_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/7538/22

Провадження № 2/947/2028/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21.10.2022 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

судді Пучкової І.М.,

за участю секретарів судових засідань Цільмак А.К., Коваля В.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Кувшинової В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» про визнання дій та бездіяльності протиправними та незаконними, порушення захисту прав споживача, захист прав людини з інвалідністю, повернення майна з чужого володіння, усунення перешкод у володінні майном, відшкодування білю та жалю (моральної шкоди),-

ВСТАНОВИВ:

04 квітня  2022 року позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний», у якій просить: визнати дії та бездіяльність відповідача протиправними та незаконними в частині порушення його прав та свобод, як споживача, та як людини з інвалідністю, його прав на володіння успадкованого банківського вкладу, щодо усунення перешкод щодо володіння спадковим майном. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Південний» повернути та виплатити йому через касу банку гроші у розмірі 3 624, 06 грн. та нараховані відповідні відсотки за вкладами на дату прийняття рішення суду по суті. Стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі: 3 % інфляційні за кожний день прострочення повернення цих грошей від суми 3 624,06 грн. + 101,3 % встановленого індексу інфляції від суми 3624,06 грн. з розрахунком з дати вступу Закону України «Про внесення зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ до дати рішення суду у справі. Стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за завдану моральну шкоду, біль, жаль та страждання у розмірі 400000 (чотириста тисяч) грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що йому не було надано доступ до грошових коштів, що знаходяться на рахунках, що відкриті у Акціонерному банку «Південний», на які накладено арешт, що є порушення АБ «Південний» приписів постанови КМУ від 02.03.2022 року № 198-р «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану» та Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІІ » «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 року № 2129 –ІХ, якими було дозволено фізичним особам здійснювати видаткові операції зі своїх банківських рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби та відповідно яких, на думку позивача, банк був зобов`язаний здійснити розблокування його рахунків, однак свідомо та навмисно не зробив цього, чим порушив умови банківського обслуговування, ЗУ «Про захист споживачів» та норми українського та міжнародного права. Крім того, такими діями відповідач, на думку позивача, навмисно та свідомо завдав йому моральної шкоди, біль, жаль.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу, цивільну справу було розподілено судді Пучковій І.М.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Пучкової І.А. від 08.04.2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду,  відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» про визнання дій протиправними та незаконними, порушення захисту прав споживача, захист прав людини з інвалідністю, повернення майна з чужого володіння, усунення перешкод у володінні майном, відшкодування білю та жалю (моральної шкоди) та призначено цивільну справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

05.05.2022 року від позивача ОСОБА_1 до канцелярії суду надійшла заява, в якій позивач заперечує проти розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження та просить здійснити перехід з розгляду цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 10.05.2022 року здійснено перехід розгляду цивільної справи з порядку спрощеного позовного провадження  до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті на підготовче судове засідання. Призначено розгляд цивільної справи у підготовчому судовому засіданні на 06 червня 2022 року

Ухвалою судді від 13.07.2022 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на задоволенні позовної заяви.

Представник відповідача ПАТ АБ «Південний» надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що Акціонерним банком «Південний» повною мірою було дотримано норм чинного законодавства України, умов укладеного між позивачем та відповідачем договору, у жодному разі не було порушено ані приписів договорів та чинного законодавства України, ані приписів інших законів. Більш того, при накладені арешту на рахунки позивача, відповідачем було виконано свій обов`язок, що передбачений приписами чинного законодавства України, невиконання якого передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність. Отже, доводи, що викладені в позовній заяві, є безпідставними, надуманими, необґрунтованими та такими, що не підтверджені жодними належними доказами, не відповідають обставинам справи та наявним в ній матеріалам. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, відповідно, будь-які підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з Акціонерного банку «Південний» відшкодування моральної шкоди відсутні.

Суд, вислухавши позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що у задоволенні позовної заяви слід відмовити у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 04.03.2019 року між Акціонерним банком «Південний» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір банківського рахунку з використанням електронного платіжного засобу (ПК), відповідно до умов якого банком було відкрито рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті - гривні. 18.06.2019 року на підставі заяви-договору банківського рахунку з використанням електронного платіжного засобу (ПК) відповідачем було відкрито позивачеві рахунок № НОМЕР_2 у національній валюті - гривні.

07.06.2019 року Акціонерним банком «Південний» було отримано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Євгенії Віталіївни від 30.05.2019 року ВП№48185088 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 . Цією постановою було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, зокрема в Акціонерному банку «Південний», та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та які належать боржнику ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_3 .Відповідно до змісту цієї постанови, сума стягнення за виконавчим документом складає 499 763,83 грн., сума звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження складає 549 740, 21 грн.

Зазначена постанова була отримана банком 07.06.2019 року після завершення операційного дня та, відповідно, виконана наступного робочого дня - 10.06.2019 року.

Відповідно до ст.124 Конституції України, всі судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу та приватних виконавців.

Порядок винесення постанов державними та приватними виконавцями, а також порядок їх прийняття до виконання особами, яким вони адресовані, визначається Законом України «Про виконавче провадження» та спеціальними законами. Порядок прийняття до виконання та виконання банками постанов державних/приватних виконавців про арешт коштів боржників, зокрема, також визначаються Законом України «Про банки та банківську діяльність» та Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою НБУ №22 від 21.01.2004 року.

Згідно зі статтею 59  Закону України «Про банки та банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Порядок виконання банками заходів щодо  арешту коштів на рахунках клієнтів визначений у главі 9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою НБУ №22 від 21.01.2004 року .

Відповідно до п.9.1. цієї Інструкції, обмеження  прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що розміщені на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, передбачених законом, установлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що розміщені на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення,.

Виконання банком  арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про  арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця, судовим рішенням (у тому числі, рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження.

Згідно з п.9.2. Інструкції, банк накладає  арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків.

Пунктом 9.3. Інструкції встановлено, що  арешт на підставі документа про  арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про  арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений  арешт, але обумовлено, що  арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом,  арешт, залежно від наявної суми, накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Банк здійснює дії щодо  арешту коштів відповідно до пункту 9.6 цієї глави.

Під час дії документа про  арешт коштів, банк протягом операційного дня, відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність", зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює  арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про  арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття  арешту з коштів.

Відповідно до п.9.7. Інструкції, якщо на кошти накладено  арешт і на рахунку  арештована сума коштів менша, ніж та, що зазначена в документі про  арешт коштів, то банк не приймає до виконання платіжні доручення клієнта і повертає їх, згідно з пунктом 2.15 глави 2 цієї Інструкції.

Згідно з п.9.9. Інструкції, кошти, що  арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладався  арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття  арешту з коштів .

Згідно з п. 9.10. Інструкції, до  арешту суми в розмірі, який визначений документом про  арешт коштів, банк продовжує  арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта.

Відповідно до п.9.11. Інструкції, банк здійснює зняття  арешту з коштів за постановою виконавця про зняття  арешту з коштів, прийнятою відповідно до законодавства України, за рішенням суду, ухвалою слідчого судді, суду або постановою прокурора.

Як зазначає відповідач, до Акціонерного банку «Південний» не надходило постанови виконавця про зняття арешту з коштів ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів постанови КМУ від 02.03.2022 року №198-р «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану» та Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 року №2129-ІХ, « фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень».

Тобто, у відповідача були відсутні будь-які правові підстави для розблокування грошових коштів позивача, що знаходяться на його арештованих рахунках, оскільки до Акціонерного банку «Південний» не надходило постанови виконавця про зняття арешту з коштів ОСОБА_1 .

Сума стягнення зі ОСОБА_1 за виконавчим документом складає 549 740,21грн., а відповідно до приписів постанови КМУ від 02.03.2022 року №198-р. «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану» та Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 року №2129-ІХ, розблокування грошових коштів здійснюється за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 000,00 грн.

Зміст цих норм права свідчить, що при виконанні постанови виконавця та накладенні арешту на поточні рахунки позивача, при блокуванні операцій за ними та нездійсненні видаткових операцій за арештованими рахунками, банк діяв відповідно до приписів чинного законодавства.

Отже, накладення арешту на поточні рахунки позивача, блокування операцій за ними та нездійснення видаткових операцій за арештованими рахунками не є порушенням прав позивача.

Таким чином, позовні вимоги позивача є безпідставними, не підтвердженими жодними доказами та такими, що суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства.

Накладення арешту на рахунки позивача було здійснено на підставі постанови виконавця про накладення арешту, при цьому, банк не здійснює перевірку такої постанови на її законність, а лише приймає її до виконання у строки та в порядку, що чітко регламентований приписами чинного законодавства. Приписами чинного законодавства передбачено обов`язок банку - при надходженні постанови виконавця - накласти арешт на відповідні рахунки та здійснити блокування будь-яких операцій за ними.

Більш того, за невиконання вимог державного/приватного виконавця та порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», за невиконання рішень судів, чинним законодавством передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність

Отже, як вбачається з викладеного, дії банку щодо накладення арешту на рахунки позивача, зупинення операцій за ними та нездійснення видаткових операцій за арештованими рахунками є правомірними та законними, а відтак, відсутні правові підстави для покладення на банк будь-якої відповідальності за здійснені дії.

Вимоги позивача про стягнення у відшкодування моральної шкоди 400000 грн. також

не підлягають задоволенню.

Відшкодування моральної шкоди — актуальне питання права, оскільки є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян.

Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 р. № 4,  під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При цьому, обов`язковою умовою настання відповідальності за заподіяну моральну шкоду є причинний зв`язок протиправної поведінки відповідача і моральної шкоди, що настала, де протиправність виступає причиною, а моральна шкода - наслідком. Відсутність причинного зв`язку означає, що моральна шкода заподіяна не поведінкою відповідача, а іншими причинами.

       Відповідно, лише за наявності та доведеності усіх чотирьох зазначених умов є правові підстави для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди. Тоді як відсутність хоча б однієї з них свідчить про необґрунтованість та недоведеність відповідних позовних вимог.

Зідно з частиною першою статті 1167 ЦК України,  моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів і у цій частині позовної заяви.

Сама по собі констатація факту про нанесення моральної шкоди позивачеві не може бути беззаперечною підставою для відшкодування без доведеності її заподіяння та наявного причинного зв`язку між діями відповідача та наслідками.

У постанові від 12.09.2018 у справі №335/11779/16-ц,  Верховний Суд вказав, що сама лише наявність шкоди ще не породжує абсолютного права на її відшкодування будь-якою особою, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності.

Накладення арешту на рахунки позивача та блокування операцій за ними було здійснено відповідачем згідно з приписами чинного законодавства, умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору, а не внаслідок нібито протиправних дій Акціонерного банку «Південний».

Дії Акціонерного банку «Південний» з накладення арешту на рахунки позивача, блокуванню операцій за ними та нездійснення видаткових операцій за арештованими рахунками є правомірними та законними. Відповідно, Акціонерним банком «Південний» жодним чином не було порушено ні прав позивача, ні приписів чинного законодавства.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду України у своїй постанові від 12.09.2018 року у справі №335/11779/16-ц.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Сума моральних збитків, заявлених позивачем до стягнення, є безпідставною та не підтвердженою жодними належними доказами.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України), обов`язок доказування покладається на сторін (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто, щодо обставин, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.  2-13,  76,  81, 141,  142,  263 - 265,  274, 430 ЦПК України, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою НБУ №22 від 21.01.2004 року, ст.ст. 23, 1167 ЦК України ,-

В И Р І Ш И В :

  У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний»  про визнання дій та бездіяльності протиправними та незаконними  в частині порушення його прав та свобод,  як споживача, та свобод,  як людини  з інвалідністю,  на володіння  успадкованим банківським вкладом, усунення перешкод  у володінні спадковим майном;  зобов`язання Публічного  акціонерного товариства акціонерний банк «Південний»,  код за  ЄДРПОУ 20953647,  повернути та виплатити йому через касу банку гроші у розмірі 3624, 06 грн. та нараховані відповідні відсотки за вкладом на дату прийняття рішення суду по суті;  стягнення на його користь пені в розмірі: 3 %  інфляційні за кожний день прострочки,  повернення грошей від суми  3624,06 грн. + 101,3 % встановленого індексу інфляції від суми 3624,06 грн., з розрахунком з дати вступу у дію Закону України «Про внесення зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15 березня 2022 року  № 2129-ІХ  до дати рішення суду у справі; стягнення на його користь компенсації за завдану моральну шкоду, біль, жаль та страждання у розмірі 400000 (чотириста тисяч) грн. відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.10.2022 року

Суддя                                                        Пучкова І. М.