ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 24.10.2022                                                                                         Справа № 914/1974/17

За заявою: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»

про відстрочення виконання рішення суду

у справі № 914/1974/17

за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів

про стягнення заборгованості

                                                                                                  Суддя Мороз Н. В.

   При секретарі Пришляк М. С.

Представники:

Від заявника (боржника): Вук У. І.

Від стягувача: Абісов А. В.

Обставини справи:

09.09.2022 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2020 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 у справі №914/1974/17 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про стягнення 506 606 082,44 грн.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 12.09.2022, заяву для розгляду передано судді Мороз Н.В.

Ухвалою суду від 13.09.2022 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про відстрочення виконання рішення суду до повернення матеріалів справи № 914/1974/17 із суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 14.10.2022 вказану заяву прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.10.2022.

19.10.2022 на адресу господарського суду надійшов відзив АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 18.10.2022 № 39/10-1707-22 на заяву про відстрочення виконання рішення суду.

19.10.2022 через службу діловодства господарського суду АТ «Львівгаз» подано додаткові пояснення від 19.10.2022 № 79001-Ск-18066-1022 до заяви про відстрочення виконання рішення.

В судове засідання 20.10.2022 представник заявника (боржника) з`явився, дав пояснення по суті заяви, просить суд відстрочити виконання рішення суду від 04.02.2020 по справі № 914/1974/17 до 09.09.2023 включно. Вказав, що заборгованість, щодо якої прийнято рішення про стягнення, підлягає врегулюванню в порядку передбаченому ЗУ “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу” від 14.07.2021 № 1639-ІХ. Вказаний Закон передбачає, що заборгованість за договорами купівлі-продажу природного газу для виробничо-технологічних та власних потреб, укладеними з НАК "Нафтогаз України" погашається наступним чином: за рахунок видатків державного бюджету; залишок не погашений з державного бюджету підлягає реструктуризації на умовах, визначених цим Законом; неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підлягають списанню. Повідомив, що АТ «Львівгаз» знаходиться на стадії включення в Реєстр підприємців, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Крім того, посилається на прийняття 29.07.2022 ЗУ “Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення” та ЗУ “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (щодо фінансування заходів, спрямованих на врегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час війни та подальшого відновлення)” якими, на думку заявника, держава підтвердила, що заборгованість, яка є предметом спору виникла не з вини Операторів ГРМ і повинна бути врегульована у спосіб передбачений Законом № 1639, за рахунок коштів виділених державою АТ “НАК “Нафтогаз України”.

Враховуючи наведене, вважає, що відстрочка виконання рішення на один рік жодним чином не порушує право позивача, тому що Закон № 1639 передбачає списання та розстрочення такого боргу. Заяву просить задоволити.

Представник стягувача в судове засідання з`явився. Заперечив щодо можливості відстрочення виконання рішення суду, зазначивши, що вказана заява є необґрунтованою та безпідставною. Вказав, що Закон № 1639 визначає порядок включення та виключення підприємства з відповідного реєстру за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Таким чином, врегулювання заборгованості на умовах визначених положеннями зазначеного Закону поширюються лише на тих суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру. Однак, рішення про включення АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Реєстру, уповноваженим органом не прийнято.

Також, звернув увагу на те, що 03.12.2021 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 2461 «Про відмову у включенні АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу».

Враховуючи те, що станом на момент розгляду судом заяви про відстрочку виконання рішення, боржник не є учасником процедури врегулювання заборгованості відповідно до Закону № 1639, підстава подання останнім заяви про надання відстрочення виконання рішення суду – відсутня.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про відстрочення виконання рішення суду, заслухавши пояснення повноважних представників сторін та оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.02.2020 у справі № 914/1974/17 позовні вимоги НАК «Нафтогаз України» задоволено частково, стягнуто з АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 348 494 542,60 грн – основного боргу, 44 399 319,92 грн – пені, 15 998 052,04 грн – 3% річних, 70 444 987,48 грн –  інфляційних втрат та 227 081,48 грн судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2020 скасовано в частині відмови у стягненні 24 950 134,28 грн пені. В цій частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені задоволено частково, пункт 2 резолютивної частини рішення викладено в новій редакції, якою стягнуто з АТ «Львівгаз» на користь «Нафтогаз України» 348 494 542,60 грн –  основного боргу, 69 349 454,20 грн – пені, 15 998 052,04 грн – 3% річних, 70 444 987,48 грн – інфляційних втрат, 238 901,38 грн – судового збору, а також стягнуто 360 000,00 грн судового збору за перегляд рішення апеляційним судом та 2 270,00 грн за подання касаційної скарги.

14.09.2022 на примусове виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 914/1974/17 видано відповідні накази.

Згідно з вимогами ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми, що визначена судом. Можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено, що питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Європейський Суд з прав людини неодноразово в низці своїх рішень за заявами громадян проти України зазначав, що в Україні заявники на протязі значного терміну часу не можуть домогтися виконання судових рішень, винесених на їх користь. Так у рішенні по Справі «Войтенко проти України» (Заява N 18966/02, Страсбург, 29 червня 2004 року) суд знову повторює, що «...ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (див. «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява N 22774/93). Суд нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу N 1 (див. серед інших джерел, «Бурдов проти Росії», заява N 59498/00; «Ясіуньєне проти Латвії», заява N 41510/98, 6 березня 2003 року). Тому у цій справі Суд вважає, що неможливість заявника домогтися виконання його рішення протягом чотирьох років становить втручання у його право на мирне володіння майном у сенсі пункту першого статті 1 Протоколу N 1 ...»

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Як зазначено судом вище, у відповідності до положень ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, законодавцем імперативно встановлено, що термін в межах, якого при достатності підстав та наявності поважних причин, можливе розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року саме з дня ухвалення рішення, яке підлягає розстроченню.

Згідно з ч.5 ст.240 ГПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

За матеріалами справи датою ухвалення рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1974/17 є 04.02.2020, датою ухвалення постанови Західного апеляційного господарського суду є 16.08.2022.

Приймаючи до уваги вищенаведене суд звертає увагу, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою про відстрочку виконання рішення суду першої інстанції поза межами встановленого ч.5 ст.331 ГПК України строку для відстрочення виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення судом враховано, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишилося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, п.40, Reports of Judgments and Decisions 1997-ІІ); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італіїї, №22774/93, п.74, ECHR 1999-V).

Посилання заявника на Закон № 1639, як на підставу для надання відстрочки виконання рішення суду у справі № 914/1974/17 суд оцінює критично з огляду на те, що відповідно до положень ст.ст.1,2 вказаного Закону, дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу – відкритого загальнодоступного переліку підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Тобто, ст.2 Закону №1639, чітко та імперативно передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у НАК "Нафтогаз України" природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та на суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.

Однак, рішення про включення АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Реєстру, станом на момент розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду, уповноваженим органом не прийнято.

АТ  «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» не надано суду доказів включення його до Реєстру згідно Закону № 1639, боржником не погашено суму основної заборгованості за Договором купівлі-продажу природного газу № 13-259-ВТВ від 04.01.2013, нараховані у справі № 914/1974/17 інфляційні втрати, 3% річних та пеня не списані, судовий збір (який взагалі не підпадає під врегулювання згідно Закону № 1639) боржником не сплачено.

Таким чином, боржником не доведено жодними допустимим доказами наявність підстав для надання відстрочки виконання рішення у справі № 914/1974/17.

Існування законодавчого акту (Закону № 1639), яким передбачено порядок і механізми врегулювання заборгованості шляхом її реструктуризації та списання, встановлено певні умови для участі у процедурах врегулювання заборгованості - жодним чином не є підставою для безумовного надання відстрочки виконання рішення суду.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо відсутності в матеріалах справи доказів, які б вказували на неможливість виконання рішення суду або ускладнювали його виконання, а відтак, заява АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2020 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 914/1974/17 задоволенню не підлягає.

       Керуючись ст.ст. 234, 331 ГПК України, суд,-     

У Х В А Л И В:      

В задоволенні заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» від 09.09.2022 № 790007.1-Ск-15891-0922 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2020 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 у справі №914/1974/17  – відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

  Суддя                                                                                              Мороз Н.В.