Справа № 545/5735/22

Провадження №  3/545/2292/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2022 рокум. Полтава

       Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Харабадзе К.Ш., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ВП №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , іншими даними суд не володіє,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

у с т а н о в и в:

До Полтавського районного суду Полтавської області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з приписами статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень статті 254 КУпАП основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу.

За статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі якщо наведені вимоги до протоколу не дотримані й про це, зокрема, наголосив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення», суд може вмотивованою постановою повернути такий протокол для належного оформлення.

Завершальним етапом адміністративного розслідування при провадженні у справах про адміністративні правопорушення є направлення протоколу і всіх матеріалів розслідування на розгляд органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати відповідну категорію справ про адміністративні правопорушення (частина перша статті 257 КУпАП). Протокол надсилається у певний строк відповідному уповноваженому органу. Зі змісту частини першої статті 257 КУпАПвидно, що термін, з настанням якого протокол про адміністративне правопорушення має бути переданий органу, уповноваженому на розгляд справи, не встановлений.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

За частиною першою статтею 268 цього Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи (стаття 277-2).

Відповідно до частин першої, другої статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 106-1, 106-2, 162, 172-10 - 172-20, 173, 173-1, 173-2, 178, 185, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 - 206-1, розглядаються протягом доби.

Згідно зі статтею 277-2 цього Кодексу повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Зі змісту вказаних норм КУпАП випливає, що особи, уповноважені складати протокол про адміністративне правопорушення, на завершальному етапі адміністративного розслідування повинні відобразити в протоколі про адміністративне правопорушення всі відомості, що обов`язково мають бути закріплені в ньому для того, щоб він мав відповідну силу і щоб його не можна було заперечувати. Уповноважена особа повинна відмітити в протоколі про роз`яснення порушнику його прав та обов`язків, передбачених статтею 268 КУпАП, а також сповістити повісткою про час і місце розгляду справи.

Особи, уповноважені складати протокол про адміністративне правопорушення, зобов`язані дотримуватися положень КУпАП, які регламентують не тільки стадію адміністративного розслідування, але й положення загальної частини адміністративно-деліктного провадження у питаннях мети, завдання та принципів регулювання правовідносин, пов`язаних з адміністративною відповідальністю, строку накладення адміністративного стягнення, строків й порядку направлення справи для розгляду до уповноваженого органу і строків розгляду справи таким органом й, зокрема, судом, відносно якої за законом встановлені нетривалі часові рамки їхнього розгляду. Водночас уповноважений орган зобов`язаний сповістити особу, яка притягається до відповідальності, про день і час розгляду справи судом і сподіватися, що таким чином було вжито дієвих засобів для того, щоб особа порушника стала перед судом. Така особа повинна пам`ятати про строки розгляду окремих категорій справ, встановленні статтею 277 КУпАП.

В постанові від11 лютого 2021 року у справі № 11-1219сап19 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що із системного аналізу положень статей 256, 257, 268, 277, 277-2 можна узагальнити, що якщо уповноважений орган належно і в строк сповістив особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про день, місце і час судового розгляду справи, яка має бути розглянута судом упродовж доби чи трьох діб, але особа порушника не з`явилася в повідомлений їй день, час і місце судового розгляду, а суддя, який під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення перевірив, чи правильно складений протокол про адміністративне правопорушення, чи сповіщено особу про розгляд справи, виконав інші необхідні дії з тим, щоб під час розгляду справи було забезпечено виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення та дотримано права особи, питання про притягнення до відповідальності якої розглядається, і водночас виявив, що не може його розглянути у встановлений законом строк та без порушення права останнього на участь у судовому розгляді справи, то в такому разі (за такої ситуації) виникає важкий й непростий вибір розв`язання конфлікту. З одного боку, потрібно вирішити, чи виконав уповноважений орган вимоги процесуального законодавства в частині забезпечення присутності порушника на судовому розгляді справи, а з другого - чи може провадитися розгляд справи за відсутності особи порушника, припускаючи, що останній належним чином був сповіщений про дату, час та місце судового розгляду, а його неявку на розгляд справи можна трактувати як своєрідний вияв згоди розглядати справу без нього.

Суд враховує, що за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується право на справедливий суд, що охоплює, з-поміж іншого, право на розгляд справи. Відповідне положення Конвенції не суперечить положенням статті 55 Конституції України, згідно з якими права і свободи людини захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Якщо ж особа вчиняє правопорушення (кримінальне чи адміністративно-деліктне) і компетентні державні органи у зв`язку із цим втручаються в її приватне життя, обмежують чи позбавляють її свободи, застосовують заходи примусу чи інші механізми, які регламентовані правоохоронним нормами, то особа, до якої застосовані такі заходи чи обмеження, теж має право на доступ до суду.

Однак правова природа такого доступу має інші мету та призначення. В окресленій ситуації така особа не проявляє власну вільну волю на звернення до суду за захистом свого порушеного права (крім апеляційного чи касаційного оскарження судового рішення), але попри це потребує суду для захисту свого права від переслідування держави, її компетентних органів, посадових осіб, якщо останні, з погляду особи, діють протиправно. Такий доступ є гарантією захисту особи від протиправних (незаконних чи свавільних) дій органів, які порушили її свободу чи певні права.

Відповідно до позиції ЄСПЛ за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості актів та дій органів державної влади, пов`язаних з реалізацією ними їх виключної компетенції, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

З матеріалів справи вбачається, що правопорушення було вчинене 18.10.2022, та адміністративний матеріал направлений до суду 10.11.2022. Явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, для розгляду даного адміністративного матеріалу працівником ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області не забезпечена.

Суддя зауважує, що бланк протоколу про адміністративне правопорушення містить графу «розгляд адміністративної справи відбудеться "__"_______20_року о ___год.___хв.», яка є обов`язковим реквізитом бланку адміністративного протоколу та обов`язковою до заповнення уповноваженою особою, яка склала вказаний протокол. Незважаючи на це, вказана графа протоколу поліцейським СРПП Патаніним Є.О. не заповнена. Тобто при складанні адміністративного протоколу ОСОБА_1 не було повідомлено з відміткою в складеному адміністративному протоколі: коли саме та о котрій годині необхідно з`явитися до суду для участі у розгляді адміністративного протоколу. При цьому, з матеріалів справи неможливо встановити особу правопорушника, оскільки не надано документ, що засвідчує його особу. При складанні протоколу не було зазначено засоби зв`язку (номер телефону, адресу електронної пошти, тощо), за допомогою яких можливо здійснити виклик правопорушника до суду та забезпечити його право на участь у розгляді адміністративного протоколу.

Крім того, відповідно до пункту  7 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом МВС України від 06 листопада 2015 № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

В порушення зазначених вимог, протокол про адміністративне правопорушення містить виправлення в графі «дата складання протоколу», а також в по-батькові порушника.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що процедура оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення проведена в порушення вимог КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1376.

Відповідно до ч. 1ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Оскільки вищезазначені п орушення та допущена неповнота при складанні адміністративного матеріалу унеможливлюють повний, всебічний та об`єктивний розгляд справи, суддя вважає за необхідне направити справу для доопрацювання органу, який його склав.

При цьому суд зазначає, що відповідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом МВС України від 06 листопада 2015 № 1376, не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписано особою, стосовно якої його складено.

Суд вказує на необхідність виконання органами поліції обов`язків щодо забезпечення особам, які притягаються до адміністративної відповідальності, доступу до правосуддя шляхом явки до суду.

Керуючись ст.ст. 277, 278 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (серія ВАВ № № 156802), з доданими до нього матеріалами, повернути до ВП № 3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області для належного оформлення, в строк до 28.11.2022.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                Карина ХАРАБАДЗЕ