П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                        ЄУН № 337/3372/22

Провадження № 3/337/1484/2022

25.10.2022                                                                 м. Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Мальований В.О., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Хортицьким РВ у місті Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області від 02.02.2016, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ), не працюючої,  про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

                В С Т А Н О В И В :

12.10.2022 до суду з відділу поліції № 5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 393633, який складено 07.09.2022.

Відповідно до якого: 07.09.2022 о 10:30 ОСОБА_1 (далі – правопорушниця, ОСОБА_1 ), знаходячись у приміщенні кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала господарську діяльність з продажу алкогольних напоїв без наявності ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, чим порушила вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв» та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

ОСОБА_1 , в судове засідання не прибула, про час та місце проведення судового розгляду була повідомлена належним чином.

Суд акцентує увагу на те, що відповідно до ст. 268 КУпАП участь особи, що притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, під час судового розгляду не є обов`язковою, суд вважає можливим провести судовий розгляд у відсутність правопорушниці.

Вивчивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 7 КУпАП  ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Згідно зі  ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Вирішуючи справу, суд виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь - якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Крім того, у зв`язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме поліцейський, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Пункт 2 ст. 6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Частина 1 ст. 164 КУпАП  передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП є бланкетною, а тому необхідним є встановлення та зазначення в протоколі, норми яких саме законів порушила особа, діючи всупереч встановленому порядку зайняття господарською діяльністю.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , зазначено, що вона, діючи всупереч встановленому порядку зайняття господарською діяльністю, порушила ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв».

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» оптова або роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності у них ліцензій.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП характеризується діями, спрямованими на провадження господарської діяльності, зокрема без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.

Суб`єктом правопорушення можуть бути фізичні та юридичні особи, які є суб`єктами господарської діяльності та здійснюють її з порушеннями встановлених вимог.

Відповідно до пп.14.1.36 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Під господарською діяльністю у ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України (далі – ГК України), розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями (ч. 2 ст. 3 ГК України).

Стаття 42 ГК України передбачає, що підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням без одержання ліцензії видів господарської діяльності, треба розуміти здійснення без ліцензії таких видів господарської діяльності фізичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємництва, та юридичними особами.

Окрім того, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі. А отже, разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Як вже зазначалось раніше, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , складено за ч. 1 ст. 164 КУпАП, в якому вказано, що вона 07.09.2022 о 10:30, знаходячись у приміщенні кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала господарську діяльність з продажу алкогольних напоїв без наявності ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності.

До вказаного вище протоколу були додані:

- пояснення свідків від 07.09.2022 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

- протокол від 07.09.2022 особистого огляду, огляду речей, вилучених речей відповідно до якого було виявлено та вилучено у ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «пластикова пляшка об`ємом 5 літрів з речовиною прозорого кольору, пластикова пляшка з етикеткою з написом «Літо» об`ємом 1,5 літра, пластикова пляшка з етикеткою «Миргородська» об`ємом 1,5 літра зі слів ОСОБА_1 , в них знаходиться горілка, загальним об`ємом 8 літрів», які передані на зберігання до ДОПСПВП № 2 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області;

- копію паспорту громадянки України ОСОБА_1 ;

- фототаблиця, яка містить 2 фотозображення, на яких зображені, зокрема, пляшки, зовнішньо схожі на пляшки з алкоголем, які стоять на столі, у певному приміщенні, а також зовнішній вид приміщення без будь - яких назв, адрес та позначок.

Оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом та правосвідомістю, суд вважає не доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та з доданих до нього матеріалів не вбачається, що ОСОБА_1 , є суб`єктом господарювання та систематично здійснює господарську діяльність, зареєстрована як суб`єкт господарської діяльності, а отже не доведено, що вона є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Варто зазначити, що в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , зазначено, що вона мова оригіналу: «не працює».

Окрім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що у зазначені в протоколі день, час та місці ОСОБА_1 , здійснювала торгівельну діяльність, зокрема - торгувала алкогольними напоями, враховуючи при цьому, що це процес обміну товарів на гроші з метою задоволення потреб споживача та отримання прибутку.

Так, в даному випадку з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 , продала комусь конкретно зазначені алкогольні напої, і отримала за це гроші. Вказані обставини жодними документами не зафіксовані.

Додану до протоколу фототаблицю суд вважає неналежним та недопустимим доказом, адже вона не містить жодних відомостей про дату та час виявленого правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 . Жодних написів ким саме та із застосуванням яких технічних засобів зроблені фотознімки, не зазначено. На фотознімках містяться зображення пляшок та зовнішнього виду приміщення без будь - яких пояснювальних написів.

Протокол особистого огляду, огляду речей, вилучення речей від 07.09.2022 у ОСОБА_1 , пляшок з алкогольними напоями, який складено 07.09.2022 о 11:04, в достатній мірі не свідчить взагалі про здійснення торгівлі ними, а також про здійснення торгівельної діяльності алкогольними напоями саме ОСОБА_1 .

Письмовими поясненнями свідків, які долучені до протоколу, теж не доведений факт здійснення правопорушницею господарської діяльності з продажу алкогольних напоїв.

Враховуючи зазначене, а також виходячи з вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, належність її до суб`єкту цього правопорушення, належними та допустимими доказами не доведений.

Суд акцентує увагу на тому, що за усталеною практикою ЄСПЛ суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Оскільки, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.164 КУпАП, у зв`язку з чим на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247КУпАП провадження в справі слід закрити.

Керуючись ст. ст. 7, 9, ч.1 ст. 164, ст. ст. 245,247,251,252,256,268,280,283 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.164 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вилучені у ОСОБА_1 , на підставі протоколу особистого огляду, огляду речей, вилучення речей від 07.09.2022, пластикові пляшки з прозорою речовиною загальним об`ємов 8 літрів повернути за належністю особі, у якої майно було вилучено  ОСОБА_1 .

Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя  В.О. Мальований