Справа № 2-1175/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2009 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого  судді                                                             АТАМАНЮКА Г.С.,

         при секретарі                                                              СУХОМЛИНОВІЙ Н.В.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисараї цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахчисарайської міської ради АР Крим, третя особа – Бахчисарайська державна нотаріальна контора, про визнання дійсною угоду купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

    Позивач просить визнати дійсною угоду купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1. Вимоги мотивовані тим, що 07 вересня 2006 року між нею та ОСОБА_3, яка була власником спірної квартири, відбулася угода купівлі-продажу житла. Вона передала ОСОБА_3 50 000 грн., а ОСОБА_3 передала їй квартиру та всю документацію на майно. При цьому ОСОБА_3 зобов’язалася протягом 6 місяців нотаріально посвідчити угоду. Але ОСОБА_3 не оформила нотаріально договір купівлі-продажу, а 19 березня 2008 року вона була знайдена мертвою в своїй квартирі, що унеможливлює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу. Тому позивач, посилаючись на ст. 220 ЦК України, просить визнати дійсною угоду купівлі-продажу квартири та визнати за нею право власності на придбане майно.  

    В судовому засіданні позивач наполягає на заявлених вимогах.

    Представник відповідача – Бахчисарайської міської ради позов визнав в повному обсязі, не заперечує проти визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру.

Представник третьої особи – Бахчисарайської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи в його відсутність.  

Відповідно до ст. 130 ЦПК України, в разі визнання позову відповідачем, суд може при попередньому розгляді справи постановити рішення по суті справи з додержанням вимог ст. 174 ЦПК України.

У відповідності із ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст. ст. 10, 60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Виходячи з меж судового розгляду, обов'язку сторін по доведенню та поданню доказів, вислухавши сторони,  дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами:

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах по позовах про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995г (із змінами і доповненнями), судами розглядаються позовні заяви про захист права приватної власності осіб, які хоча і не є власниками, проте володіють майном на підставах, передбачених законом.

    Судом встановлено, що спірна квартира належала на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 15 лютого 2002 року. Хоча ОСОБА_3 належним чином не зареєструвала своє право власності на квартиру в органах БРТІ, вона протягом тривалого часу вільно володіла нерухомим майном, її право власності ніхто не заперечував, оскільки вона придбала право на нерухоме майно на законних підставах, а тому суд вважає, що ОСОБА_3 володіла майном на підставах, передбачених законом і була власником спірної квартири.  

03 вересня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відбулася проста письмова угода, по якій ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 50 000 грн. в рахунок купівлі квартири АДРЕСА_1 з умовою нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу протягом 6 місяців.  

Таким чином, оцінюючи правовідносини, що склалися між сторонами, суд приходить до висновку про те, що між ними відбулася угода купівлі-продажу квартири, яка відповідно до ст. 657 ЦК України, підлягає нотаріальному посвідченню. Проте, договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений не був. Згідно ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, підлягаючим нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту вступу в законну силу рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін відхилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір  дійсним.

В судовому засіданні встановлено, що відбулося повне виконання договору купівлі-продажу з боку ОСОБА_1, тобто вона сплатила обумовлену суму грошей, та ОСОБА_3 виконала своє зобов’язання, передавши позивачу майно, в зв'язку з чим, даний договір купівлі-продажу квартири може бути визнаний дійсним, оскільки позивач є добросовісним покупцем, тому що вона виконала умови договору, що підтверджується письмовими доказами та поясненнями позивача. Але ОСОБА_3 у свій час ухилилася від нотаріального посвідчення договору, а потім, у зв’язку із смертю ОСОБА_3, нотаріально посвідчити угоду купівлі-продажу стало неможливим.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема, з угод. В судовому засіданні не встановлено обставин, які перешкоджали б здійсненню угоди купівлі-продажу будинку між позивачем і ОСОБА_3 і волевиявлення сторін було направлено на реальну зміну власника, інтереси інших осіб чи держави при цьому не порушені, а тому суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

    На підставі ст. ст. 220, 334, 328, 657 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

    Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений 03 вересня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

    Припинити право власності ОСОБА_3 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Бахчисарайський районний суд АРК.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Головуючий суддя                                                               АТАМАНЮК Г.С.