ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

12 жовтня 2022 року м. Київ № 640/14799/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мамедової Ю.Т., розглянувши заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін у адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) надійшов позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» (далі - позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.08.2022 №1007 «Про накладення штрафу на приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі» у розмірі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно винесено постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 85 000 грн.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а тому, з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач подав заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження (далі заява) та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін (далі клопотання).

Заява обґрунтована тим, що представник відповідача вважає за доцільне провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження, враховуючи предмет спору, зазначає, що розгляд справи у порядку спрощеного провадження може зумовити неповне та неґрунтовне дослідження фактичних обставин у справі, що може мати наслідком ухилення позивача від відповідальності за порушення Ліцензійних умов з розподілу.

У клопотанні представник відповідача звертав увагу на важливому значенні справи, зазначав, що неповне дослідження обставин справи може зумовити нівелювання повноважень позивача на здійснення заходів державного регулювання у сферах енергетики.

Розглянувши вказані заяву та клопотання відповідача, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому, згідно з пунктом 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд звертає увагу, що доводи відповідача щодо необхідності розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін як у заяві так і клопотанні ґрунтуються на припущеннях щодо можливого неповного та неґрунтовного дослідження фактичних обставин у справі та констатації важливості повноважень відповідача.

З урахуванням предмету спору та відповідно до вимог статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що учасники справи не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, які суд ретельно дослідить та дасть їм оцінку, а тому, суд не вбачає підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 241-243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження та клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання сферах енергетики та комунальних послуг про розгляд справи № 640/14799/22 у судовому засіданні з викликом сторін відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Т. Мамедова