Справа №760/16065/22 1-кс/760/5272/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Солом`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100090002155 від 23 вересня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про зміну запобіжного заходу

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Горлівка, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні дитину 2007 року народження /зі слів/, не працюючого, без реєстрації на території України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло клопотання  слідчого про  застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 .

Копію даного клопотання з доданими документами підозрюваний та захисник отримали 05 листопада 2022 року, перед засіданням. Враховуючи вимоги статті 184 КПК України, на обговорення поставлено питання щодо можливості розгляду даного клопотання, у порушення вимог ст. 184 КПК в частині вручення клопотання за три години до розгляду. Захисник зазначила, що часу на ознайомлення не потрібно, оскільки із клопотанням знайома. Підозрюваний зазначив, що також ознайомився з клопотанням, часу на ознайомлення не потрібно, просив розпочати розгляд клопотання. З урахуванням думки сторони захисту, суд вважав за можливе розглянути вказане клопотання. Крім того, суд додатково надав час для ознайомлення із клопотанням захиснику та підозрюваному та узгодження їх позиції для чого розгляд клопотання було відкладено.

В провадженні слідчого відділу Солом`янського управління поліції ГУНП в місті Києві, перебувають матеріали кримінального провадження № 12022100090002155 від 23 вересня 2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Виклад фактичних обставин

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , будучи притягнутим до кримінальної відповідальності, а саме: у Солом`янському районному суді м. Києва перебуває обвинувальний акт відносно останнього за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, таким чином, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив умисне кримінальне правопорушення на території Солом`янського району м. Києва за наступних обставин.

24.02.2022 року згідно Указу Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території України було введено воєнний стан строком на 30 діб.

14.03.2022 року згідно Указу Президента України №133/2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відбулась часткова зміна статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

25.05.2022 року згідно Указу Президента України №341/2022 у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, відбулась часткова зміна статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

12.08.2022 згідно Указу Президента України № 573/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відбулась часткова зміна статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Так, 21.09.2022 року приблизно о 15:10 год. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 33, у приміщенні магазину «Єва», переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, що належить ТОВ «РУШ».

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, під час запровадженого воєнного стану на території України ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаному вище магазині, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за його діями нiхто не спостерігає та не завалить йому у вчиненні крадіжки, перебуваючи у торговому залi взяв з полиць вказаного вище магазину товар, а саме жіночі парфуми «Calvin Klein Euphoria» у кількості 1 штука вартістю 1439 гривень 20 копійок без урахування ПДВ та 1799 гривень 00 копійок з урахуванням ПДВ, поклав до чорної сумки, яка була у р. ОСОБА_4 при собі.

Після чого, ОСОБА_4 , утримуючи при собі, таємно викрадене чуже майно, що належить ТОВ «РУШ» зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розслуд.

Своїми умисними діями, ОСОБА_4 завдав ТОВ «РУШ» майнової шкоди на загальну суму 1439 гривень 20 копійок без урахування ПДВ та 1799 гривень 00 копійок з урахуванням ПДВ.

Таким чином, ОСОБА_4 , своiми умисними діями, які виразились у повторному таємному викраденнi чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім цього, 21.09.2022 року приблизно о 18:08 год. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський 41, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, що належить ТОВ «АТБ-МАРКЕТ».

Реалізовуючи свій злочинний умисел , направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, під час запровадженого воєнного стану на території України ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаному вище магазині, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за його діями нiхто не спостерігає та не завалить йому у вчиненні крадіжки, перебуваючи у торговому залi взяв з полиць вказаного вище магазину товар, а саме філе сьомги виробництво «Своя лінія» у кількості 2 шт вагою 180 г за кожне, загальною вартістю 283 гривні 17 копійок без урахування ПДВ та 339 гривень 80 копійок з урахуванням ПДВ, та філе форелі виробництва «Своя лінія» у кількості 1 шт вагою 180 г вартістю 178 гривень 25 копійок без урахування ПДВ та 213 гривень 90 копійок з урахуванням ПДВ, та заховав собі під кофту.

Після чого, ОСОБА_4 , утримуючи при собі, таємно викрадене чуже майно, що належить ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розслуд.

Своїми умисними діями, ОСОБА_4 завдав ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» майнової шкоди на загальну суму 461 гривня 42 копійки без урахування ПДВ та 553 гривні 70 копійок з урахуванням ПДВ гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , своiми умисними діями, які виразились у повторному таємному викраденнi чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім цього, 30.09.2022 року приблизно о 15:43 год. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Івана Світличного, 4, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, що належить ТОВ «ФОРА».

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, під час запровадженого воєнного стану на території України ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаному вище магазині, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за його діями нiхто не спостерігає та не завалить йому у вчиненні крадіжки, перебуваючи у торговому залi взяв з полиці вказаного вище магазину товар, а саме сосиски «Повна Чаша» у кількості 1 шт вартістю 27 гривень 03 копійки без урахування ПДВ та 33 гривні 79 копійок з урахуванням ПДВ, що помістив до внутрішнього карману своєї куртки. Далі, взяв з полиці магазину філе сьомги «Flagman» у кількості 1 шт вартістю 287 гривень 20 копійок без урахування ПДВ та 359 гривень 00 копійок з урахуванням ПДВ, що помістив собі в карман штанів. В подальшому, взяв з полиці магазину сир «Клуб сира для населення та дітей від Злет 45%» у кількості 1 шт вагою вартістю 44 гривні 72 копійки без урахування ПДВ та 55 гривень 90 копійок з урахуванням ПДВ, та поклав собі у сумку.

Після чого, ОСОБА_4 , утримуючи при собі, таємно викрадене чуже майно, що належить ТОВ «ФОРА» зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розслуд.

Своїми умисними діями, ОСОБА_4 завдав ТОВ «ФОРА» майнової шкоди на загальну суму 358 гривень 95 копійок без урахування ПДВ та 448 гривень 69 копійок з урахуванням ПДВ гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , своiми умисними діями, які виразились у повторному таємному викраденнi чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім цього, 03.11.2022 року приблизно о 09:34 год. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Адама Міцкевича, 8, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, що належить ТОВ «ЛК-ТРАНС».

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаному вище магазині, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за його діями нiхто не спостерігає та не завалить йому у вчиненні крадіжки, перебуваючи у торговому залi, взяв з полиці вказаного вище магазину товар, а саме: кава мелена «Чорна Карта Експрессо» смажена у кількості 1 шт вартістю 113 гривень 12 копійок без урахування ПДВ та 141 гривня 40 копійок з урахуванням ПДВ, та каву мелену «Ambassador Premium» у кількості 2 шт. загальною вартістю 288 гривень 96 копійок без урахування ПДВ та 361 гривня 20 копійок з урахуванням ПДВ, що помістив собі в карман куртки.

Після чого, ОСОБА_4 , утримуючи при собі, таємно викрадене чуже майно, що належить ТОВ «ЛК-ТРАНС» зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями, ОСОБА_4 завдав ТОВ «ЛК-ТРАНС» майнової шкоди на загальну суму 402 гривні 08 копійок без урахування ПДВ та 502 гривні 60 копійок з урахуванням ПДВ гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , своiми умисними діями, які виразились у повторному таємному викраденнi чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Обґрунтування клопотання та позиція учасників кримінального провадження

13.10.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

04.11.2022 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру по кримінальному провадженню № 12022100090002155 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

24 жовтня 2022 р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва клопотання прокурора задоволено частково, застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, покладено ряд обов`язків.

Проте, незважаючи на вказане, підозрюваний знову вчинив корисливий злочин.

Згідно із клопотанням, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 22.09.2022 р.;

-протоколом огляду місця події від 22.09.2022 р.;

-протоколом перегляду відеозапису від 12.10.2022 р.;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 23.09.2022 р.;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 24.09.2022 р.;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 23.09.2022 р.;

-протоколом огляду місця події від 23.09.2022 р.;

-протоколом перегляду відеозапису від 10.10.2022 р.;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_10 стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 03.10.2022 р.;

-протоколом огляду місця події від 03.10.2022 р.;

-протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 04.10.2022 р.;

-протокол пред`явлення для впізнання за фотознімками від 04.10.2022 р.;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 13.10.2022 р.;

-протоколом слідчого експерименту від 13.10.2022 р.;

-протоколом слідчого експерименту від 13.10.2022 р.;

-протоколом слідчого експерименту від 13.10.2022 р.;

-протоколом перегляду відеозапису за участю підозрюваного від 14.10.2022 р.;

-протоколом перегляду відеозапису за участю підозрюваного від 14.10.2022 р.;

-протоколом перегляду відеозапису за участю підозрюваного від 14.10.2022 р.;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_11 стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 03.11.2022 р.;

-протоколом огляду місця події від 03.11.2022 р.

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 03.11.2022 р.;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.11.2022 р.;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 03.11.2022 р.;

-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 4 ст. 185 КК України карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 ніде офіційно не працевлаштований, не має джерела доходу.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав і просив його задовольнити з вищевказаних підстав. У своєму виступі прокурор вказав на ключові аспекти клопотання, зокрема, на доведеність обґрунтованості підозри та ризики, пояснив позицію сторони обвинувачення стосовно долучення конкретних доказів до клопотання.

За твердженням сторони обвинувачення, застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним заходом для досягнення дієвості кримінального провадження та запобігання існуючим ризикам.

Захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечила, зазначила, що вказані злочини підозрюваний вчинив через складні сімейні обставини, а тому просить застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний підтримав захисника, зазначив, що обіцяє суду виконувати покладені на нього обов`язки. Просить обрати запобіжний захід не пов`язаний із позбавлення волі. Додатково зазначив, що визнає винуватість у вчиненні усіх злочинів, однак робив це, оскільки викрадений товар потім продавав, а потім купляв на нього їжу додому.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

Мотивація суду

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Так, останній (порядок) визначає, що запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

При цьому, порядок встановлений КПК України (процесуальний порядок, форма, процедура), як певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (Верховний суд України постанова від 16.03.2017 у справі № 671/463/15-к), з питання порушеного заявниками у даному зверненні (застосування запобіжного заходу) регламентує таке.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України), відповідно останні застосовуються тільки при дійсності цих даних.

Метою застосування запобіжного заходу, згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний, згідно ст. 178 КПК України, оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, згідно ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З огляду на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк понад років, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4, 5 Конвенції та практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених  законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя повинен дослідити такі обставини:

1.        Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).

2.        Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий.

3.        Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4.        Обставини згідно  ст. 178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я тощо).

5.         Які обов`язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).

Слідчий суддя досліджуватиме обставини, зазначені у пункті 4 вище, в межах окремих питань, для яких ці обставини мають значення. Слідчий суддя також наголошує, що на цьому етапі провадження оцінюються докази лише стосовно доведення чи спростування обставин, які дають судді підстави вважати, що до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід.

Наявність обґрунтованої підозри

Прокурор зазначив, що про підозру було належно повідомлено, і що вона повністю обґрунтовується наявними доказами. ОСОБА_4 не заперечив проти вручення йому підозри.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України).

Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня, як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Відповідно до практики ЄСПЛ вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування, та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження (справи «Котій проти України», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Гусинський проти Росії», «Мюррей проти Сполученого Королівства»).

Вимога щодо розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином; вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких зазначено у клопотанні.

При цьому, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, здійснюється судом під час судового розгляду справи.

З урахуванням того, що (1) докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об`єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. постанову ККС ВС від 28.03.2019 у справі № 154/3213/16), у той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК України ), а (2) слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Проаналізувавши долучені до даного клопотання документи за своїм внутрішнім переконанням, у порядку  ст. 94 КПК України, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, слідча суддя вважає, що наявні у провадженні фактичні дані, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, у якому йому повідомлено про таку підозру, оскільки в своїй сукупності указують на існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що цей підозрюваний, міг вчинити правопорушення.

Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність підозрюваного до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.

Уважати підозру не прийнятною не можливо, оскільки стороною обвинувачення надано важливі дані та які вказують на те, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною, у той, час як оцінка наданих доказів, з точки зору їх належності та допустимості, не у питанні вірогідності причетності особи до певного діяння, а наявності факту вини, має бути забезпечена судом.

Адже факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Зважаючи на викладену мотивацію у попередніх абзацах, слідчий суддя переконаний, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_4 дій, що кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України.

Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий чи прокурор

Далі слідчий суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідча суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер, та доводитися відповідними доказами.

Сторона обвинувачення зазначає про два такі ризики.

Ризик переховування від органів досудового розслідування або суду

Прокурор зазначив, що на той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що ОСОБА_4 відразу після вчинення злочину, із місця кримінального правопорушення зник. Окрім цього повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний може переховуватися значний термін від правоохоронних органів та суду, що негативно вплине на досудове розслідування.

Слідчий суддя погоджується, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України також слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, цей фактор не є визначальним.

Слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 має реальну можливість переховуватися в межах України, оскільки має для цього можливість та може бути у цьому зацікавленим. При цьому, ймовірність переховування значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує, в сукупності з обґрунтованістю підозри дають підстави вважати, що він може переховуватися у разі, якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його можливу причетність до зазначеного злочину. Тому, з урахуванням усіх обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду.

Слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Утім, для всебічної оцінки обставин справи слідчий суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення

Прокурор вказує що, на той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу та міцних соціальних зв`язків, а тому може вчиняти інші злочини з метою особистого збагачення. Також, ОСОБА_4 24.10.2022 року слідчим суддею було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби. Таким чином, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив умисне кримінальне правопорушення на території Солом`янського району м. Києва

Таким чином, вказаний ризик є також доведеним.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні

Сторона обвинувачення зазначає про те, що інші запобіжні заходи неможливо застосувати, зважаючи на те, що вони не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Відповідно ж до ст. 194 КПК України наявність ризику є підставою для застосування запобіжного заходу, а тому визначаючись з тим, який саме запобіжний захід на даному етапі у кримінальному провадженні убезпечить від його настання, слідчий суддя ураховує таке.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Оскільки слідчим суддею встановлено ризик переховування від органу досудового розслідування або суду, слідчий суддя вважає, що стосовно ОСОБА_4 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.

Наявність вказаних ризиків стосовно підозрюваного, дій, до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою.

З урахуванням усіх обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що такий запобіжний захід є пропорційним меті, тобто забезпеченню кримінального провадження. Таким чином, більш м`які запобіжні заходи, передбачені статтею 176 КПК України, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не гарантують можливості запобігти ризикам, зазначеним у частині 1 статті 177 КПК України. Викладене дає підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, а тому такий запобіжний захід, як тримання під вартою, забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

В свою чергу, документів на спростування доводів, наведених слідчим в обґрунтування неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, сторона захисту не надала. Так само, як і не надала документів, які мають враховуватися при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Враховуючи вищевказане та дані про особу підозрюваного, в їх сукупності та переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, слідчий суддя приходить до висновку, що перебування підозрюваного під вартою, на даному етапі розслідування, буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.

Також, судом встановлено, що підозрюваний, на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має задовільні соціальні зв`язки для особи його віку та статусу, прийнятну репутацію.

Доводи підозрюваного про те, що він вчинив злочин в силу складних сімейних обставин, а викрадене витратив на їжу, судом до уваги не беруться, оскільки такі докази суду не надано, ба більше, з протоколу допиту підозрюваного убачається, що він витратив гроші, в тому числі, на алкогольні напої та тютюнові вироби.

З огляду на викладене, суд у ракурсі установлених фактичних обставин уважає, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки та (2) зможе запобігти ризикам, які передбачені статтею 177 КПК, та які були встановлені судом.

Відповідно, суд сприймає критично з даного питання доводи сторони захисту щодо відсутності обставин, визначених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК.

Визначаючи строк дії такого типу заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя ураховує, що відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Також, слідчий суддя звертає увагу, що в цій справі застосування тримання під вартою не є для обвинуваченого безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачатиме в якості альтернативи заставу.

За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов`язки - прибувати на виклики до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183-186, 193-197 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Солом`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100090002155 від 23 вересня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про заміну запобіжного заходу на тримання під вартою щодо ОСОБА_4 задовольнити.

Змінити ОСОБА_4 раніше застосований ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 24.10.2022 року запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби на тримання під вартою.

Підозрюваного ОСОБА_4 взяти під варту негайно в залі суду. 

Строк дії ухвали визначити до 20 грудня 2022 року, включно.

Визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 52000 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 26268059, Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) - 820172, Номер р/р UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного  у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 20 грудня 2022 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний  вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 09.11.2022 року .

Слідчий суддя                                                 ОСОБА_1