Справа № 637/1213/21

        Провадження № 2/638/3650/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2022 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді за участю секретаря судового засідання- Поволяєвої О.В., - Шевцової А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі – АТ «Акцент-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 22 липня 2016 року в розмірі 17970,54 грн., яка складається з заборгованості за: кредитом – 7890,20 грн., по відсотках – 8780,34 грн. та штрафу – 1300,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що від 22 липня 2016 року відповідач приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку, зважаючи на що їй було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% нарік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у Анкеті-Заяві.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач своєчасно на та належним чином умови кредитного договору в частині погашення кредитної заборгованості та відсотків не виконала, зважаючи на що станом на 19 листопада 2021 року виникла заборгованість в розмірі 17970,54 грн., яка складається з заборгованості за: кредитом – 7890,20 грн., по відсотках – 8780,34 грн. та штрафу – 1300,00 грн.

В судове засідання представник позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві просив суд про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи судом неодноразово повідомлявся, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, повернутими до суду з підстави відсутності адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на те, що відповідач був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, на підставі наявних доказів, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22 липня 2016 року відповідачем було підписано анкету-заяву про приєднання к «Умовам та правилам надання банківських послуг в «А-Банку». З тексту даної анкети-заяви вбачається, що відповідач ознайомився та згоден з «Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування», виразив свою згоду, що ця заява разом з «Умовами надання банківських послуг» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість за кредитним договором, станом на 19 листопада 2021 року становить 17970,54 грн., яка складається з заборгованості за: тілом кредиту (залишок простроченої заборгованості) – 7890,20 грн., по відсотках – 8780,34 грн. та штрафу – 1300,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним

Відповідно до ст. 638 ЦК України  істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зважаючи на факт підписання відповідачем вказаної вище анкети-заяви, суд дійшов висновку, що між АТ «Акцент-Банк» та відповідачем шляхом підписання 22 липня 2016 року анкети-заяви було укладено в письмовій формі кредитний договір за яким було відкрито картковий рахунок.

Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

З наданого позивачем до суду розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідачем було фактично отримано суму кредиту.

Відповідно до вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України позивачем надано до суду належні, допустимі, достовірні та достатні докази укладення між сторонами кредитного договору та надання відповідачу кредитних грошових коштів.

Оцінюючи в сукупності наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором та підписану відповідачем анкету-заяву в якості доказу, судом встановлено, що відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, зважаючи на що утворилася заборгованість за кредитним договором.

Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, що спростовують факт укладення кредитного договору та розмір заборгованості за тілом кредиту.

Згідно зі ст.ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Укладений між сторонами шляхом підписання анкети-заяви кредитний договір від 22 липня 2016 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Враховуючи положення ч.2 ст. 530 ЦК України та той факт, що позичальником фактично отримані та використані кредитні грошові кошти в добровільному порядку на користь позивача не повернуті, АТ «Акцент-Банк» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав, шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язки з повернення отриманої суми кредиту (залишку простроченої заборгованості (тіла кредиту)).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03 липня 2019 року по цивільній справі № 342/180/17.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, також просив суд, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість по відсотках (прострочених), в розмірі 8780,34 грн.  

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованість по відсотках, з наступних підстав.

За змістом статті 1056-1ЦК України розмір відсотків та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована відсоткова ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої відсоткової ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Оскільки умови договору приєднання розроблені АТ «Акцент-Банк», то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, при укладенні кредитного договору розмір відсотків, які підлягають стягненню у разі порушення боржником зобов`язання повинен бути встановлений законом або визначений у договорі за погодженням сторін.

У анкеті-заяві позичальника від 22 липня 2016 року, яка підписана сторонами, відсутні умови договору, які визначають розмір відсотків за порушення зобов`язання.

З Витягу з Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на сайті АТ «Акчент-Банк», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені умови обслуговування, права та обов`язки позичальника і банку, відповідальність сторін та інші умови.

Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача можуть змінюватися самим банком, тобто позивач міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір відсотків за користування кредитними коштами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Харківського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року по справі № 633/378/20.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за штрафом, зважаючи на наступне.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині розміру, виду та порядку нарахування штрафів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку», розміщених на офіційному веб-сайті позивача, як на невід`ємну частину кредитного договору.

При цьому, як було зазначено вище, матеріали справи не містять підтверджень, що саме в цій редакції «Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку», а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови щодо сплати штрафів, їх виду, розміру і порядку нарахування.

Підписана відповідачем анкета-заява не містить умов щодо стягнення штрафів, що свідчить про те, що сторонами кредитного договору штрафи та їх розмір не визначались та не узгоджувались.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, з підстав, зазначених вище. 

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу «Умови та правила банківських послуг», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату штрафів, наданий банком Витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку» не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує обставин, на які посилається позивач.

Відповідно до ст. ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем «Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Таким чином, Витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку», який містяться в матеріалах даної справи, не містить підпису відповідача, зважаючи на що, його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір, вид та порядок стягнення штрафів (відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов`язань).

Зважаючи на те, що позивачем не доведено належними доказами факт узгодження з відповідачем саме тієї редакції «Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку», яка міститься в матеріалах справи, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафів.

Таким чином, оскільки відповідач належним чином не виконав зобов`язання за кредитним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позовної заяви в частині стягнення заборгованості за кредитом (тілом кредиту) та відмову у задоволенні вимог в частині стягнення відсотків та штрафу, зважаючи на що наявні правові підстави для часткового задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 2 270,00 грн., позовні вимоги задоволені частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 996,53 грн. (що дорівнює 43,9 % задоволених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за кредитним договором б/н від 22 липня 2016 року в розмірі 7890,20 грн. (сім тисяч вісімсот дев`яносто гривень двадцять копійок).

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) судовий збір в розмірі 996,53 грн. (дев`ятсот дев`яносто шість гривень п`ятдесят три копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 25 жовтня 2022 року.

Суддя О.В. Поволяєва