Справа №: 148/1690/22

Провадження № 2/148/558/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчук О.О.,

за участю секретаря Носулько К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку з повідомленням сторін в м. Тульчин цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Рибак Віталія Вікторовича, який діє на підставі довіреності в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу.

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ "Вінницягаз Збут" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу посилаючись на те, що відповідачка є споживачкою послуг з постачання природного газу, які надає позивач з відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 . Відповідно до розрахунку заборгованості по особовому рахунку відповідачки, позивач надає послуги з газопостачання до оселі споживачки, яка їх отримує, однак оплату проводить не у повному обсязі. Представник позивача зазначає, що на сайті позивача розміщена типова форма договору зі змінами та доповненнями, внесеними постановами НКРЕКП на дату написання даного позову. Крім цього, згідно розділу ІІІ Правил постачання, якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору є сплачений ним рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальникам відповідно до вимог цих Правил. Відповідно до розрахунку заборгованості по особовому рахунку відповідачки, який доданий до позовної заяви, послуги з газопостачання останньою приймаються та проводиться часткова їх оплата. Таким чином, між сторонами виконуються умови договору, хоча договір у письмовій формі між ними не укладався. Свої зобов`язання по забезпеченню відповідачки природним газом позивач виконує належним чином та в повному обсязі. Відповідачка же свої зобов`язання по оплаті послуг виконує несвоєчасно та не в повному обсязі у зв`язку з чим, станом на 01.05.2022 сума заборгованості за послуги з газопостачання відповідача перед позивачем складає 6418,46 грн та дана заборгованість виникла за період з 01.02.2022 по 01.05.2022. Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за послуги з постачання природного газу в розмірі 6418,46 грн. за період з 01.02.2022 по 01.05.2022, та судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

В судове засідання представник позивача за довіреністю № 007.2Др-20-1221 від 21.12.2021 Рибак В.В. (а.с.31-32) не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні позову наполягає, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.42).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 , яка була повідомлена судом про дату, час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку (а.с.41), у судове засідання не з`явилась, про поважність причин неявки суд не повідомила, відзиву на позов та жодних заяв чи клопотань до суду у відповідності до статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, не подала.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідачка не скористалась своїм правом, передбаченим ст.ст. 76-83, 174 та 191 ЦПК України та не подала до суду заперечень щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядились своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов слідуючого висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Приписами частини 1 статті 77 вказаного нормативно правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу визначені Законом України від 09 квітня 2015 року № 329-VІІІ «Про ринок природного газу».

За визначенням, наведеним у статті 1 вищеназваного Закону, ринок природного газу сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), розподіл природного газу це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Позивач у справі ТОВ «Вінницягаз Збут» з 01 липня 2015 року здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на території Вінницької області на підставі ліцензії на постачання природного газу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України згідно постанови від 21 травня 2015 року № 1588 «Про видачу ліцензій на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.

Відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 205 року № 758, Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року № 187, Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року № 867, на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу населенню Вінницькій області.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

За змістом статті 634 цього Цивільного кодексу договором приєднання с договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 2 ст. 205 ЦК України передбачено, що укладання договору, шляхом вчинення виключно конкретних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов`язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, вимоги заявника підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610, 612 Цивільного кодексу - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно довідки відносно цін на природний газ для населення та розрахунку заборгованості ТОВ "Вінницягаз Збут" по абоненту № НОМЕР_1 (а.с.8,11) за відповідачкою рахується заборгованість за період з лютого 2022 року по жовтень 2022 року у розмірі 6418,46 грн.

Згідно копії типового договору про постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1386/27831 (а.с.9-10), даний договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником (п. 1.1). Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 та є однаковими для всіх побутових споживачів України. (п. 1.2). Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статтей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Фактом згоди споживача про приєднання до умов цього договору є отримання постачальником поданої споживачем заяви-приєднання до умов договору та/або сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу побутовим споживачам - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник.

Відповідно до п. 2.1, 4.3, 4.5, 4.6 типового договору, постачальник зобов`язується постачати побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах, а останній зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строках та порядку, визначених договором. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки постачальника не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору.

Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідносини, в яких замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до пункту 22 розділу ІІ Правил постачання природного газу, побутовий споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу, згідно з умовами договору.

Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам визначено, що постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ч. 1 ЦК України).

Пункт 2 розділу ІІІ Правил постачання природного газу передбачає, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України, шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов`язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил, що має підтверджуватися документально, за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник (п. 4 розд. ІІІ Правил постачання природного газу).

Згідно ст. 5 Закону України «Про житлово комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить: 2) комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ст. 20 ч. 3 п. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу, відповідачам), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно з чинними тарифами.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 638/11589/15-ц.

Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи (далі Оператор ГРМ) регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30 вересня 2015 року та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827 (далі Правила постання природного газу).

Відповідно до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до розділу III Правил постачання природного газу, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам було офіційно опубліковано ТОВ «Вінницягаз Збут» в газеті «Вінниччина» від 23 грудня 2015 року.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з постачання та розподілу природного газу віднесено комунальних. Пункт 5 частини 2 статті 7 Закону встановив обов`язок споживачів оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил, що має підтверджуватися документально.

У разі незгоди споживача укладати договір з постачальником із спеціальними обов`язками та за відсутності укладеного в установленому порядку договору постачання природного газу з іншим постачальником споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку визначені договором.

Відповідно до пункту 4 розділу III Правил постачання природного газу для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувалися ним. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Дослідивши докази у справі, судом встановлено, що письмового договору про надання послуг з постачання природного газу між сторонами укладено не було, однак факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати житлово-комунальних послуг в повному обсязі. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 14.02.2018 у справі № 639/10591/14-ц та від 17.01.2019 року у справі № 486/156/17.

Судом встановлено, що відповідачка споживала природний газ, який постачав постачальник, про що свідчить обсяг споживання газу, зазначений у розрахунку позивача, а тому суд вважає що між сторонами, виконувались умови договору та відповідно типовий договір є належним доказом існування між сторонами договірних правовідносин з постачання природного газу.

Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладені встановлені обставини справи та наведені норми закону, суд вважає, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за послуги з постачання природного газу в розмірі 6418,46 грн, що утворилась за період з 01.02.2022 по 01.05.2022.

Аналізуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про існування правових підстав для задоволення позовних вимог та про обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2481 грн, відповідно до платіжного доручення (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 625-654, 712, 714, 901, 903 ЦК України; ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 247, 263-265, 268, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги представника позивача адвоката Рибак Віталія Вікторовича, який діє на підставі довіреності в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут", місцезнаходження якого за адресою: вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, 21036, код в ЄДРПОУ 39593306, заборгованість за послуги з постачання природного газу за період з 01.02.2022 по 01.05.2022 в розмірі 6418,46 (Шість тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 46 коп. та судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2481,00 (Дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя О.О.Дамчук