ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"24" липня 2006 р.                                                                  Справа  № 12/219

Суддя господарського суду Закарпатської області  Тисянчин В. М., розглянувши матеріали справи №12/219 за скаргою відкритого акціонерного товариства „Модуль”, м. Ужгород до відділу державної виконавчої служби, м. Ужгород про невиконання ДВС рішення господарського суду від 08.11.2004 року по справі № 12/219,

За участю представників:

скаржник –Коржов П. Г., (представник за довіреністю від 24.07.2006 року)

представник відділу ДВС у м. Ужгороді –Шимон М. Д., (представник за довіреністю від 24.07.2006 року)

Встановив:

Рішенням господарського суду  Закарпатської області від 08.11.2004 року у справі № 12/219 присуджено до стягнення з приватного підприємця Ісавердян Аристакеса Карапетовича, м. Ужгород на користь ВАТ „Модуль”, м. Ужгород суму 1 769,66 грн. –основного боргу та 51 грн. –у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 грн. –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Заявою від 27.06.2006 року № 929 заявник повідомив, що з 2004 року ДВС стягнуло з боржника на користь стягувача тільки 400 грн., а в стягненні решти боргу ДВС ніяких ґрунтовних заходів по їх стягненню не проводить, що на думку заявника свідчить про бездіяльність органу ДВС.

          Представник ДВС скаргу заперечила з мотивів викладених у письмовому запереченні від 19.07.2006 року № 2-90/06, зокрема, пояснила, що стягнення решти боргу ускладнюється через постійну зміну місця перебування боржника.

          В доказ наведеного органом ДВС подано суду копії процесуальних актів виконавчого провадження.

          Суд констатує, що подані органом ДВС докази по розшуку боржника та його майна свідчать про те, що ДВС здійснює належні заходи виконавчого провадження, а тому на даний момент такі обставини не можуть розцінюватись судом як наслідок бездіяльності ДВС.

          Водночас, заявою від 24.07.2006 року скаржник просить суд припинити провадження по скарзі у зв’язку з активізацією органом ДВС виконавчих дій.

          

          З огляду на викладене, керуючись 124, 129 Конституції України; ст. ст. 2, 11 Закону України „Про судоустрій України”; ст. ст. 4, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу  України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати доводи скаржника необґрунтованими, а дії ДВС належними і правомірними (відповідно до Закону України „Про виконавче провадження”).

2.  Провадження по скарзі припинити.

          3. Звернути увагу начальника ДВС у м. Ужгороді (п. Хваста С. В.) на здійснення особистого контролю по виконанню рішення суду по справі № 12/219 в повному обсязі (ч.1 ст. 8 Закону України „Про виконавче провадження”).

         Суддя                                                                                        Тисянчин В. М.