Справа № 991/2030/22

Провадження № 1-кп/991/31/22

УХВАЛА

4 листопада 2022 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_14 (головуючий), ОСОБА_15, ОСОБА_12,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_16,

прокурора ОСОБА_17,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_18, ОСОБА_19 ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23,

представників потерпілих ОСОБА_24, ОСОБА_25,

розглянула у підготовчому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_12 від розгляду кримінального провадження № 52019000000000522 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 344 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109 КК України;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109 КК України;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27, ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 351-2 КК України.

(1)Зміст поданої заяви

Під час проведення підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 звернувся з заявою про відвід судді ОСОБА_12 від участі у цьому кримінальному провадженні.

Свою заяву обґрунтовував тим, що відповідно до загальновідомої інформації, яка неодноразово висвітлювалась у ЗМІ, 23.12.2020 суддя ОСОБА_12 була присутня на неформальному заході у приміщенні Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія». На цьому ж заході був також присутнім голова Окружного адміністративного суду міста Києва - обвинувачений ОСОБА_7 . Цього ж дня, стосовно ОСОБА_7 проводилися слідчі дії працівниками НАБУ.

На думку обвинуваченого, суддя під час розгляду цієї справи може «мститися» її учасникам за окреслений випадок, що вплине на її об`єктивність та безсторонність.

Додатковою обставиною для відводу ОСОБА_1 вважав інформацію, яку розкрила сама суддя ОСОБА_12 щодо її особистого знайомства із обвинуваченим ОСОБА_6 . Суддя повідомила, що неодноразово спілкувалась із обвинуваченим з робочих питань, позаяк вона обіймала адміністративну посаду - голови Вищого антикорупційного суду, а ОСОБА_6 був головою Державної судової адміністрації України.

Водночас, на думку обвинуваченого ОСОБА_1 , інформація суддею розкрита не повністю, адже з огляду на передбачені законом широкі повноваження голови Державної судової адміністрації України можна зробити висновок про певною мірою залежність факту запуску Вищого антикорупційного суду від дій обвинуваченого ОСОБА_13 .

Таким чином, обвинувачений наполягав на тому, що у судді ОСОБА_12 наявний конфлікт інтересів, який вона мала б вирішити шляхом самовідводу. Однак, з огляду на те, що суддя таких заходів не вжила, обвинувачений заявив їй відвід за наявності таких обставин, які викликають сумнів у її неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

(2) Позиції учасників провадження

У порядку, передбаченому ч. 3 ст. 81 КПК, суддя ОСОБА_12 пояснила, що особисто знайома із обвинуваченим ОСОБА_6 , проте, їхнє спілкування завжди носило винятково офіційно-діловий характер, було чітко регламентоване законом, зумовлювалось виконанням адміністративних повноважень голови суду та очільника ДСА України. Що стосується відвідування суддею у 2020 році вищого навчального закладу - Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» - у той самий проміжок часу, коли там перебував обвинувачений ОСОБА_7 , суддя зазначила, що на окресленому заході будь-яких подій, які могли б викликати сумнів у її об`єктивності по відношенню до учасників провадження, не відбулось. Із обвинуваченим ОСОБА_7 суддя особисто не знайома, а відтак не перебуває із ним у дружніх, приятельських або неприязних стосунках.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав подану ним заяву про відвід та просив її задовольнити.

Захисник ОСОБА_28 зазначив, що можливо, на заході, на якому був присутній ОСОБА_7 , суддя та обвинувачений дійсно не спілкувались. Водночас, сам факт висвітлення цієї події в ЗМІ може вплинути на безсторонність судді, яка з метою «відбілювання» своєї репутації буде ухвалювати упереджені рішення по відношенню до учасників провадження.

Захисник ОСОБА_29, висловлюючи спільну позицію сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_13 , підтвердила пояснення судді ОСОБА_12 щодо відкритої нею інформації, та не вважала висвітлені факти підставою для відводу судді.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заявлений відвід, оскільки у стороннього спостерігача можуть виникати сумніви у неупередженості судді ОСОБА_12

Захисник ОСОБА_27 також підтримав подану заяву про відвід. На його думку, щоб не підривати довіру у суспільства загалом до Вищого антикорупційного суду, з огляду на попередні публікації у ЗМІ, доцільно задовольнити подану заяву. Обвинувачений ОСОБА_2 також підтримав заяву обвинуваченого ОСОБА_1 .

Прокурор заперечував проти задоволення відводу судді ОСОБА_12 Представник потерпілого ОСОБА_26 також заперечував проти відводу судді, оскільки у заяві не наведено жодних дійсних та об`єктивних фактів її упередженості.

(3) Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні заяви

Заслухавши заявника, особу, якій заявлено про відвід, та думку інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, суд дійшов до такого висновку - у заяві обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_12 від розгляду кримінального провадження слід відмовити.

У кожному кримінальному провадженні незалежність і об`єктивність судді забезпечується, серед іншого, закріпленням загального переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.

Згідно з частинами першою та другою статті 80 КПК за наявності підстав, передбачених статтею 75 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Суддя не може брати участь у справі за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені вказаними нормами КПК.

Сам факт перебування судді на одному заході із обвинуваченим ОСОБА_7 , що відбувався у Київському інституті інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія», не може зумовлювати відвід судді.

Очевидно, що адміністративні повноваження голови вищого спеціалізованого суду зумовлюють необхідність його/її частої участі у значній кількості професійних заходів (круглих столах, конференціях, фахових дискусіях, лекціях тощо), організації таких заходів тощо. Випадкова присутність судді та одного із обвинувачених у справі на заході, що мав місце у будівлі вищого навчального закладу, при цьому без особистісного спілкування між ними, не є обставиною, що може бути витлумачена як така, що свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді при розгляді цього кримінального провадження та ухваленні справедливих рішень у ньому.

Суду не надано будь-яких фактичних даних, що суддя ОСОБА_12 із обвинуваченим ОСОБА_7 особисто знайома або ж перебуває із ним у дружніх, приятельських або навпаки неприязних стосунках.

Твердження про те, що суддя буде навмисно ухвалювати упереджені рішення по відношенню до учасників справи задля «відбілювання» своєї репутації, є вочевидь надуманими.

Відвід заявлено на стадії підготовчого засідання. На цей час колегією не ухвалено жодного рішення по суті справи. При цьому, будь-яких конкретних доказів проявів упередженості, що існують на цей час чи мали уже місце при розгляді цього провадження, учасниками не надано.

Заяви захисту про те, що суддя ОСОБА_12 повинна заявити самовідвід від справи, щоб не підривати довіру суспільства до Вищого антикорупційного суду як до судової інституції в цілому, теж є безпідставними.

Беззаперечно, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Водночас, наведені у заяві обставини, а саме перебування судді та обвинуваченого в одному приміщенні впродовж певного часу, а також висвітлення цього факту у ЗМІ не може розцінюватись як достатнє обґрунтування особистої заінтересованості судді в результатах розгляду кримінального провадження щодо цього обвинуваченого.

Судова гілка влади, зокрема, судді особисто, спосіб їх життя, поведінка та ухвалені ними рішення часто стають предметом публічного обговорення, зокрема, у засобах масової інформації. Увага до професійної діяльності та життєвого побуту суддів Вищого антикорупційного суду є навіть більш прискіпливою з огляду на значний суспільний резонанс справ, що перебувають у провадженні цього суду.

Проте, здійснення правосуддя у будь-якому суді було б нескладно заблокувати, якби упередженість суддів презюмувалась щоразу, коли надходить заява про їх відвід, а судді підлягали б автоматичному відводу лише через висловлення оціночних суджень щодо них або їх діяльності у медіа-просторі, де сюжети доволі часто засновані на здогадках, припущеннях, повідомленнях від анонімних джерел тощо.

Отже, доводи заяви про відвід у цій частині суд відхиляє.

Що стосується наступної обставини, яка зазначена у заяві про відвід, - особисте знайомство судді ОСОБА_12 із обвинуваченим ОСОБА_6 , то ця обставина також не є підставою для відводу судді з огляду на таке.

Як суддя ОСОБА_12, так і захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_29 зазначили, що комунікація між суддею та обвинуваченим відбувалась лише з питань організації роботи новоствореної судової установи - Вищого антикорупційного суду - та ніколи не виходила за межі офіційно-ділового спілкування. Така комунікація зумовлювалась виключно виконанням обов`язків, що були покладені законом на осіб, які обіймають адміністративні посади, - голови Вищого антикорупційного суду та очільника Державної судової адміністрації України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Державна судова адміністрація України, яку очолював обвинувачений, є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом. Повноваження Голови Державної судової адміністрації України чітко окреслені у статті 153 наведеного Закону.

Тоді як, Вищий антикорупційний суд є юридичною особою, здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління та є головним розпорядником коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення його діяльності (ч. 1 ст. 1 та ч.1 ст.14 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»). Повноваження голови вищого спеціалізованого суду визначені у статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Роздруківки із ЗМІ, надані обвинуваченим ОСОБА_1 як додаток до заяви про відвід, не містять інформації про наявність між суддею ОСОБА_12 та обвинуваченим ОСОБА_6 приятельських відносин чи конфліктів особистісного характеру. Надані публікації не фіксують будь-яких висловлювань судді ОСОБА_12 по відношенню до обвинуваченого, наведення нею його характеристики або демонстрації її ставлення до останнього, зокрема й в світлі кримінального провадження, у якому наразі триває підготовче судове засідання.

Отже, судом не встановлено реальних та об`єктивних підстав для відводу судді ОСОБА_12, передбачених нормами кримінального процесуального закону. Тому у задоволенні такої заяви належить відмовити.

На підставі викладеного, суд постановив:

-у заяві обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_12 від розгляду кримінального провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_30 ОСОБА_31 ОСОБА_32