ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 910/638/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В. Картере В. І.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржника - адвокат Карпінський С. В.

АТ "Державний експортно-імпортний банк України" - адвокат Орендівський В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 16.06.2022

та на ухвалу господарського суду м. Києва

від 12.10.2020 в частині розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

у справі № 910/638/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бонус"

до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою підготовчого засідання від 03.02.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 про виправлення описок) у справі № 910/638/20 визнано кредитором по відношенню до боржника, зокрема, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" з грошовими вимогами на суму 1 754 488 457,70 грн, з яких 4 204,00 грн - вимоги першої черги, 253 289 759,13 грн - вимоги четвертої черги, 1 501 194 494,57 грн - вимоги забезпечені заставою майна боржника

3. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в зазначеній частині, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

5. 25.07.2022 Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 25.07.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" у справі №910/638/20, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" у справі № 904/638/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О. В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.07.2022.

7. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 01.08.2022 № 29.3-02/1294, у зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/638/20.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" у справі № 910/638/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В. Я., судді - Картере В. І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2022.

9. Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/638/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 25.07.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"; призначено розгляд касаційної скарги на 16.08.2022 о 10:15 год.

10. Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2022 у складі колегії суддів Білоуса В.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я. відкладено розгляд касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 25.07.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" у справі № 910/638/20 на 27.09.2022 о 10:30 год.

11. Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 22.09.2022 № 29.3-02/1654 у зв`язку з відпусткою судді Погребняка В.Я., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/638/20.

12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2022, справу № 910/638/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 25.07.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І.

13. Ухвалою Верховного Суду від 26.09.2022 прийнято касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 25.07.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" у справі № 910/638/20, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І. до свого провадження.

14. Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2022 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 910/638/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 25.07.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до 10:20 11.10.2022.

15. Розгляд вказаної касаційної скарги 11.10.2022 не відбувся.

16. Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2022 призначено розгляд касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 25.07.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 у справі № 910/638/20 в частині розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на 01.11.2022 о 10:15 год.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

17. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" подано касаційну скаргу в якій останнє просить змінити постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції в частині визнання Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" кредитором боржника та визнати його кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 1 754 488 457,70 грн, з яких 4 204,00 грн - вимоги першої черги, 1 534 981 925,70 грн - вимоги четвертої черги, 219 502 328 грн - вимоги забезпечені заставою майна боржника.

18. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

18.1 Судами попередніх інстанцій не враховано, що оскільки вартість предметів застави, яка визначена в договорах іпотеки та застави становить 219 502 328 грн, а вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до боржника становлять 1 754 484 253,70 грн, то відповідно до приписів частини другої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" повинно розглядатися як забезпечений кредитор лише в частині вартості предметів застави, а залишок вимог у розмірі

1 534 981 925,70 грн вважаються незабезпеченими та підлягають включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. При цьому, судами попередніх інстанцій не враховано правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 905/2028/18, від 24.09.2020 у справі № 905/2852/16.

19. Представник скаржника в судовому засіданні 01.11.2022 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

20. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на вказану касаційну скаргу.

21. Представник АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в судовому засіданні 01.11.2022 не заперечив проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

22. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

23. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

24. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

25. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

25.1 30.01.2014 між ПАТ "Державний ощадний банк України" та Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз" (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 787/31/6, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати на умовах цього договору, а позичальник - отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти й інші платежі за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

25.2 Банком у повному обсязі виконані свої зобов`язання за Кредитним договором № 787/31/6 та надано позичальнику кредит, що підтверджується виписками по рахунках обліку заборгованості позичальника.

25.3 Позичальник не в повному обсязі повернув Банку отриманий кредит, проценти за користування ним та комісію, заборгувавши за тілом кредиту 786 220 762,20 грн, за процентами 295 777 287,61 грн та за комісією 1 674 914,10 грн.

25.4 У подальшому, 24.04.2015 між AT "Ощадбанк" (кредитор), ПАТ "Компанія "Райз" (первісний боржник) та Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" (новий боржник) укладено Договір № 938/31/1-1 про заміну боржника у зобов`язанні (переведення боргу) у порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник за згодою кредитора передає (переводить) свої боргові зобов`язання за Кредитним договором від 30.01.2014 № 787/31/6 на нового боржника, а новий боржник приймає на себе всі його права та обов`язки позичальника за Кредитним договором № 787/31/6. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. та зареєстрований за № 358.

25.5 Пунктом 2.2 договору про заміну боржника № 938/31/1-1 визначено, що загальна сума заборгованості первісного боржника за кредитним договором № 787/31/6 перед кредитором на день укладення цього договору дорівнює 32 635 256,68 дол. США, з яких: 31 370 000,00 дол. США борг за тілом кредиту, 1 265 256,68 дол. США боргу за процентами.

25.6 Відповідно до пункту 6.2. договору про заміну боржника № 938/31/1-1 з дня набуття чинності цим договором новий боржник несе всю повноту відповідальності перед кредитором за невиконання чи неналежне виконання прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором у відповідності до його умов.

25.7 В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором від 30.01.2014 № 787/31/6 між AT "Ощадбанк" та ПрАТ "Райз-Максимко" укладено Іпотечний договір №787/31/6-6від 30.01.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. та зареєстрований у реєстрі за №92, до якого укладалися договори про внесення змін №1 від 27.02.2014, №2 від 20.05.2014, №3 від 24.09.2014, Дог №4 від 17.10.2014, №5 від 24.04.2015, №6 від 29.08.2016 та №7 від 18.02.2019.

25.8 Відповідно до пункту 1 договору про внесення змін від 24.04.2015 № 5 іпотечний договір забезпечує виконання зобов`язань ПрАТ "Райз-Максимко" за договором кредитної лінії №787/31/6 від 30.01.2014, а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісій та інших умов, які є чинними на момент укладання цього договору або можуть бути укладені після його укладання.

25.9 Згідно з пунктом 1.1. договору про внесення змін №5 від 24.04.2015 іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому Договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності. Предметом іпотеки за цим Договором є: нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Зоря, вул. Адамківська, будинок 2.

25.10 У Договорі про внесення змін №7 від 18.02.2019 Сторони вирішили викласти пункти 1.3 та 1.4 ст. 1 "Предмет договору" Іпотечного договору в наступній редакції: Вартість нерухомого майна, що є Предметом іпотеки, визначена шляхом проведення оцінки Предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності та згідно зі Звітом "Про незалежну оцінку будівель та споруд, машин та обладнання, транспортних засобів майнового комплексу насіннєвого заводу Зорянської філії ПрАТ "Райз-Максимко", та розташовані за адресою: Рівненська обл., Рівненський район, с. Зоря, вул. Адамківська, 2" від 30 червня 2018 року становить 106 455 749,00 грн.

25.11 Крім того, у забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором від 30.01.2014 № 787/31/6 між AT "Ощадбанк" та ПрАТ "Райз-Максимко" укладено Договір застави обладнання №787/31/6-7від 30.01.2014, з додатковими договорами №1 від 24.09.2014, №2 від 24.04.2015, №3 від 29.08.2016, №4 від 18.02.2019.

25.12 Згідно з пунктом 1.2. Договору застави обладнання №787/31/6-7 у редакції додаткового договору №3 від 29.08.2016 предметом застави за цим договором є основні засоби - обладнання та устаткування в кількості 368 одиниць обладнання, що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Зоря, вулиця Адамківська, будинок 2, перелік та опис яких наведені в Додатку №1 до цього Договору, що є невід`ємною частиною цього Договору.

25.13 У додатковому договорі про внесення змін № 4 від 18.02.2019 сторони визначили, що вартість предмета застави визначена шляхом проведення оцінки предмета застави суб`єктом оціночної діяльності згідно зі Звітом "Про незалежну оцінку будівель та споруд, машин та обладнання, транспортних засобів майнового комплексу насіннєвого заводу Зорянської філії ПрАТ "Райз-Максимко", та розташовані за адресою: Рівненська обл., Рівненській р-н, с. Зоря, вул. Адамківська, буд. 2" від 30.06.2018, складеним суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Оціночна компанія Аргумент", становить 6 190 419,00 грн.

25.14 У забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії від 30.01.2014 № 787/31/6, між AT "Ощадбанк" та ПрАТ "Райз-Максимко укладено Договір застави обладнання № 938/31/1-5від 30.01.2014, зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими договорами №1 від 24.09.2014, №2 від 24.04.2015, №3 від 29.08.2016, №4 від 18.02.2019.

25.15 Згідно з пунктом 1.2. Договору застави обладнання № 938/31/1-5 предметом застави за цим договором є основні засоби - обладнання та устаткування, що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Зоря, вулиця Адамківська, будинок 2, перелік та опис яких наведені в Додатку №1 до цього Договору, що є невід`ємною частиною цього Договору.

25.16 У додатковому договорі про внесення змін № 4 від 18.02.2019 сторони визначили, що вартість предмета застави визначена шляхом проведення оцінки предмета застави суб`єктом оціночної діяльності згідно зі Звітом "Про незалежну оцінку будівель та споруд, машин та обладнання, транспортних засобів майнового комплексу насіннєвого заводу Зорянської філії ПрАТ "Райз-Максимко", та розташовані за адресою: Рівненська обл., Рівненській р-н, с. Зоря, вул. Адамківська, буд.2" від 30.06.2018, складеним суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Оціночна компанія Аргумент", становить 4 441 536,00 грн.

25.17 Окрім того, 22.09.2014 між ПАТ "Державний ощадний банк України" та Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз" (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 139/48-1, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати на умовах цього договору, а позичальник - отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти й інші платежі за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

25.18 Як вбачається з виписок по рахунках обліку заборгованості позичальника та розрахунках заборгованості, Банк у повному обсязі виконав свої зобов`язання за Кредитним договором № 139/48-1 по наданню позичальнику кредиту, який останній повернув не в повному обсязі, заборгувавши 311 453 432,10 грн за тілом кредиту, 104 956 489,89 грн за процентами та 1 111 608,67 грн за комісією.

25.19 Поряд із цим, 19.04.2018 між ПАТ "Компанія "Райз" (первісний боржник) та Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" (новий боржник) укладено Договір № 547/31/10-20/1 про заміну боржника у зобов`язанні (переведення боргу) у порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник за згодою кредитора передає (переводить) свої боргові зобов`язання за договором кредитної лінії від 22.09.2014 № 139/48-1 на нового боржника, а новий боржник приймає на себе всі його права та обов`язки позичальника за Кредитним договором №139/48-1.

25.20 Пунктом 2.2 договору про заміну боржника № 547/31/10-20/1 визначено, що загальна сума заборгованості первісного боржника за кредитним договором перед кредитором на день укладення цього договору дорівнює 363 375 391,94 грн та 713 542,98 дол. США, з яких: 316 745 591,07 грн борг за тілом кредиту, 46 148 072,92 грн та 713 542,98 дол. США боргу за процентами, 186 527,95 грн боргу за комісією, 295 200,00 грн боргу за комісійною винагородою.

25.21 Згідно з пунктом 2.3. договору про заміну боржника № 547/31/10-20/1 з моменту набрання чинності цим договором первісний боржник вважається таким, що передав, а новий боржник таким, що прийняв на себе боргові зобов`язання та набув усіх прав та обов`язків позичальника за кредитним договором.

25.22 За умовами договору застави обладнання від 30.01.2014 № 938/31/1-5 (із додатковими договорами №1 від 24.09.2014, №2 від 24.04.2015, №3 від 29.08.2016, №4 від 18.02.2019), укладеним між AT "Ощадбанк" та ПрАТ "Райз-Максимко", даним договором забезпечено виконання зобов`язань, зокрема, за договором кредитної лінії від 22.09.2014 № 139/48-1.

25.23 Згідно з пунктом 1.2. Договору застави обладнання № 938/31/1-5 предметом застави за цим договором є основні засоби - обладнання та устаткування, що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Зоря, вулиця Адамківська, будинок 2, перелік та опис яких наведені в Додатку №1 до цього Договору, що є невід`ємною частиною цього Договору.

25.24 У додатковому договорі про внесення змін № 4 від 18.02.2019 сторони визначили, що вартість предмета застави визначена шляхом проведення оцінки предмета застави суб`єктом оціночної діяльності згідно зі Звітом "Про незалежну оцінку будівель та споруд, машин та обладнання, транспортних засобів майнового комплексу насіннєвого заводу Зорянської філії ПрАТ "Райз-Максимко", та розташовані за адресою: Рівненська обл., Рівненській р-н, с. Зоря. вул. Адамківська, буд.2" від 30.06.2018, складеним суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Оціночна компанія Аргумент", становить 4 441 536,00 грн.

25.25 Також, у забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії від 22.09.2014 № 139/48-1 між AT "Ощадбанк" та ПрАТ "Райз-Максимко" 24.04.2015 укладено Іпотечний договір №211/48-3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. та зареєстрований у реєстрі за № 353-357.

25.26 Відповідно до пункту 2 договору про внесення змін № 2 від 29.08.2016 іпотечний договір забезпечує виконання зобов`язань боржника за Договором кредитної лінії №139/48-1 від 22.09.2014, а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісій та інших умов, які є чинними на момент укладання цього договору або можуть бути укладені після його укладання.

25.27 Згідно з пунктом 1.1. договору про внесення змін № 2 від 29.08.2016 іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому Договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності. Предметом іпотеки за цим Договором є: нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Зоря, вул. Адамківська, будинок 2.

25.28 За умовами пункту 1.3. договору про внесення змін № 2 від 29.08.2016 вартість нерухомого майна, що є предметом іпотеки, визначена шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності та за взаємною згодою сторін становить 102 414 624,00 грн.

26. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з наступного.

26.1 За положеннями законодавства іпотекодержатель (заставодержатель) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом).

26.2 Отже, виражений у грошовій формі розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.

26.3 Кодекс України з процедур банкрутства не містить іншого порядку та способу визначення забезпечених вимог, ніж наведені вище положення законодавства, не пов`язує визначення вимог, забезпечених заставою (іпотекою) майна боржника, для включення їх до реєстру вимог, із договірною вартістю предметів забезпечення.

26.4 Натомість, правове значення має розмір підтверджених документально зобов`язань боржника за основним зобов`язанням та вартість фактичної реалізації предмета забезпечення, яка на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання ще невідома.

26.5 За рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення, здійснюється погашення вимог забезпечених кредиторів у позачерговому порядку .

26.6 Таким чином, належить дійти висновку, що забезпеченими зобов`язаннями в розумінні статті 1 КУзПБ та відповідно вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), i є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувальних договорів та чинного законодавства.

27. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає передчасними вказані висновки судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

27.1 Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

27.2 Згідно статті 589 Цивільного кодексу України, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

27.3 Згідно частини другої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21.10.2019, забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

27.4 Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави.

27.5 Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладений 15.05.2018 в постанові у справі № 902/492/17, оскільки з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства (з 21.10.2019) порядок визначення забезпечених вимог було конкретизовано законодавцем в частині другій статті 45 Кодексу та визначено, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави.

27.6 Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 905/2028/18.

27.7 Також, процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника.

27.8 Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.

27.9 Унаслідок конкуренції прав кредиторів за умови недостатності майна боржника виникає необхідність спеціального правового регулювання.

27.10 Тому в конкурсному процесі важливим є визначення статусу кредиторів у справі про банкрутство, оскільки від того, якими правами та обов`язками вони наділені і як ефективно їх використовують, залежить досягнення основної мети конкурсного провадження - задоволення/погашення вимог кредиторів.

27.11 Статус кредиторів у справі про банкрутство визначають характер їх вимог до боржника, забезпеченість вимог, час виникнення зобов`язання, характер інтересу, що захищається, інші критерії.

27.12 Правове визначення терміна "забезпечені кредитори" розкрито в статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, якою до них віднесено кредиторів, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

27.13 Системний аналіз норм статті 572 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України "Про заставу", статті 1 Закону України "Про іпотеку" свідчить, що законодавець при конструюванні відповідних правових норм так чи інакше текстуально використовує поняття "переважність права заставодавця (іпотекодавця) перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок заставного (іпотечного) майна".

27.14 Отже, сутність застави (іпотеки) полягає не лише в тому, щоб забезпечити основне зобов`язання в повному обсязі, а в тому, що правом застави (іпотеки) є право на чужу річ, яке належить кредитору в забезпечення його права вимоги за зобов`язанням і яке виявляється в можливості переважного (порівняно з іншими кредиторами) задоволення із цінності цієї речі.

27.15 Таке переважне право також закріплено в частині шостій статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства, якою встановлено, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.

27.16 Відкриття провадження у справі про банкрутство щодо боржника не змінює суті заставного (іпотечного) зобов`язання, зазнає змін лише процедура задоволення вимог кредитора, які забезпечені заставою (іпотекою), з урахуванням чого норми Кодексу України з процедур банкрутства щодо забезпечених кредиторів слід застосовувати з огляду на відповідні суміжні норми законодавства про заставу (іпотеку).

27.17 Тому визначення забезпеченого зобов`язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, має здійснюватися з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов`язань, зокрема статей 572, 575, 589 Цивільного кодексу України, Законів України "Про заставу", "Про іпотеку".

27.18 Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19.

27.19 Також, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у вказаній постанові з метою єдності та сталості судової практики щодо визначення розміру забезпечених вимог кредиторів дійшов висновку, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки).

27.20 Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 905/2028/16, від висновків у якій мав намір відступити Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі № 904/1360/19, предметом судового розгляду були грошові вимоги кредитора до боржника, обґрунтовані наявністю у нього заборгованості за кредитним договором, для забезпечення зобов`язань за яким між цими ж сторонами було укладено договір застави. Натомість у справі № 904/1360/19 предметом судового розгляду була заява кредитора про визнання грошових вимог до боржника, обґрунтована тим, що він є майновим поручителем позичальника банку за зобов`язанням за Кредитним договором відповідно до договору застави майнових прав.

27.21 Отже, у справі № 905/2028/16 грошові вимоги забезпеченого кредитора були заявлені до особи, яка є одночасно боржником за основним зобов`язанням та майновим поручителем, тоді як у справі № 904/1360/19 - такі вимоги були заявлені до майнового поручителя, який не є боржником за основним зобов`язанням.

27.22 У справі що розглядається (№ 910/638/20) судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" є одночасно боржником Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за основним зобов`язанням, з огляду на укладені договори про заміну боржника у зобов`язанні (переведення боргу) (пункти 25.4, 25.19 цієї постанови), та майновим поручителем, з огляду на укладені договори іпотеки та застави (пункти 25.7, 25.11, 25.14, 25.22, 25.25 цієї постанови).

27.23 Разом з тим, суди попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень в оскаржуваній частині, не врахували правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 905/2028/16, належним чином не надали оцінку змісту заяви Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з урахування сукупності долучених до неї доказів на підтвердження кредиторських вимог, в тому числі не перевірили наданий кредитором розрахунок складових суми заявлених вимог та не визначили розмір, природу цих вимог (забезпечені/незабезпечені).

28. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

29. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

30. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

31. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

32. Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, в оскаржуваній частині, таким вимогам закону не відповідають.

33. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

34. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови, в оскаржуваній частині, не були дотримані.

35. Згідно пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

36. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального закону - статті 86 Господарського процесуального кодексу України та невірно застосовано норми матеріального права - статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, а тому ухвала суду першої інстанції від 12.10.2020 та постанову суду апеляційної інстанції від 16.06.2022, в оскаржуваній частині, слід скасувати, а справу № 910/638/20 у скасованій частині слід направити до Господарського суду м. Києва на новий розгляд.

37. При новому розгляді суду необхідно належним чином надати оцінку змісту заяви Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з урахування сукупності долучених до неї доказів на підтвердження кредиторських вимог, в тому числі перевірити наданий кредитором розрахунок складових суми заявлених вимог та визначити розмір, природу цих вимог (забезпечені/незабезпечені), врахувати правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 905/2028/16, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.

38. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення у справі № 910/638/20, в оскаржуваній частині, підлягають скасуванню, а справа у скасованій частині направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 25.07.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" у справі № 910/638/20 задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" у справі № 910/638/20 скасувати.

3. Справу № 910/638/20 у скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. І. Картере