1. Державних будівельних норм 360-92**, без дотримання суворого режиму (обмеження) земель історико-культурного призначення.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам відповідає в частині.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Встановлено, що рішенням 7 сесії 22 скликання Чернівецької міської ради народних депутатів від 18 травня 1995 року № 94 центральну частину м. Чернівці оголошено історико-культурною заповідною зоною.

Відповідно до Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів м. Чернівців, затвердженого рішенням 14 сесії 5 скликання Чернівецької міської ради від 28.02.2007 № 252 та наказом Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007р. №661/0/16-07, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в межах комплексної охоронної зони центрального історичного ареалу м. Чернівців, а також в межах буферної зони культурної спадщини, занесеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Відповідно до листа відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради від 04.05.2018р. житловий будинок по АДРЕСА_1 , що перебуває у спільній частковій власності позивачів та відповідачки ОСОБА_6 , має статус цінної історичної забудови.

Відповідно до договору дарування від 20 серпня 2004 року серії ВВК №738329 ОСОБА_5 прийняла в дар 35/300 частин будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною належних до нього надвірних будівель та споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Також в договорі зазначено, що на земельній ділянці розташовано: житловий будинок літера А, цегляний, загальною площею 291,80 кв.м., в тому числі житловою 144,20 кв.м., огорожа 1- 3.

На підставі свідоцтва про право на спадщину від 26 жовтня 1984 року за ОСОБА_4 зареєстровано право спільної часткової власності у розмірі 35/300 на частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в АДРЕСА_2 .

На підставі договору дарування від 19 листопада 1966 року, свідоцтва про право на спадщину від 26 липня 1967 року та свідоцтва про право на спадщину від 26 жовтня 1984 року за ОСОБА_7 зареєстровано право спільної часткової власності у розмірі 140/300 на частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Встановлено, що ОСОБА_6 набуто право власності на 35/300 частин житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої Чернівецької державної нотаріальної контори Підгорною С.П. 24 жовтня 1984 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 1-1056.

Рішенням виконавчого комітету Чернівеьцкої міської ради народних депутатів від 20 жовтня 1998 року №481/14 ОСОБА_6 надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,0182 га по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 отримано державний акт на право постійного користування землею по АДРЕСА_1 цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,0182, виданий головою Чернівецької міської ради народних депутатів 29 грудня 1998 року №1002.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24 лютого 2015 року №34050572 здійснено реєстрацію права користування ОСОБА_6 земельною ділянкою площею 0,0182 га по АДРЕСА_1 кадастровий номер 7310136300:05:002:0069 цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 8 лютого 2015 року №НВ-73000925032015 здійснено реєстрацію права постійного користування ОСОБА_6 земельною ділянкою площею 0,0182 га по АДРЕСА_1 кадастровий номер 7310136300:05:002:0069 цільовим призначенням 02.01 землі житлової та громадської забудови для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради надано містобудівні умов та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 22 липня 2014 року №736/14, замовник ОСОБА_6 .

До матеріалів справи приєднано робочий проект будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 , виконаний приватним підприємством «Археотектос».

Державним підприємством «Спеціалізована державна експерта організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи» ДП «Укрдержбудекспертиза» у Чернівецькій області надано експертний звіт щодо робочого проекту на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 29 жовтня 2014 року №26-1350-14.

Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради здійснено реєстрацію декларації ОСОБА_6 про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 17 листопада 2014 року.

Надано висновок відділом охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради від 5 грудня 2014 року №12-15-1327/697 щодо розгляду проектної документації (стадія робочий проект) будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом на АДРЕСА_1 , розробленого приватним підприємством «Археотектос», яким погоджено будівництво.

Науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України розглянуто питання щодо коригування історико-містобудівного обґрунтування будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 на замовлення ОСОБА_6 розробленого приватним підприємством «Археотектос», результати якого оформлені протоколом засідання від 16 листопада 2016 року №106.

До матеріалів справи приєднано робочий проект будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 , розроблений приватним підприємством «Баухаус» під керівництвом головного архітектору проекту ОСОБА_8 .

Повідомлення Міністерством культури України від 17 січня 2017 року №7/10/61-17 про погодження матеріалів (робочого проекту, паспорту опорядження фасадів) на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 стосується погодження робочого проекту будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 , розробленого приватним підприємством «Баухаус» під керівництвом головного архітектору проекту ОСОБА_8 .

Актом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради позапланової перевірки будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 , від 13 листопада  2017 року №33 виявлено відхилення від проектних рішень, збільшено габаритні розміри об`єкта будівництва, в результаті чого площа забудови земельної ділянки складає 99,7 кв.м, а за проектом 89 кв.м, що перевищує максимальний відсоток забудови земельної ділянки (54,8 % при максимально допустимому 50 %).

Між осями А-В по осі 3 в рівні першого поверху влаштовано два віконних прорізи (за проектом чотири) та в доступному для огляді місці не встановлено стенд з інформацією по об`єкт будівництва.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права при прийнятті постанови

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи  чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної  в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи  на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання  або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина друга статті 5 ЦПК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі  № 916/3156/17, провадження № 12-304гс18, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18.

Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Предметом позову ОСОБА_7 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої останні просили ухвалити судове рішення, є скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 17 листопада 2014 року № ЧВ 082143210287, яка прийнята від забудовника ОСОБА_6 на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом, розташованого на земельній ділянці розміром 0,0182 га по АДРЕСА_1 .

Підставою позову, тобто обставинами, якими обґрунтовували свої вимоги, ОСОБА_7 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 зазначали здійснення ОСОБА_6 самочинного будівництва на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, у межах буферної зони об`єкта культурної спадщини, занесеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, без погодження проектної документації Державною службою з питань національної культурної спадщини в складі Міністерства культури і туризму України, без дотримання площі будівництва містобудівним умовам та обмеженням, із порушенням вимог Державних будівельних норм 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» щодо дотримання мінімально допустимої відстані до існуючих об`єктів, інсоляції, порушення права  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_7 правонаступником якої є ОСОБА_1 , на належне користування будинком АДРЕСА_1 .

На підставі частини першої - четвертої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Замовник будівництва після скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, або декларації про готовність об`єкта до експлуатації може повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 17 січня 2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» визначено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт є чинними до завершення будівництва об`єктів, крім випадків їх скасування відповідно до пункту 3 цього розділу.

За змістом пункту 3 цього розділу Закону Законом України від 17 січня 2017 року №1817-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі: 1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт; 2) наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю; 4) скасування містобудівних умов та обмежень; 5) виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта; 6) виконання будівельних робіт, не передбачених згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт.  

Системний аналіз наведених правових норм дає суду підстави для висновку про те, що законодавством встановлено таку підставу для скасування реєстрації замовнику декларації про початок виконання будівельних робіт як подання недостовірних даних, які є підставою вважати відповідний об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому, такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити відповідний об`єкт самочинним будівництвом: 1) об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) об`єкт збудований або будується за відсутності належно затвердженого проекту чи будівельного паспорта.

Відповідно до абзацу шостого пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Також абзацом сьомим пункту 15 цього ж Порядку визначено, що право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі, зокрема, встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з абзацами сьомим та восьмим пункту 22 Порядку у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Встановлено, що управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 17 листопада 2014 року № ЧВ 082143210287, яка подана забудовником ОСОБА_6 на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом, розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності .

Наведеним приписам кореспондує частина перша статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Частиною 3 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що для отримання дозволу подається заява, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); 3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; 4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту; 5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; 6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати; 7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466, затверджена форма декларації про початок виконання будівельних робіт (Додаток 5) згідно з якої, у ній зазначається, окрім іншого, дані про: найменування об`єкта будівництва; поштову/будівельну адресу; вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт); головного архітектора проекту; дату, серію, номер документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, яка використовується для будівництва, дата, номер договору суперфіцію (необхідне зазначити) та кадастровий номер земельної ділянки (за наявності); загальну площу будівлі відповідно до проектної документації, кв. метрів; основні показники об`єкта будівництва (найменування основного показника, одиниця вимірювання, відповідно до проектної документації: загальний; у тому числі пускового комплексу або черги).

У частині п`ятій статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Статтею 4 Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, яка ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 04 жовтня 1988 року №6673, визначено, що кожна держава, сторона цієї Конвенції визнає, що зобов`язання забезпечувати виявлення, охорону, збереження, популяризацію й передачу майбутнім поколінням культури і природної спадщини, що визначена у ст. 1 та 2, яка перебуває на її території, покладається насамперед на неї.

Україна як держава, яка внесла пам`ятку до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, згідно з п. 172 Настанов, що регулюють виконання Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини ЮНЕСКО, добровільно взяла на себе зобов`язання з інформування Комітету всесвітньої спадщини через Секретаріат ЮНЕСКО про наміри розпочати або дозволити в зоні, що охороняється Конвенцією, значні роботи з відновлення чи нового будівництва, які могли б вплинути на цінність об`єкта всесвітньої спадщини.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08 червня 2000 року № 1805-III.

Відповідно до статті 1 Закону зони охорони пам`ятки - це встановлювані навколо пам`ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

Згідно із пунктом 14 частини 2 статті 5 Закону погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначатися на об`єктах культурної спадщини належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно із пунктом 17 частини 2 статті 5 цього Закону надання дозволів на проведення будівельних земляних робіт на пам`ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Частиною 3 статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

У відповідності до пункту 14 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 13 березня 2002 року № 318, нове будівництво можливе тільки у виняткових випадках за проектами, погодженими в порядку, визначеному законодавством.

Встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 розташовується в межах історичного ареалу м. Чернівці (рішення Чернівецької міської ради від 28 липня 2007 року №252 та наказ Міністерства культури і туризму України від 16 червня 2007 року № 661/0/1607).

У декларації про початок будівельних робіт будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 замовника ОСОБА_6 , зареєстрованої управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області 17 листопада 2014 року № ЧВ 082143210287, зазначено видом будівництва нове розробником проектної документації приватне підприємство «Археотектос» під керівництвом головного архітектору проекту ОСОБА_9 .

З матеріалів справи вбачається, що 28 квітня 2014 року Міністерство культури України, розглянувши подане ОСОБА_6 історико-містобудівне обґрунтування будівництва споруди торгового призначення на АДРЕСА_1 , погодила його для подальшого врахування при розробці проектної документації.

Пунктом 3 Методичних рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівного обґрунтування, затверджених наказом Міністерства культури України від 17 лютого 2012 року №122, визначено, що історико-містобудівне обґрунтування це науково-проектна документація, яка визначає наукову концепцію врахування пам`яток, об`єктів культурної спадщини, традиційного характеру середовища як місто формуючих чинників при проектуванні будівель та споруд.

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про внесення ОСОБА_6 до декларації про початок будівельних робіт будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 , зареєстрованої управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області 17 листопада 2014 року № ЧВ 082143210287, недостовірних даних про належним чином затверджений проект, розроблений приватним підприємством «Археотектос», за відсутності погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини Міністерства культури України.

З матеріалів справи вбачається, що після здійснення управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області реєстрації декларації про початок будівельних робіт 17 листопада 2014 року № ЧВ 082143210287 надано висновок відділом охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради від 5 грудня 2014 року №12-15-1327/697 щодо розгляду проектної документації (стадія робочий проект) будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом на АДРЕСА_1 , розробленого приватним підприємством «Археотектос», яким погоджено будівництво.

Науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України розглянуто питання щодо коригування історико-містобудівного обґрунтування будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 на замовлення ОСОБА_6 розробленого приватним підприємством «Археотектос», результати якого оформлені протоколом засідання від 16 листопада 2016 року №106.

До матеріалів справи приєднано робочий проект будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 , розроблений приватним підприємством «Баухаус» під керівництвом головного архітектору проекту ОСОБА_8 .

Повідомлення Міністерством культури України від 17 січня 2017 року №7/10/61-17 про погодження матеріалів (робочого проекту, паспорту опорядження фасадів) на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 стосується погодження робочого проекту будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 , розробленого приватним підприємством «Баухаус» під керівництвом головного архітектору проекту ОСОБА_8 .

Посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на повідомлення Міністерством культури України від 17 січня 2017 року №7/10/61-17 про погодження матеріалів (робочого проекту, паспорту опорядження фасадів) на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 , повідомлення Міністерством культури України від 31 січня 2017 року №95/10/72-17 про надіслання листом від 25 січня 2017 року №163/10/14-17 витягу з історико-містобудівного обгрунтування щодо будівництва по АДРЕСА_1 до Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, надання Міністерством культури України Сучеван Л.І. дозволу на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць від 22 березня 2017 року №22-009/17з фактично зводиться до усунення порушення вимог законодавства.

Проте, зміни до декларації про початок будівельних робіт будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 замовника ОСОБА_6 , зареєстрованої управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області 17 листопада 2014 року № ЧВ 082143210287, в частині зазначення розробником проектної документації приватне підприємство «Баухаус» під керівництвом головного архітектору проекту ОСОБА_8 не зареєстровано.

Не можна погодитися в доводами ОСОБА_6 про здійснення будівництва на земельній ділянці площею 0,0182 га по АДРЕСА_1 цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель" від 23 липня 2010 року № 548 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за №1011/1806, затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.

Згідно з пунктами 1.1 та 1.2 Класифікації видів цільового призначення земель, встановлено, що класифікація видів цільового призначення земель розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій" та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року № 224.

Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

Пункт 1.4 Класифікації видів цільового призначення земель визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Як слідує із Розділу II Класифікації видів цільового призначення земель у секції В за кодом 02.01 вказано землі "Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".

Судом першої інстанції враховано, що рішенням виконавчого комітету Чернівеьцкої міської ради народних депутатів від 20 жовтня 1998 року №481/14 ОСОБА_6 надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,0182 га по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 отримано державний акт на право постійного користування землею по АДРЕСА_1 цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,0182, виданий головою Чернівецької міської ради народних депутатів 29 грудня 1998 року №1002.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24 лютого 2015 року №34050572 здійснено реєстрацію права користування ОСОБА_6 земельною ділянкою площею 0,0182 га по АДРЕСА_1 кадастровий номер 7310136300:05:002:0069 цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 8 лютого 2015 року №НВ-73000925032015 здійснено реєстрацію права постійного користування ОСОБА_6 земельною ділянкою площею 0,0182 га по АДРЕСА_1 кадастровий номер 7310136300:05:002:0069 цільовим призначенням 02.01 землі житлової та громадської забудови для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про невідповідність цільового призначення земельної ділянки, на якій ОСОБА_6 здійснюється будівництво, фактичним намірам забудови, здійснення будівництва на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети.

Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_6 про належність земельної ділянки за кодом 02.01 Класифікації видів цільового призначення земель до земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).

Згідно із ст. 15 Закону до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 24 Закону встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Крім того, згідно із ст. 25 Закону поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів.   Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону ведення Державного земельного кадастру здійснюється, зокрема, шляхом внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.

Згідно п. 118 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Вищенаведене спростовує доводи ОСОБА_6 щодо наявності підстав самостійно встановити цільове призначення земельної ділянки відповідно до коду (змінити такий на підставі відповідності коду).

Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_6 , на які є посилання в апеляційній скарзі, щодо застосування принципу «належного урядування», відсутності підстав покладення відповідальності на ОСОБА_6 .

Частиною десятою статті 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті.

Відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

На підставі частини десятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Аналогічним чином спірні правовідносини урегульовує й пункт 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №466 , згідно з яким замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленні, декларації, за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Аналіз вищенаведених положень законодавства свідчить про те, що замовник, в тому числі фізична особа, яка має намір щодо забудови території, несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт. Обов`язковою умовою для настання відповідальності є саме наведення замовником недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, тобто встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі №816/1981/16.

З огляду на встановлення факту наведення замовником ОСОБА_6 недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт щодо затвердження проектної документації на будівництво в установленому законодавством порядку, цільового призначення земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво, підлягають застосуванню наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

На підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Разом із тим у пункті 71 рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

З огляду на викладене, принцип «належного урядування» не встановлює абсолютної заборони на скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, а передбачає критерії, які слід з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном. Дотримання принципу «належного урядування» оцінюється одночасно з додержанням принципу «пропорційності», при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення «справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із положенням п. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466, реєстрація - внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

За змістом пункту 17 Порядку орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження до нього декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та здійснює дії щодо внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

У матеріалах справи відсутні докази порушення управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області вимог закону щодо здійснення реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 17 листопада 2014 року № ЧВ 082143210287, яка подана забудовником ОСОБА_6 на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом, розташованого на земельній ділянці розміром 0,0182 га по АДРЕСА_1 .

Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що право ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , не порушено оскільки правовим наслідком реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт є виникнення у замовника ОСОБА_6 права на виконання будівельних робіт.

Слід погодитися з доводами ОСОБА_6 про те, що порушенням вимог Державних будівельних норм 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» щодо дотримання мінімально допустимої відстані до існуючих об`єктів не тягне за собою скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт з підстав, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності.

Посилання ОСОБА_6 на підстави залишення позовних вимог ОСОБА_5 без розгляду, оскільки остання в судове засідання жодного разу не з`явилася, бувши належним чином повідомленою, не заслуговують на увагу, оскільки залишення позовних вимог без розгляду є правом суду, а не обов`язком.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

На підставі частини першої, другої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (частина перша статті 80 ЦК України).

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

На підставі пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією з сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинено юридичні особи Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із п.4 ч.1ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи, що судом першої інстанції ухвалено правильне по суті рішення про задоволення позову ОСОБА_7 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , судове рішення підлягає зміні в мотивувальній частині з підстав, передбачених п.4 ч.1ст.376 ЦПК України.

Судове рішення в частині позовних вимог до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області підлягає скасуванню, провадження у справі у цій частині закриттю.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Зважаючи на висновок про зміну мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, яким позов ОСОБА_7 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задоволено, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на ОСОБА_6 .

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , в інтересах якої діє адвокат Рендюк Наталя Василівна, задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 квітня 2022 року змінити в мотивувальній частині, виклавши в редакції цієї постанови.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 квітня 2022 року в частині позовних вимог до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області скасувати, провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий                                                         Н.Ю. Половінкіна

Судді Н.К. Височанська

О.О. Одинак