КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 161/2247/20-ц Головуючий у І-й інстанції - Бусик О.Л.

апеляційне провадження № 22-ц/824/7661/2022 Доповідач Заришняк Г.М

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М.

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Наконечної Альони Вікторівни, діючої в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2022 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовоми до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивач зазначала, що 08 листопада 2019 року вона звернулась до Ківерцівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області (далі - Фонд) для отримання допомоги по вагітності та пологам.

З метою відкриття рахунку для отримання допомоги вона звернулась в АТ КБ «Приватбанк». Під час консультації з працівниками АТ КБ «Приватбанк» позивач оформила картку для виплат для отримання допомоги.

03 грудня 2019 року платіжним дорученням №2153 Фондом було перераховано позивачу допомогу по вагітності та пологам в сумі 17 273,34 грн. на її рахунок в АТ КБ «Приватбанк». Однак отримати кошти вона не змогла, оскільки банк повідомив про те, що нею не надано доказів сплати єдиного соціального внеску.

Після цього позивач надала довідку Головного управління податкової служби у Волинській області та копії квитанцій про сплату єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ). Проте АТ КБ «Приватбанк» без будь-яких пояснень відмовився повернути їй вказані кошти.

Посилаючись на викладене, просила задовольнити позов та стягнути з АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти в сумі 17 273,34 грн. - допомога по вагітності та пологам та 40 000 грн на відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними діями Банку, а всього на загальну суму 57 273,34 грн., а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2022 року позов задоволено частково.

Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 17 273 гривні 34 копійки.

Стягнутоз АТ КБ«Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про відшкодування моральної шкоди - відмовлено.

В апеляційній скарзі Наконечна А.В. , діюча в інтересах АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині задовлення позовних вимог - скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Київського апеляційного суд від 22 серпня 2022 року дану справу призначено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.1 ст. 369 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 28 жовтня 2019 року зареєстрована як фізична особа - підприємець.

З матеріалів справи також слідує, що ОСОБА_1 отримала в АТ КБ «Приватбанк» картковий рахунок для виплат, номер картки НОМЕР_1 .

03 грудня 2019 року Фонд перерахував на ім`я ОСОБА_1 ФОП на рахунок, що відкритий в Волинському ГРУ АТ КБ «Приватбанк» матеріальне забезпечення на допомогу по вагітності та пологам згідно заяви №003013 від 08 листопада 2019 року.

Судом встановлено, що 24 грудня 2019 року позивач звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з вимогою про повернення грошових коштів. В додатках до заяви позивач зазначила копії квитанцій від 31 жовтня 2019 року та від 11 грудня 2019 року про сплату ЄСВ та копію довідки Ківерцівського управління ГУ ДПС у Волинській області від 05 листопада 2019 року про сплату ЄСВ.

З відповіді, наданої 12 лютого 2020 року АТ КБ «Приватбанк» на вимогу позивачки ОСОБА_1 , слідує, що підтвердженням сплати ЄСВ є тільки оригінали платіжного доручення (квитанції) про сплату ЄСВ.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Згідно зі статтею 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (ст. 4 ЗаконуУкраїни «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовзякове державне соціальне страхування»).

База для нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Як вже було зазначено, що ОСОБА_3 з 29 жовтня 2019 року зареєстрована в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, як фізична особа - підприємець, основний вид діяльності якої: інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Отже, ОСОБА_3 зобов`язана платити єдиний внесок на суми, що визначаються нею самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 20 вказаного Закону встановлено види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, зокрема, за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України.

Оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців визначено ст. 177 розд. ІV та главою І розд. ХІV Податкового Кодексу України.

Доходом фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий зазначеною особою виключно від здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 Податкового Кодексу України у разі якщо фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування отримує інші доходи, ніж від підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим кодексом для платників податків - фізичних осіб.

Також п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Податкового Кодексу України передбачено, що до складу доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, дохід у вигляді матеріального забезпечення, який виплачується фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування, не включається до доходу фізичної особи - підприємця, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими Податковим Кодексом Українидля платників податків - фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розд. ІV Податкового Кодексу України, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, сума допомоги по вагітності та пологах, сума страхових виплат, які отримує платник податку з фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України.

Таким чином, дохід, отриманий фізичною особою - підприємцем у вигляді суми допомоги по вагітності та пологах, яка виплачується з Фонду соціального страхування України, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Суд установив, що ОСОБА_1 для отримання від Фонду допомоги по вагітності та пологам звернулась до АТ КБ «Приватбанк» для оформлення картки для виплат.

Враховуючи наведене, у АТ КБ «Приватбанк» були відсутні правові підстави для відмови у випалаті позиваці допомоги по вагітності та пологам.

Суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, зібраним по справі доказам надав належну правову оцінку та прийшов до правильного висновку про задоволення позову в частині тягнення з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошових коштів - допомоги по вагітності та пологам в сумі 17 273 гривні 34 копійки.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.

Рішення суду в оскаржуваній частині відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права та не може бути скасованим з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Посилання в апеляційній скарзі на ст. 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» якою встановлені обов`язки банку щодо дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, частина 2 якої передбачає, що банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України та центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення не можуть бути підставою для скасування рішення в оскаржуваній частині, оскільки норми цієї статті регулюють відносини банків та платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини 1 статті 4 Закону №, які є роботодавцями, в той час як в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, зокрема та, яка використовує працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Наконечної Альони Вікторівни, діючої в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», - залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: